Єремія не радить переселятись до Єгипту
1 І підійшли всі військові зверхники та Йоханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та ввесь народ від малого й аж до великого,
2 та й сказали до пророка Єремії: “Нехай упаде наше благання перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залишилося нас мало з багатьох, як бачать твої очі нас…
3 І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми підемо, та те діло, яке ми зробимо”.
4 І промовив до них пророк Єремія: “Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами. І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу вам, — нічого не затаю від вас”.
5 А вони сказали до Єремії: “Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.
6 Чи добре й чи зле, ми послухаємося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли будемо слухатися голосу Господа, Бога нашого”.
7 І сталося з кінцем десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії.
8 І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військових зверхників, що були з ним, та ввесь народ від малого й аж до великого,
9 та й сказав до них: “Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше благання перед Його лице:
10 Якщо ви будете сидіти в цьому Краї, то збудую вас, а не розіб’ю, і засаджу вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.
11 Не бійтеся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, — говорить Господь, — бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки!
12 І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він верне вас до вашої землі.
13 А якщо ви скажете: “Не будемо сидіти в цьому Краї”, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого,
14 кажучи: “Ні, ми підемо до єгипетського краю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми, і на хліб не будемо голодні, і там будемо сидіти”,
15 то тому послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеруєте своє обличчя, щоб іти до Єгипту, і ввійдете, щоб чужинцями замешкати там,
16 то станеться: той меч, що ви боїтеся його, досягне вас там, ув єгипетськім краї, а голод, якого ви лякаєтесь, пристане до вас в Єгипті, — і там ви повмираєте…
17 І станеться, всі люди, що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від моровиці, і жоден з них не позостанеться й не втече через те зло, що Я спроваджу на них…
18 Бо так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на мешканців Єрусалиму, так виллється лютість Моя на вас, коли ви прийдете до Єгипту, і будете там на клятьбу, і на застрашення, і на прокляття, і на ганьбу, і ви вже не побачите цього місця…
19 Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту! Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг!
20 Бо ви зблудилися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: “Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, — і ми зробимо”.
21 І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас.
22 А тепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужинцями”…
Не йдіть до Єгипту!
1 Після цього всі провідники військових підрозділів та Йоханан, син Кареаха, і Єзанія, син Гошаї, разом з усім народом, – від малого до великого, – прийшли
2 до пророка Єремії і сказали: Нехай наше благання дійде до тебе! Помолись щодо нас до Господа твого Бога, за всіх цих нечисленних, котрі залишились, адже, як сам бачиш, з великої кількості нас залишилось дуже мало.
3 Нехай же Господь, твій Бог, вкаже, якою дорогою нам іти, та порадить, що маємо робити.
4 І пророк Єремія їм відповів: Я вас зрозумів! Ось я помолюсь до Господа, вашого Бога, як ви бажаєте, й кожне слово, яке скаже Господь, я сповіщу вам, – не приховаю від вас нічого.
5 І сказали вони Єремії: Нехай Сам Господь буде супроти нас праведним і справедливим Свідком, якщо не учинимо у відповідності з кожним словом, з яким пошле тебе до нас Господь, твій Бог.
6 Буде це добре, чи зле, ми послухаємось голосу Господа, нашого Бога, до Якого ми тебе посилаємо. Вважаємо, що нам буде добре, коли ми будемо слухати голосу Господа, нашого Бога.
7 Через десять днів було Господнє слово до Єремії.
8 І він покликав Йоханана, сина Кареаха, всіх військових провідників, що були з ним, та весь народ, – від малого до великого,
9 і сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до Якого ви мене посилали:
10 Якщо, повернувшись, ви оселитесь у цьому краї, то відбудую вас і не руйнуватиму, – насаджу вас і не вириватиму. Адже Мені шкода вас через те зло, на яке Я вас наразив.
11 Не жахайтеся вавилонського царя, якого ви так боїтеся! Не лякайтесь його, – говорить Господь, – тому що Я з вами, щоб визволяти вас та оберігати вас від його рук.
12 Я виявлю до вас милосердя і сприятиму тому, щоб він (Навуходоносор ) помилував вас і повернув вас на ваші земельні наділи.
13 Але якщо ви все ж скажете: Ми не оселимось у цьому краю, то виявите непослух до голосу Господа, вашого Бога,
14 говорячи: Ні, ми таки підемо в єгипетський край, щоб не бачити війни й не чути звуків військової труби, – там ми не будемо голодувати через нестачу хліба й там замешкаєм, –
15 то в такому разі послухайте Господнє слово, Юдин залишку – те, що говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Якщо ви все-таки скеруєте свої обличчя, щоб йти в Єгипет і там оселитесь,
16 то меч, якого ви так боїтеся, наздожене вас там, у Єгипті. Так само й голод, якого ви лякаєтесь, переслідуватиме вас там, у Єгипті, де ви й помрете.
17 Адже всі люди, які направили свій погляд у бік Єгипту, щоб там замешкати, помруть від меча, від голоду й від моровиці, – не залишиться з-посеред них жодного вцілілого, ані того, хто врятувався би від лиха, яке Я на них наведу.
18 Бо так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Так само, як Мій гнів і Моє обурення вилились на мешканців Єрусалима, так виллється Мій гнів на вас, коли ви підете до Єгипту, – ви станете прокляттям, об’єктом знущань та глузувань і вже ніколи не побачите цього краю.
19 Отак Господь сказав вам, Юдин залишку: Не йдіть до Єгипту! Добре запам’ятайте все, в чому сьогодні застерігаю вас!
20 Дивіться, щоб ви самі себе не обманули, порушуючи свою обіцянку . Адже ви самі послали мене до Господа, вашого Бога, з проханням: Помолися щодо нас до Господа, нашого Бога, – а ми учинимо у відповідності з усім, що лише скаже тобі Господь, наш Бог.
21 Тож сьогодні я вам сказав усе, але якщо ви не послухаєтесь голосу Господа, вашого Бога, в усьому з чим Він послав мене до вас,
22 то нині ви добре запам’ятайте: ви загинете від меча, голоду й моровиці в тому місці, куди ви хочете йти, аби там замешкати.