Дорікання народові за гріхи його
1 Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи:
2 “Послухайте слів заповіту оцього, і будете їх говорити юдеям і мешканцям Єрусалиму,
3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Проклята та людина, що не слухає слів заповіту цього,
4 що його наказав був Я вашим батькам того дня, коли їх виводив із краю єгипетського, із залізного горна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу вам, — і будете ви народом Моїм, а Я буду вам Богом,
5 щоб Я виповнив присягу ту, якою Я вашим батькам присягав дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амінь, Господи!
6 І промовив до мене Господь: Виголошуй оці всі слова по юдейських містах та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього, і виконуйте їх!
7 Бо направду засвідчив Я вашим батькам того дня, як виводив їх з краю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засвідчую, кажучи: Слухайтеся Мого голосу!
8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упертістю злісного серця свого… І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.
9 І промовив до мене Господь: Знайдений бунт між юдеями та між мешканцями Єрусалиму!
10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батьків, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за богами чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батьками.
11 Тому так промовляє Господь: Ось Я лихо на них наведу, що вийти із нього не зможуть, і кликати будуть до Мене, але не почую Я їх!
12 І підуть юдейські міста та єрусалимські мешканці, і будуть кричати до богів, що їм кадять вони, але ті помогти — не поможуть їм за часу їхнього лиха!
13 Бо богів твоїх — за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наставлено жертівників для Молоха, жертівників, щоб кадити Ваалові.
14 А ти не молися за цього народа, і благання й молитви за них не здіймай, бо Я не почую за часу того, коли кликати будуть до Мене з‑за лиха свого!
15 Пощо Моєму коханому в домі Моєму чинити злі заміри? Чи товсті куски і м’ясо посвятне відвернуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів!
16 “Оливка зелена, гарна плодом хорошим”, — так кликнув Господь твоє ймення. Але з шумом великого вітру огонь запалився круг неї, і галузки її поламаються!
17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гнівити Мене, щоб кадити Ваалові.
Анатотяни хочуть убити Єремію
18 А Господь дав пізнати мені — і я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла.
19 А я був, мов лагідна вівця, що провадять її на заколення, і не знав, що на мене вони вимишляли затії: “Понищмо це дерево з плодом його, і з краю живих його витнім, і ймення його не згадається більше!”
20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя справедливий, що досліджуєш нирки та серце, — хай над ними побачу я помсту Твою, бо справу свою я довірив Тобі!
21 Тому так промовляє Господь на людей Анатоту, що пошукують душу твою та говорять: “Не пророкуй Ім’ям Господа, щоб не померти тобі від рук наших!”
22 Тому так промовляє Господь Саваот: Ось Я навіщу їх: від меча юнаки повмирають, а сини їхні та їхні дочки від голоду вмруть!
23 І останку не буде по них, бо спроваджу Я зло на людей Анатоту у році навіщення їх!..
Рід Ізраїлів і рід Юдин порушили Заповіт із Господом
1 Слово від Господа до Єремії було таке:
2 Послухайте слів цього Заповіту! Звертаючись до них, – до Юдейських мужів, і до мешканців Єрусалима, –
3 скажи їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Проклята людина, котра не дотримується слів (умов ) того Заповіту,
4 який Я проголосив вашим батькам, коли Я вивів їх із єгипетського краю, – тієї залізної печі, говорячи: Прислухайтесь до Мого голосу і робіть так, як Я вам заповідаю, – і будете Моїм народом, а Я буду вашим Богом!
5 Щоб Я дотримався присяги, поклявшись вашим батькам дати їм землю, яка тече молоком і медом, як є сьогодні! І я (Єремія ) у відповідь сказав: Амінь! Нехай так станеться, Господи!
6 Господь же мені сказав: Проголоси всі ці слова в містах Юдеї і на вулицях Єрусалима, закликаючи: Прислухайтесь до слів (умов ) цього Заповіту і виконуйте їх!
7 Адже Я наполегливо нагадував вашим батькам з того часу, коли Я вивів їх із єгипетського краю і до сьогодні, – постійно, із самого ранку, повторюючи слова: Слухайтеся Мого голосу!
8 Але ж вони не слухалися і не вважали на Мої слова, а кожен діяв за бажанням свого зіпсутого серця. Тому Я й спровадив на них усе те, що було передбачене в умовах Заповіту, який Я звелів виконувати, тоді як вони його не виконували.
9 І Господь сказав мені: Виявлено змову між юдейським народом і мешканцями Єрусалима.
10 Вони знову повернулись до беззаконня своїх прабатьків, котрі відмовилися дотримуватись Моїх слів (умов ), – вони пішли вслід чужих богів, аби їм служити! Рід Ізраїлів і рід Юдин порушили Мій Заповіт, який Я уклав з їхніми батьками.
11 Тому так говорить Господь: Ось Я наводжу на них лихо, якого вони не зможуть уникнути, – тоді вони волатимуть до Мене, але Я їх не почую.
12 Тоді підуть мешканці Юдейських міст та мешканці Єрусалима, й волатимуть до богів, перед якими вони (прабатьки ) кадили ладаном, але ідоли не зможуть їх врятувати в час лиха, яке спіткало.
13 Адже скільки в тебе, Юдеє, міст, стільки й твоїх богів, – скільки вулиць у Єрусалимі, стільки ви поставили собі на ганьбу жертовників, аби кадити ладаном Ваалові!
14 Тож не молися ти (Єреміє ) за цей народ, – не молись і не благай за них, тому що Я не слухатиму, коли вони волатимуть до Мене, в час їхньої недолі!
15 Що Моя улюблена дочка Сіону робить у Моєму Храмі після численних гидот, які вона зробила? Хіба м’ясо священних жертв може відвести від тебе лихо, коли ти радієш, чинячи злочин?
16 Чудовою, вічнозеленою оливою з пишними плодами назвав тебе Господь, але з гуркотом великої бурі й палаючого вогню навколо неї згорить листя і обламаються її галузки.
17 Господь Саваот, Котрий тебе посадив, вирішив заподіяти тобі лихо за злочини роду Ізраїля та Юдиних нащадків, які вони чинили, – вони викликали Мій гнів тим, що кадили ладаном Ваалові.
18 Господь відкрив мені, аби я знав, – Ти показав мені їхні погані вчинки.
Змова мешканців Анатоту проти Єремії
19 Що ж до мене, то я був, наче довірливе ягня, яке ведуть на заріз, не усвідомлюючи, які підступні наміри мають проти мене. Знищимо, – говорили вони, – дерево разом з його плодами, – викорінимо його з землі живих, аби більше не згадувалось навіть його ім’я.
20 Ти ж, Господи Саваоте, судиш справедливо, досліджуєш думки і серце, – нехай я побачу Твою відплату щодо них, адже Тобі я доручив свою справу!
21 Тому так говорить Господь щодо мешканців Анатоту, котрі замишляють тебе вбити, заявляючи: Не пророкуй в Ім’я Господнє, бо інакше загинеш від наших рук.
22 Я їм відплачу, – їхні юнаки загинуть від меча, а їхні сини та їхні дочки помруть з голоду, – говорить Господь Саваот.
23 Не буде після них і залишку, оскільки Я спроваджу лихо на мешканців Анатоту, коли настане час їхніх відвідин.