Спалення книги пророка Єремії
1 І сталося четвертого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, було оце слово до Єремії від Господа, кажучи:
2 “Візьми собі книжкового звоя, і напиши на ньому всі ті слова, що Я говорив тобі про Ізраїля й про Юду, та про всі народи від дня, коли Я почав говорити тобі, від днів Йосії та аж до цього дня.
3 Може, почує дім Юдин усе те зло, що Я думаю вчинити їм, щоб вернулися кожен зі своєї злої дороги, а Я прощу їхню провину та їхній гріх”.
4 І покликав Єремія Баруха, Нерійїного сина, і Барух написав з уст Єремії всі Господні слова, що Він говорив йому, на книжковий звій.
5 І наказав Єремія Барухові, кажучи: “Я задержаний, — не можу ввійти до Господнього дому.
6 Тому піди сам, прочитай зі звою, що написав ти з моїх уст, Господні слова в вуха народу в Господньому домі в дні посту, а також у вуха всього Юди, що приходить зі своїх міст, відчитаєш їх.
7 Може, впаде їхнє благання перед Господнє лице, і вони вернуться кожен зі своєї злої дороги, бо великий гнів та лютість, що Господь говорив проти народу цього!”
8 І зробив Барух, син Нерійїн, усе, що наказав був йому пророк Єремія, щоб прочитати з книги Господні слова в Господньому домі.
9 І сталося п’ятого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, дев’ятого місяця, оголосили піст перед Господнім лицем для всього народу в Єрусалимі та для всього того народу, що поприходив з Юдиних міст до Єрусалиму.
10 І прочитав Барух з книги Єреміїні слова в домі Господньому в кімнаті писаря Ґемарії, Шафанового сина, на горішньому подвір’ї, при вході до нової брами Господнього дому, в вуха всього народу.
11 І почув Михей, син Ґемарії, Шафанового сина, всі Господні слова з книги,
12 і зійшов до царського дому, до кімнати писаря, аж ось там сидять усі зверхники: писар Елішама, і Делая, син Шемаїн, і Елнатан, син Ахборів, і Ґемарія, син Шафанів, і Седекія, син Хананії, і всі зверхники.
13 І розповів їм Михей всі ті слова, які він почув був, коли Барух читав із книги в вуха народу.
14 І всі зверхники послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушіїного, говорячи: “Того звоя, що читав ти з нього в вуха народу, візьми його в свою руку та й прийди!” І взяв Барух, син Нерійїн, звоя в свою руку та й прийшов до них.
15 А ті сказали до нього: “Сідай же, і прочитай його в наші вуха!” І прочитав Барух в їхні вуха.
16 І сталося, коли вони почули всі ці слова, жахнулися один перед одним, та й сказали Барухові: “Конче перекажімо цареві всі ці слова!”
17 І запитали вони Баруха, говорячи: “Розкажи нам, як ти писав усі ці слова з його уст?”
18 І сказав їм Барух: “Він проказував мені з своїх уст усі ці слова, а я писав у книзі чорнилом”.
19 І сказали зверхники до Баруха: “Іди, сховайся, ти та Єремія, і нехай ніхто не знає, де ви!”
20 І прийшли вони до царя на подвір’я, а звоя поклали в кімнаті писаря Елішами, і розповіли в вуха царя всі ті слова.
21 І послав цар Єгудія взяти звоя, і той узяв його з кімнати писаря Елішами. І Єгудій прочитав його в вуха царя та в вуха всіх зверхників, що стояли при царі.
22 А цар сидів у зимовому домі, дев’ятого місяця, і перед ним був розпалений коминок.
23 І сталося, коли Єгудій перечитував три чи чотири стовпці, то цар відрізував це писарським ножем та й кидав до огню, що в коминку, аж поки не згорів увесь звій на огні, що в коминку…
24 Та не злякалися й не роздерли своїх шат цар та всі його раби, що слухали всі ці слова.
25 І хоч Елнатан, і Делая, і Ґемарія просили царя не палити того звою, та не послухався він їх.
26 І наказав цар Єрахмеїлові, синові царевому, і Сераї, синові Азріїловому, і Шелемії, синові Авдіїловому, взяти писаря Баруха й пророка Єремію, та Господь їх сховав.
Пророк Єремія пише нову книгу
27 І було Господнє слово до Єремії потому, як цар спалив був звоя та ті слова, що Барух написав з Єреміїних уст, говорячи:
28 “Візьми собі знову іншого звоя, і напиши на ньому всі перші слова, що були на першому звої, якого спалив Єгояким, цар Юдин.
29 А про Єгоякима, царя Юдиного, скажеш: Так говорить Господь: Ти спалив цього звоя, говорячи: Нащо написав ти на ньому таке: Конче прийде цар вавилонський і знищить оцей Край, і вигубить в ньому людину й скотину.
30 Тому так говорить Господь про Єгоякима, Юдиного царя: Не буде від нього сидячого на Давидовому троні, а його труп буде кинений на спекоту вдень та на холод вночі…
31 І навіщу його та насіння його, і його рабів за їхні провини, і спроваджу на них та на мешканців Єрусалиму й на юдеянина все те зло, що Я говорив до них, та вони не послухали”…
32 І Єремія взяв іншого звоя, і дав його писареві Барухові, синові Нерійїному, і той написав на ньому з Єреміїних уст усі слова тієї книги, яку спалив був Єгояким, цар Юдин, в огні, і до них було додано ще багато подібних слів.
Барух читає Господні слова з сувою у Храмі
1 Четвертого року правління Юдейського царя Єгоякіма, сина Йосії , було слово від Господа до Єремії такого змісту:
2 Візьми книжний сувій і запиши на ньому всі слова, які Я тобі сповістив про Ізраїль, про Юдею та про всі народи, з того часу, коли Я вперше звернувся до тебе, в дні правління Юдейського царя Йосії, й до цього дня.
3 Може почує рід Юди про всі ті лиха, на які Я планую їх наразити, й зверне кожен зі своєї лихої дороги. Тоді Я прощу їхні провини та їхні гріхи.
4 Тож Єремія закликав Баруха, сина Нерії, – і Барух записав з уст Єремії всі Господні слова, які були йому сказані, у книжковий сувій.
5 Після цього Єремія звелів Барухові, кажучи: Я ув’язнений, і сам не можу піти в Господній Храм.
6 Тому піди ти й прочитай усе, що в цьому сувої, – все, що ти записав з моїх уст, прочитай так, щоб почув увесь народ слова Господа в Господньому Храмі. В цей день посту поприходять зі своїх міст усі юдеї, тому прочитай, щоб і вони почули .
7 Може вони звернуться з благанням до Господа, і кожен з них зійде зі своєї лихої дороги, тому що дуже великий гнів і Господнє обурення загрожує цьому народові.
8 І Барух, син Нерії, виконав усе так, як йому наказав пророк Єремія: він прочитав у Господньому Храмі з сувою Господні слова.
9 У п’ятому році Юдейського царя Єгоякіма , сина Йосії, в дев’ятому місяці його правління , всі мешканці Єрусалима та весь народ, що прийшов до Єрусалима з Юдейських міст, оголосили перед Господом піст.
10 І знову Барух прочитав із сувою слова, записані з уст Єремії так, щоб чув увесь народ. Це відбулося в Господньому Храмі, в світлиці Ґемарії, сина писаря Шафана, що в горішньому дворі, при вході до Нової Брами Господнього Храму.
Барух читає Господні слова з сувою у царському палаці
11 Коли Міхей, син Ґемарії, внук Шафана, почув усі Господні слова з сувою,
12 то зійшов у царський палац, до кімнати писаря, і побачив засідання всіх можновладців. Там були : писар Елішама та Делая, син Шемаї; були тут і Елнатан, син Ахбора, та Ґемарія, син Шафана, а також Седекія, син Хананії, й інші вельможі.
13 І переказав їм Міхей усі слова, які почув, коли Барух читав із сувою до всього народу.
14 Після цього всі можновладці послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, онука Шелемії й правнука Кушія, аби той сказав: Візьми в руки сувій, з якого ти читав перед усім народом, і прийди до нас. Тож Барух, син Нерії, взяв у руки сувій і прийшов до них.
15 Вони (вельможі ) сказали йому: Сідай і прочитай сувій, щоб почули ми. І Барух прочитав їм сувій.
16 Коли ж вони почули всі слова із сувою, то, подивившись з острахом один на одного, сказали Барухові: Неодмінно потрібно всі ці слова сповістити цареві.
17 Тоді, бажаючи уточнити , вони запитали Баруха, говорячи: Скажи нам, як ти записував усі ці слова з його (Єремії ) уст?
18 Барух їм відповів: Своїми устами він мені диктував усі ці слова, а я записував у книжному сувої чорнилом.
19 Після цього вельможі сказали Барухові: Йдіть і, разом з Єремією, сховайтесь! Нехай ніхто не знає, де ви.
Єгояким спалює сувій із Господніми словами
20 Вони ж пішли у царський палац, залишивши сувій у кімнаті писаря Елішами, і переказали цареві всі ті слова.
21 Тоді цар послав Єгудію принести сувій. Єгудія взяв його з кімнати писаря Елішами, й почав його читати так, щоб чули цар і всі можновладці, котрі стояли біля царя.
22 Цар тоді перебував у зимовому палаці, – це було в дев’ятому місяці, – а перед ним на решітці коминка горів вогонь.
23 Як тільки Єгудій прочитував три або чотири колонки тексту, то цар відрізав їх писарським ножем і кидав у вогонь коминка, аж поки весь сувій не згорів у вогні, що в коминку.
24 При цьому ні цар, ні його слуги, котрі слухали прочитані слова, не виявили жодного страху й не розірвали на собі одягу.
25 І хоч Елнатан, Делая і Ґемарія просили царя не палити сувою, він їх не послухав.
26 Більше того, цар наказав царському синові Єрахмеїлові та Сераєві, Азріїловому синові, й Шелемієві, синові Авдеїла, схопити писаря Баруха й пророка Єремію. Але Господь їх охороняв.
Єремія пише новий сувій
27 Після того як цар спалив сувій з усіма словами, які Барух записав з уст Єремії, було Господнє слово до Єремії такого змісту:
28 Йди й візьми собі інший сувій і запиши на ньому всі попередні слова, які були в першому сувої, що спалив Юдейський цар Єгоякім.
29 А щодо Юдейського царя Єгоякіма ти скажи йому, що говорить Господь: Ти спалив той сувій, приговорюючи: І для чого ти, Єреміє, написав такі слова, що неодмінно прийде вавилонський цар і зруйнує цей край, знищуючи людей і скотину?‥
30 Тому так говорить Господь щодо Юдейського царя Єгоякіма: Не будуть його нащадки сидіти на престолі Давида, а його мертве тіло викинуть геть під спеку дня та на холод ночі.
31 І Я відплачу Єгоякіму, його нащадкам та його слугам за їхні злочини, спровадивши на них і на мешканців Єрусалима, а також на Юдейських мужів усі ті лиха, про які Я застерігав їх, але вони не звернули уваги!
32 Тож Єремія взяв інший сувій і дав його писарю Барухові, синові Нерії, а той знову записав на ньому з уст Єремії всі слова, що були на попередньому сувої, якого спалив Юдейський цар Єгоякім. Крім того, було додано ще багато інших слів подібного змісту.