Проповідь Єремії на подвір’ї храму
1 На початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, було оце слово від Господа, кажучи:
2 “Так говорить Господь: Стань на подвір’ї Господнього дому, і будеш говорити всім Юдиним містам, що приходять на поклін до Господнього дому, усі ті слова, що Я наказав був тобі, щоб до них говорити, — не вбав ані слова.
3 Може, почують вони, і вернуться кожен зі своєї злої дороги, і Я пожалую щодо зла, яке думаю вчинити їм через злі їхні вчинки!
4 І скажеш до них: Так говорить Господь: Якщо ви не будете прислухуватися до Мене, щоб ходити за Законом Моїм, якого Я дав вам,
5 щоб прислухуватися до слів Моїх рабів пророків, яких Я посилаю до вас рано та пізно, та не слухали ви,
6 то вчиню з оцим домом, як з Шіло, а місто це дам на прокляття для всіх народів землі”…
7 І чули священики, і пророки, і ввесь народ Єремію, що говорив ці слова в Господньому домі.
Єремію схопили, щоб убити
8 І сталося, як Єремія закінчив говорити все, що наказав був Господь сказати до всього народу, то схопили його священики, і пророки, і ввесь народ, говорячи: “Ти конче помреш!
9 Нащо пророкував ти Господнім Ім’ям, кажучи: Як Шіло, буде дім цей, а місто це буде зруйноване, так що не буде в ньому мешканця?” І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі.
10 І почули ці слова Юдині князі, і відійшли з царського дому до дому Господнього, і сіли при вході до нової Господньої брами.
11 І сказали священики та пророки до князів та до всього народу, говорячи: “Присуд смерти цьому чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми вухами!”
12 І сказав Єремія до всіх князів і до всього народу, говорячи: “Господь послав мене пророкувати проти цього дому, і проти цього міста всі ті слова, що ви чули.
13 А тепер поліпшіть ваші дороги та ваші чини, і слухайтеся голосу Господа, вашого Бога, то пожалує Господь щодо зла, яке говорив був на вас.
14 А я — ось я в вашій руці: робіть мені як добре, і як правдиве в ваших очах!
15 Тільки справді пізнаєте ви, якщо ви вб’єте мене, що ви невинну кров спровадите на себе й на це місто та на мешканців його, бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші вуха всі ці слова”.
16 І сказали князі та ввесь народ до священиків та до пророків: “Цей чоловік не підлягає присуду смерти, бо він говорив до нас Ім’ям Господа, нашого Бога!”
17 І встали люди зі старших Краю, і сказали до всього збору народу, говорячи:
18 “Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя Юдиного, і сказав до всього юдейського народу, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Сіон, як те поле, заораний буде, а Єрусалим за румовища стане, а гора цього храму — підгірками лісу…
19 Чи справді забив його Єзекія, цар Юдин, та ввесь Юда? Чи ж він не побоявся Господа, і не злагодив Господнього лиця? І Господь пожалував щодо того зла, яке говорив був на них. А ми вчинимо таке велике зло на свої душі?
Смерть пророка Урійї
20 І також пророкував був Господнім Ім’ям один чоловік, Урійя, син Шемаї, з Кір’ят‑Єаріму, і пророкував проти цього міста та проти цього Краю всі ті слова, як Єремія.
21 І почув був слова його цар Єгояким, і всі лицарі його та всі князі; і шукав цар способу забити його. І почув це Урійя, і злякався, й утік, і прийшов до Єгипту.
22 І послав цар Єгояким людей до Єгипту, — Елнатана, Ахборового сина, і людей з ним до Єгипту.
23 І вони вивели Урійю з Єгипту, і привели його до царя Єгоякима, а той ударив його мечем, а трупа його кинув до гробів простих людей”…
24 Але рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку народу забити його.
Слова Єремії у дворі Господнього Храму
1 На початку правління Юдейського царя Єгоякіма, сина Йосії , було до Єремії слово від Господа такого змісту:
2 Так говорить Господь: Стань у дворі Господнього Дому і проголоси мешканцям усіх міст Юдеї, зокрема тим, що прийшли поклонитися в Господньому Храмі, усі слова, які Я тобі доручаю їм сказати, – не пропусти жодного слова.
3 Може, послухають і звернуть кожен зі своєї лихої дороги, – і тоді Я пожалію їх і відверну лихо, яке Я маю намір на них спровадити за їхні злочини.
4 А ще скажи їм, що говорить Господь: Якщо не послухаєте Мене, щоб дотримуватись Мого Закону, який Я вам дав,
5 і не будете прислухатись до слів Моїх слуг пророків, яких Я постійно, з самого ранку, посилаю до вас, – хоч ви Мене й не слухаєте, –
6 то Я учиню з цим Храмом так, як із Шіло , а це місто приречу на прокляття в усіх народах землі.
Єремії схопили для страти, але його було врятовано
7 Священики, пророки, як і весь народ, слухали Єремію, котрий провіщав ці слова в Господньому Храмі.
8 Але сталося так: щойно Єремія закінчив проголошувати все, що йому наказав Господь сказати всьому народові, як його схопили священики, пророки й весь народ, волаючи: Ти неодмінно повинен померти!
9 Для чого ти провіщаєш від Господнього Імені, говорячи: З цим Храмом станеться так, як із Шіло, а це місто буде спустошене й залишиться без мешканців? Тож увесь народ повстав у Господньому Храмі проти Єремії.
10 Коли ж Юдейські можновладці почули про ці події, то прийшли з царського палацу до Господнього Храму, й сіли перед входом до Нової Брами Господнього Храму .
11 Тоді священики та пророки сказали вельможам та всьому народові такі слова: Цей чоловік заслуговує на покарання смертю, тому що він пророкував проти цього міста, як ви самі чули на власні вуха.
12 І промовив Єремія до всіх можновладців та до всього народу такі слова: Господь послав мене провіщати проти цього Храму й проти цього міста всі ті слова, що ви почули.
13 Тепер же, благаю, виправте ваші дороги життя та ваші вчинки й прислухайтеся до голосу Господа, вашого Бога, – Господь пожаліє вас і не допустить лиха, яке Він замислив проти вас.
14 Що ж до мене, то я у ваших руках, – робіть зі мною те, що вважаєте за потрібне і правильне,
15 але добре запам’ятайте: якщо ви мене вб’єте, то стягнете невинну кров на себе, на це місто та на його мешканців, тому що насправді послав мене до вас Господь, аби сповістити вам усі ці слова.
16 Після цього вельможі та весь народ сказали священикам і пророкам: Цей чоловік не заслуговує на смертну кару, оскільки він звертався до нас в Ім’я Господа нашого Бога.
17 Виступили також деякі з-поміж старійшин краю, і, звертаючись до всього зібрання народу, промовили:
18 За днів Юдейського царя Єзекії пророкував Міхей з Морашету. Тоді він сказав усьому Юдейському народові такі слова: Так говорить Господь Саваот: Сіон переорють, як поле, – Єрусалим стане купою руїн, а Храмова Гора вкриється переліском!
19 Хіба ж Юдейський цар Єзекія та весь Юда за те вбили його? Хіба не злякався він Господа й не почав благати Господа, аби Він змилосердився? Тоді пожалів їх Господь і відмінив лихо, яке хотів їм заподіяти. Тож невже ми справді стягнемо на себе таке велике зло?
20 Був ще один муж, котрий пророкував від Господнього Імені, – це Урія, син Шемаї з Кір’ят-Єаріма. Він також провіщав проти цього міста та проти цієї країни, сповіщаючи те саме, що і Єремія.
21 Коли почув цар Єгоякім і всі його лицарі та вельможі слова цього мужа, то цар вирішив його вбити. Дізнавшись про це, Урія злякався і втік, подавшись у Єгипет.
22 Але цар Єгоякім послав у Єгипет Елнатана, сина Ахбора, разом з іншими мужами,
23 які забрали Урію з Єгипту, і привели його до царя Єгоякіма, – цар вбив Урію мечем і наказав кинути його тіло в гробницю, де ховали звичайних людей.
24 Стосовно ж Єремії, то за нього вступився Ахікам, син Шафана , який його захистив, аби він не був виданий у руки народу й не загинув.