Юдин гріх
1 Гріх Юдин написаний рильцем залізним, діямантовим вістрям він виритий на таблиці їхнього серця, і на рогах жертовників їхніх.
2 Як про синів своїх, так пам’ятають про жертовники свої та своїх Ашер при зеленому дереві, на високих підгірках,
3 про гору на полі. Багатство твоє й твої скарби на здобич віддам, пагірки жертовні твої — за гріх по всіляких границях твоїх.
4 І опустиш ти руку свою спадку свого, що Я дав був тобі… І вчиню, що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї, якого не знаєш, бо огонь запалили ви в гніві Моїм, й аж навіки палатиме він!
5 Так говорить Господь: Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть , а від Господа серце його відступає!
6 І він буде, як голий той кущ у степу, і не побачить, щоб добре прийшло, і він пробуватиме в краї сухому в пустині, у краї солоному та незамешканому…
7 Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь — то надія його!
8 І він буде, як дерево те, над водою посаджене, що над потоком пускає коріння своє, і не боїться, як прийде спекота, — і його листя зелене, і в році посухи не буде журитись, і не перестане приносити плоду!
9 Людське серце найлукавіше над все та невигойне, — хто пізнає його?
10 Я Господь, що досліджує серце , що випробовує нирки , щоб кожному дати згідно з путтю його, за плодом учинків його.
11 Куропатва висиджує яйця , яких не принесла, — це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безумним при своєму кінці…
12 Трон слави, високий відвіку, — це місце нашої святині!
13 Надіє Ізраїлева, Господи, — посоромлені будуть усі, хто Тебе залишає! Ті, що Мене покидають, на піску будуть списані, бо вони покинули Господа, джерело живої води.
14 Уздоров мене, Господи, і буду вздоровлений я, спаси Ти мене, і я буду спасений, — бо Ти слава моя!
15 Ось вони мені кажуть: “Де слово Господнє? Нехай воно прийде!”
16 А я не відтягавсь бути пастирем в Тебе, не жадав злого дня, Ти це знаєш, — що виходило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було.
17 Не будь Ти для мене страхіттям, — на день зла Ти моє пристановище!
18 Бодай посоромились ті, хто мене переслідує, а я щоб не був посоромлений, нехай побентежені будуть вони, а я хай не буду збентежений, день злого на них наведи та зламай їх подвійним зламанням!
Святкуйте суботу
19 Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів народу, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.
20 І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі мешканці Єрусалиму, що входите брамами тими.
21 Так говорить Господь: Стережіться за душі свої, і не носіть тягара за суботнього дня, і не носіть його брамами Єрусалиму.
22 І не носіть тягара з домів ваших суботнього дня, і жодної праці робити не будете, і день суботній освятите, як Я вашим батькам наказав був!
23 Та вони не послухали, й вуха свого не схилили, і вчинили себе тугошиїми, щоб не слухатися та не брати навчання.
24 І буде, якщо Мене справді ви будете слухатись, — каже Господь, — щоб тягара не носити в брами міста цього за суботнього дня, і щоб освятити день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити, —
25 то ходитимуть брамами міста цього царі та князі, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесницями й кіньми, вони й їхні правителі, юдеї та мешканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!
26 І будуть приходити з Юдиних міст та з околиць Єрусалиму, і з краю Веніяминового, і з рівнини, і з гір, і з півдня, і цілопалення й жертви приносити будуть, та жертву хлібну, і ладан, і будуть приносити жертву подяки до дому Господнього.
27 А якщо ви Мене не послухаєтесь, щоб святити день суботній і щоб тягара не носити, і щоб брамами Єрусалиму суботнього дня не ходити, то огонь підпалю в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські палати, — і не погасне!
Гріх нащадків Юди
1 Гріх Юди (його нащадків) записаний залізним різцем, вирізьблений діамантовим вістрям на таблицях їхніх сердець та на рогах їхніх жертовників.
2 Наче про власних дітей, – так він турбується про свої жертовники, та про Ашери під кожним крислатим деревом й на високих пагорбах,
3 як і на Моїй горі в полі . Всі твої багатства й усі твої скарби віддам, як здобич ворогам . Віддам і твої священні пагорби – за гріхи в усіх межах твоїх кордонів.
4 З власної ж провини ти віддаси свою спадщину, яку Я тобі дав, – заставлю тебе служити своїм ворогам у країні, якої ти не знаєш, оскільки ти розпалив вогонь Мого гніву, який палатиме вічно!
Благословенна людина, яка покладається на Господа
5 Так говорить Господь: Проклята людина, яка покладається на іншу людину та вважає тіло своєю опорою, а серцем відвертається від Господа!
6 Він буде, як ялівець у пустелі, – не відчує, коли приходить щось добре, а живе собі в засушливій місцевості, – десь у пустелі, в солончаках безлюдних.
7 Проте благословенна людина, яка цілковито покладається на Господа, і надією якої є Господь.
8 Він уподібниться до дерева, посадженого над водою, яке сягає своїм корінням потоку, – йому не страшна спека, яка може надійти, і листя його завжди зеленіє, – навіть у рік посухи воно не перестає плодоносити.
9 Серце людини лукаве понад усе, і вкрай зіпсуте, – хто його може осягнути?
10 Я Господь, досліджую серце, і випробовую нутро (думки людини ), аби кожному відплатити згідно з його дорогою життя та за плодами його вчинків.
11 Як куріпка, що висиджує чужі яйця, яких не знесла, так само той, хто здобуває багатство несправедливо, – у половині своїх днів він його втратить, а наприкінці виявиться безумцем.
12 Престолом слави, вивищеним споконвіку, є місце нашої Святині (освячення ).
13 Господь – надія Ізраїлю! Усі, котрі Тебе залишають, осоромляться. Ті, котрі від Тебе відступають, будуть записані на піску, оскільки вони залишили Господа – Джерело живої води.
14 Вилікуй мене, Господи, і я буду здоровим, – спаси мене, і я буду спасенним. Адже лише Тобою я хвалюся.
15 Ось вони мені говорять: Де Господнє слово? Нехай воно здійсниться!
16 Проте я не ухилився від того, щоб бути в Тебе пастирем. Ти також знаєш, що я не прагнув лихої години, – що виходило з моїх уст, все було явним перед Тобою.
17 Не будь для мене страхіттям, адже Ти мій захист у час недолі.
18 Нехай осоромляться мої переслідувачі, але не допусти моєї ганьби. Нехай сповняться страхом вони, але не допусти лиха на мене. Спровадь на них годину лихоліття і розтрощи їх подвійним погромом.
Слова Єремії у Брамі Синів Народу про суботній день
19 Тоді сказав мені Господь: Іди й стань у Брамі Синів Народу , якою входять і якою виходять Юдейські царі, а також ставай в усіх інших брамах Єрусалима,
20 і проголошуй їм: Слухайте Господнє слово, Юдейські царі, всі юдеї та всі мешканці Єрусалима, що входять цими воротами!
21 Так говорить Господь: Бережіть ваше життя й не носіть жодних тягарів у суботній день, – не вносьте нічого в цей день брамами Єрусалима,
22 і не виносьте тягарів із ваших осель у суботній день, – і не виконуйте жодної праці, але святкуйте суботній день, як Я і заповів вашим батькам!
23 Вони ж не послухались і не брали цього до уваги, а виявились тугошиїми, не слухаючись і не приймаючи повчань.
24 Отже, якщо ви насправді послухаєтесь Мене, – говорить Господь, – й перестанете в суботній день носити тягарі через брами цього міста, і день суботній стане для вас святим, так що ви відмовитесь від будь-якої праці в цей день,
25 то і надалі входитимуть (в’їжджатимуть ) через брами цього міста царі та можновладці, котрі сидять на Давидовому престолі, а також їздять на колісницях і конях, – вони і їхні можновладці, громадяни Юдеї та мешканці Єрусалима. Це місто буде заселене повіки.
26 І приходитимуть з інших міст Юдеї та з околиць Єрусалима, – з Веніямінового краю і з рівнин, з гір і південного (Неґев ) краю, приносячи всепалення і жертви, хлібні дари й ладан, – а найголовніше вони приноситимуть до Господнього Храму хвалу та вдячність .
27 Якщо ж ви Мене не послухаєтесь, щоб святкувати суботній день так, щоб не носити тягарів, коли проходите через брами Єрусалима в суботній день, то Я запалю в його брамах вогонь. Він пожере палаци Єрусалима вогнем невгасимим.