Пророцтво на Вавилон
1 Слово, що Господь говорив на Вавилон, на землю халдеїв через пророка Єремію:
2 “Звістіть між народами й розголосіть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавилон, засоромлений Бел, зламаний Меродах, боввани його посоромлені, порозбивані всі його божища!
3 Бо на нього із півночі вийшов народ, що оберне в спустошення землю його, і не буде мешканця у нім: від людини та аж до скотини, усі помандрують та підуть!..
4 За тих днів і того часу, — говорить Господь, — поприходять сини Ізраїлеві, разом вони й сини Юди, — усе плачучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати…
5 Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя повернені, — щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забудеться!
6 Мій народ — це отара загинула: пастирі їхні вчинили блудячими їх, їх загнали на гори, й ходили вони від гори до підгір’я, забули про ложе своє…
7 Усі, що знаходили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: “Не завинимо за те, бо вони прогрішилися Господу, Пасовиську правди й надії батьків їхніх, — Господеві”.
8 Біжіть з Вавилону, і виходьте із краю халдеїв, і будьте, як козлята ті перед отарою!
9 Бо ось Я позбуджую, і на Вавилон наведу збір великих народів з північного краю, і вони проти нього шикуються, — звідти здобутий він буде! Його стріли, мов лицар, якому щастить, — не вертаються дармо,
10 і здобиччю стане Халдея, — наситяться всі, хто пустошить її, промовляє Господь…
11 Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спадщину Мою розграбовуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та іржете, немов румаки…
12 Збентежилася ваша мати занадто, застидалась родителька ваша… Оце для народів кінець: пустиня, сухоземля й степ!
13 Від Господнього гніву вона незамешкана буде та стане спустошенням уся… Кожен, хто буде проходити повз Вавилон, остовпіє й засвище, як побачить усі ці порази його!
14 Ушикуйтеся на Вавилон навкруги, всі, хто лука натягує! Стріляйте на нього, стріли не шкодуйте, бо він Господеві згрішив!
15 Здійміть крик проти нього навколо! Він дав руку піддатись , стовпи його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня… Помстіться над ним: як зробив він — зробіть так йому!
16 Повигублюйте і сівача з Вавилону, і того, хто хапає серпа в часі жнив! Через меч переслідника вернуться всі до народу свого, і кожен до краю свого втече.
17 Ізраїль — вівця розпорошена, що леви погнали її : перший жер його цар асирійський, а останній — цей Навуходоносор, цар вавилонський, розтрощив йому кості…
18 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського.
19 І верну Я Ізраїля на пасовисько його, і він пастися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його ситою буде.
20 За тих днів й того часу, — говорить Господь, — будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і прогріхи Юди, одначе, не знайдені будуть вони, бо пробачу тому, кого Я позоставлю!
21 На край “Чварів подвійних”, — на нього піди й на мешканців “Покарання”! Поруйнуй і прокляттям вчини все за ними, — говорить Господь, — і зроби так усе, як тобі наказав!
22 Гуркіт бою в краю та велике спустошення!
23 Як побитий і поламаний молот всієї землі! Яким жахом зробивсь Вавилон для народів!
24 Я пастку поставив на тебе, і схоплений ти, Вавилоне, хоча ти й не знав! Ти знайдений і схоплений був, бо ставав ти на прю проти Господа!
25 Господь відчинив Своє сховище, і вийняв ізвідти знаряддя гніву Свого, це бо зайняття для Господа, Бога Саваота в халдейському краї.
26 Ідіть ви на нього із краю землі , відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи, і вчиніте закляттям його, — хай не буде йому позосталого!
27 Його всіх волів повбивайте, — хай підуть вони на заріз! Горе їм, бо настав їхній день, час навіщення їх!
28 Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського краю, щоб звістити на Сіоні про помсту Господа, нашого Бога, про помсту за храма Його.
29 Скличте на Вавилона стрільців, усіх, хто лука натягує, табором станьте при ньому навколо, — нехай йому втечі не буде! Відплатіте йому згідно з чином його, як зробив він — зробіть так йому, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого!
30 Тому‑то його юнаки всі поляжуть на площах його, а військові його того дня всі погинуть, говорить Господь.
31 Ось Я проти тебе, о пихо, — говорить Господь, Бог Саваот, — бо день твій прийшов, час тебе покарати!
32 І спіткнеться пиха й упаде, і не буде того, хто б підніс її. І огонь по містах його Я запалю, — і він пожере всі довкілля його…
33 Так говорить Господь Саваот: Сини Ізраїлеві й сини Юдині — разом утискувані, і всі, що в полон їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх випустити.
34 Але Викупитель їх сильний, Господь Саваот — Йому Ймення! Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспокоїти, а вавилонських мешканців стривожити.
35 Меч на халдеїв, — говорить Господь, — і на мешканців Вавилону, і на князів його, і на його мудреців!
36 Меч на ворожбитів — і безглуздими стануть, меч на лицарство його — і вони полякаються!
37 Меч на коні його й на його колесниці, та на всю мішанину народів , яка серед нього, — і стануть вони як жінки! Меч на скарби його — й пограбовані будуть!
38 Посуха на води його, — й вони повисихають, бо це край божків, і шаліють вони від бовванів…
39 Тому звірі пустинні там будуть сидіти з шакалами, і струсі будуть у ньому сидіти, і не буде заселений він вже навіки, і не буде замешканий він з роду в рід…
40 Як Содом та Гоморру й сусідів її Бог був поруйнував, — говорить Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський!
41 Ось із півночі прийде народ, і люд великий, і численні царі, — вони збуджені будуть із кінців землі:
42 Лук та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, — їхній голос, як море реве, вони їдуть на конях, — на тебе вони вшикувались, як муж на війну, вавилонськая дочко!
43 Почув цар вавилонський відомість про них, — й опустилися руки йому, обхопив його страх і тремтіння, немов породіллю!..
44 Ось підіймається він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними! Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм він устоїть?
45 Тому‑то послухайте задум Господній, що на Вавилон Він задумав, і думки Його ті, що на землю халдейську замислив: Поправді кажу вам , — найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнє при них!
46 Від розголосу про взяття Вавилону земля задрижить, і почується крик між народами!..
Пророцтво про Вавилон та халдейську країну
1 Слово, яке Господь провістив через пророка Єремію про Вавилон та про халдейську країну.
2 Сповістіть народам й проголосіть, – підніміть стяг і повідомте, – не втаюйте, а скажіть: Вавилон завойований, – їхній бог Бел осоромлений, Меродах потрощений, і зганьблені всі інші його кумири, розбиті його ідоли-боввани.
3 Адже проти нього виступить народ із півночі. Він оберне цей край на пустелю без мешканців, – ні людини, ні скотини, – всі повтікають і щезнуть.
4 У певні дні того часу, – говорить Господь, – приходитимуть нащадки Ізраїля, разом з поколінням Юди, – вони будуть ходити й плакати, шукаючи Господа, свого Бога.
5 Вони питатимуть дорогу до Сіону, і, звертаючи в його бік свої погляди, говоритимуть один одному : ходімо й приєднаймося до Господа Бога через вічний Заповіт, який відтепер вже не забудемо.
6 Мій народ був заблудлою отарою, – їхні пастирі звели їх на манівці й загнали на гори, де вони тинялись з гори на пагорб, забувши про свою кошару.
7 Усі, що їх зустрічали, пожирали їх, а їхні вороги говорили: Це не наша провина, що вони згрішили проти Господа, – перед оселею правди і Господом – надією своїх батьків.
8 Тож втікайте з Вавилону, – з халдейського краю, виходьте першими , – будьте, як козли-вожаки, що йдуть перед отарою.
9 Адже Я розбуджу й підніму проти Вавилону багато великих народів із північних країв. Вони вишикуються і виступлять проти нього. Їхня зброя , – стріли вправних воїнів, – не повертаються, не влучивши в ціль. Таким чином він (Вавилон ) буде ними здобутий.
10 Халдея стане здобиччю й усі, котрі її грабуватимуть, наситяться, – говорить Господь.
11 Ви раділи й тішилися, грабуючи Мою спадщину. Ви підскакували, як жваві телята на луках, іржали, наче жеребці.
12 Вельми засоромиться ваша матір, – зганьблена буде та, що вас народила! Вона (Халдея ) стане останньою серед народів, – пустелею та сухою землею, диким степом…
13 Від Господнього гніву вона обезлюдніє й перетвориться на руїни. Кожен, хто проходитиме через Вавилон, жахатиметься, і буде лише посвистувати, дивлячись на завдані йому рани.
14 Тож вставайте, вишикуючись рядами навколо Вавилона, – всі з натягнутими луками. Стріляйте у нього, не щадячи стріл, тому що він згрішив проти Господа.
15 З усіх боків здіймайте проти нього бойові окрики. Підіймаючи вгору руки, вони здаються, – падають його фортеці, розвалюються його стіни… Так здійсниться проти нього помста від Господа! Учиніть йому так, як він чинив з вами.
16 Знищуйте у Вавилоні і сіяча, і того, котрий готує на час жнив серпа. Рятуючись від лютості меча, нехай усі повертаються до свого народу, – кожен утікає до свого краю!
17 Ізраїль – як розпорошена отара, яку розігнали леви. Першим пожирав його ассирійський цар, а останнім обгриз його кості вавилонський цар Навуходоносор.
18 Тому так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Я відплачу вавилонському цареві і його країні так, як Я покарав ассирійського царя,
19 і поверну Ізраїль на його пасовиська, – він буде пастися на Кармелі й Башані, насичуючись на горах Єфрема та Гілеаду.
20 Певного часу тих днів шукатимуть провин Ізраїлю, але їх не знайдуть; так само й гріхів у Юди не буде, оскільки Я прощу (виправдаю ) тих, кого Я пощадив, – говорить Господь.
21 Виступай проти краю Мератаїм, а також на мешканців Пекоди . Руйнуй і винищуй усіх до останнього, – говорить Господь, – і роби усе так, як Я тобі наказав.
22 Гуркіт війни по всій країні й велике спустошення…
23 Яким же розбитим і потрощеним виявився молот усієї землі? Як Вавилон став страхіттям серед народів?
24 Я поставив на тебе пастку, і ти опинився в ній, Вавилоне, хоч ти й не усвідомлюєш цього. Тебе знайшли й схопили, оскільки ти повстав проти Господа.
25 Господь відкрив Свій арсенал зброї і взяв звідти знаряддя Свого гніву, адже у мого Владики, Господа Саваота, є важлива справа в халдейському краю.
26 Виступайте проти нього з усіх країв землі , відкривайте його комори, скидайте все, що в них, на купу, наче снопи, і знищуйте все дощенту, аби не залишилось у нього нічого.
27 Знищіть усіх його волів, – нехай ідуть на страту. Горе їм, бо прийшов їхній день, – час їх відплати.
28 Чути голоси біженців, котрі врятувалися з вавилонського краю, щоб сповістити на Сіоні про відплату Господа, нашого Бога, – помсту за Його Храм.
29 Скликайте проти Вавилона численних стрільців , котрі вправно натягують луки. Ставайте навколо нього осадою, аби ніхто не врятувався. Відплатіть кожному, згідно з його вчинками, – як робив він, так зробіть і йому, тому що він у своїй гордині виступив проти Господа, Святого Ізраїлевого.
30 Тому його юнаки поляжуть на його майданах, – того дня загине все його військо, – говорить Господь.
31 Я виступаю проти тебе, пихатий зухвальцю, – говорить мій Владика, Господь Саваот, – адже надходить твій день – час твоєї відплати.
32 Отже, спотикнеться гордовитий, і впаде, так що нікому буде його підняти. Я запалю вогонь у його містах, який пожере навіть усі його околиці.
33 Так говорить Господь Саваот: Нащадки Ізраїля разом з поколінням Юди нині поневолені, а ті, що їх полонили, міцно їх утримують, відмовляючись їх відпускати.
34 Але Викупитель могутніший, Господь Саваот – Його Ім’я. Безперечно, Він заступиться за них на суді, аби дати спокій їхній країні, й сповнить тривогою мешканців Вавилона.
35 Меч повернеться проти халдеїв, – говорить Господь, – і проти всіх громадян Вавилону, проти його можновладців, і проти його мудреців.
36 Меч навис над ворожбитами, – вони збожеволіють; меч над його потужними рицарями, – злякаються і вони.
37 Меч впаде на його коней, на його колісниці й на всіх чужоземців, котрі поміж ними, – вони також стануть, наче полохливі жінки . Меч впаде і на його скарбниці (банки ), які будуть пограбовані.
38 Посуха вдарить на його водні джерела , які повисихають, адже це земля ідолів-бовванів, через страх перед якими вони божеволіють.
39 Тому оселяться там (у Вавилоні ) звірі пустелі разом із шакалами, – житимуть у ньому страуси, але вже повіки він не буде заселеним, – і з роду в рід там не мешкатиме людина.
40 Як Бог зруйнував Содом і Гоморру, разом із сусідніми поселеннями, – говорить Господь, – так ніхто не мешкатиме й там, – жодна людина в ньому не поселиться.
41 Ось наближаються люди із півночі, – вельми численний народ з багатьма своїми царями – вирушать вони з різних країв землі.
42 Вони міцно тримають у руках луки та списи. Жорстокі й немилосердні, вони ревуть, наче море, несучись на своїх конях, – всі озброєні, як одна людина, й рвуться у бій проти тебе, дочко Вавилона!
43 Почув про них вавилонський цар, й опустились його руки, – його охопив страх і пройняли болі, наче породіллю.
44 А ось і він (завойовник ) виходить, наче лев, з темних чагарників Йордану на соковиті луки, але Я миттєво прожену його звідти, а Свого обранця над ними поставлю. Адже хто подібний до Мене, щоб Мене кликати на суд? Хто той пастир, котрий встояв би переді Мною?
45 Тому послухайте Господню Постанову, яку Він прийняв щодо Вавилона, та Його (Господні ) задуми, які Він має про халдейський край: Потягнуть у полон навіть найменших з отари, і в них на очах спустошать їхнє пасовисько (житло ).
46 Від галасу під час здобуття міста Вавилона здригнеться земля, – зойки людей буде чути далеко поміж народами…