Ограблення й зруйнування Єрусалиму
1 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одинадцять років; ім’я ж його матері — Хамутал, дочка Єремії з Лівни.
2 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.
3 Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.
4 І сталося за дев’ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборилися проти нього, і побудували проти нього вала навколо.
5 І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії.
6 Четвертого місяця, дев’ятого дня місяця настав великий голод у місті, і не було хліба для народу краю.
7 І пробитий був пролом у стіні міста, і всі вояки повтікали, і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. І пішли вони дорогою в степ.
8 А халдейське військо погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього…
9 І схопили царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.
10 І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі…
11 А очі Седекії він вибрав, і зв’язав його ланцюгами. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в’язниці аж до дня його смерти…
12 А п’ятого місяця, десятого дня місяця, — це дев’ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар’адан, начальник царської сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.
13 І він спалив Господнього дома та дома царевого, і всі доми в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.
14 І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.
15 А з бідноти народу та решту народу, що позостався в місті, і перебіжників, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар’адан, начальник царської сторожі.
16 А з бідноти краю начальник царської сторожі позоставив декого за винарів та за рільників.
17 А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і понесли всю їхню мідь до Вавилону.
18 І горнята, і лопатки, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що ним служать, позабирали.
19 І миски, і кадильниці, і кропильниці, і горнята, і свічники, і ложки, і жертовні миски, і що було золоте — забрав золото, а що срібне — срібло взяв начальник царської сторожі.
20 Два стовпи, одне море, дванадцять мідяних волів, що під підставами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для міді всіх цих речей!
21 А стовпи — вісімнадцять ліктів високість одного стовпа, і шнурок на дванадцять ліктів оточував його, а грубина його — чотири пальці, всередині порожнявий.
22 І маковиця на ньому — мідяна, а високість однієї маковиці — п’ять ліктів та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа — так само, і гранатові яблука.
23 І було гранатових яблук дев’ятдесят і шість на кожну сторону, усіх гранатових яблук на мережці навколо — сто.
24 І начальник царської сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.
25 А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та семеро чоловік з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військового відділу, що записував народ краю до військового відділу, і шістдесят чоловік з народу краю, що знаходилися в місті.
26 І позабирав їх Невузар’адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.
27 І вдарив їх вавилонський цар, і позабивав їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі!
28 Оце той народ, що вигнав Навуходоносор: у сьомому році — три тисячі й двадцять і три юдеї.
29 У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.
30 У році двадцятому й третьому вигнав Невузар’адан, начальник царської сторожі, сім сотень сорок і п’ять душ юдеїв. Усіх душ — чотири тисячі й шість сотень.
31 І сталося за тридцятого й сьомого року вигнання Єгоякима, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п’ятого дня місяця, Евіл‑Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгоякимом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув’язнення.
32 І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
33 І змінив в’язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
34 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.
Седекія – цар Юдеї
1 Седекії було двадцять один рік, коли став царем, і владарював він у Єрусалимі одинадцять років. Ім’я його матері Хамуталь, – дочка Єремії з Лівни.
2 Він чинив те, що не подобалось Господу, як робив його попередник , Єгоякім.
3 Все, що відбувалось у Єрусалимі та Юдеї, викликало Господній гнів, аж доки Він не відкинув їх від Себе. До того ж, Седекія збунтувався проти вавилонського царя.
Облога Єрусалима, смерть синів Седекії та полон Седекії
4 Тому сталося так, що на дев’ятому році його царювання, в десятому місяці, десятого дня місяця вавилонський цар Навуходоносор з усім своїм військом виступив проти Єрусалима і взяв його в облогу, спорудивши навколо нього вали.
5 Облога міста тривала аж до одинадцятого року царювання Седекії.
6 Коли через нестачу харчів для мешканців, у місті посилився голод, у дев’ятий день четвертого місяця,
7 в стіні міста був пробитий пролом, і цар , разом з усіма військовими людьми, незважаючи на оточення халдеїв, втекли, вийшовши з міста вночі через царський сад, і таємним проходом поміж двома стінами подались дорогою до Арави .
8 Але халдейське військо кинулось у погоню за царем і наздогнали Седекію на Єрихонській Рівнині. Все його військо, залишивши царя, розбіглось.
9 Халдеї схопили Седекію і привели його до вавилонського царя в Рівлу, що в краю Хамат. Там Навуходоносор і виніс йому вирок.
10 Вавилонський цар стратив синів Седекії прямо на його очах; так само в Рівлі були страчені всі Юдейські можновладці.
11 Самому Седекії вавилонський цар виколов очі, закував його в кайдани та запровадив у Вавилон. Там посадив Седекію у в’язницю де він був аж до самої його смерті.
Храм і місто пограбовані та спалені
12 А п’ятого місяця, десятого дня того місяця, (це був дев’ятнадцятий рік правління вавилонського царя Навуходоносора), прибув до Єрусалима Навузарадан, начальник царської варти, – один з наближених слуг вавилонського царя.
13 Він спалив Господній Храм, царський палац, і всі доми в Єрусалимі, – переважно він нищив усі великі будівлі.
14 А халдейське військо, що прибуло з начальником варти, зруйнувало всі стіни навколо Єрусалима.
15 Частину простих бідних людей краю разом з рештою народу, який ще залишався в місті, всіх перебіжчиків, котрі перейшли на бік вавилонського царя, та решту ремісників начальник царської варти Навузарадан, відпровадив у полон.
16 І лише найбідніших краю Навузарадан, начальник варти, залишив, щоб обробляли виноградники та поля.
17 А мідні стовпи-колони, що були в Господньому Храмі, як і їх підставки та мідне море , що було в Господньому Храмі, халдеї розбили на частини, і всю мідь відправили до Вавилону.
18 Забрали також казани й лопатки, щипці й кропильниці, ложки, – взагалі, весь мідний посуд, який використовували у служінні.
19 Начальник царської варти забрав також миски й кадильниці, чаші для розливання і келихи, світильники, ложки та жертовні миски, – усе, що було з золота чи срібла.
20 Неможливо було визначити на вагу міді, з якої були виготовлені: два стовпи-колони з підставками, мідне море та дванадцять мідних бичків, на яких «море» стояло. Їх зробив для Господнього Храму ще цар Соломон.
21 Кожний стовп-колона був висотою вісімнадцять ліктів, шнур обхвату якого мав дванадцять ліктів . Усередині він був порожнистим, – товщина стінок – чотири пальці.
22 На кожній колоні була мідна капітель, – висота однієї капітелі – п’ять ліктів. Довкола капітель прикрашали сітка, й гранатові яблука – усе з міді. Так само була прикрашена гранатовими яблуками і друга колона.
23 По боках капітелі звисало дев’яносто шість гранатових яблук, – а всього на мережці сітки довкола було сто таких яблук.
Народ полонили та пересилили до Вавилону
24 Начальник варти забрав у полон первосвященика Серайю, другого (заступника ) священика Софонію, і трьох придверників.
25 Він також схопив у місті одного євнуха-царедворця, який був командиром у війську, й сім мужів, котрі були царськими радниками, і на той час ще залишались у місті, а також головного військового писаря, котрий зараховував людей краю для служби у війську, та шістдесят знатних людей із народу краю, які перебували у місті.
26 Усіх цих людей начальник царської варти Навузарадан запровадив до вавилонського царя в Рівлу.
27 Всі вони були знищені вавилонським царем, – страчені в Рівлі, в краю Хамат. Отже, юдеї були виселені зі свого краю і запроваджені в неволю.
28 Ось кількість людей, яких Навуходоносор запровадив у неволю в сьомому році: три тисячі двадцять три юдея;
29 у вісімнадцятому році правління Навуходоносора взято в полон з Єрусалима вісімсот тридцять дві людини;
30 в двадцять третьому році правління Навуходоносора начальник варти Навузарадан відпровадив у неволю ще сімсот сорок п’ять юдеїв. Всього – чотири тисячі шістсот.
Єгоякіма звільнено із в’язниці
31 Але на тридцять сьомому році після поневолення Юдейського царя Єгоякіма, в дванадцятому місяці, двадцять п’ятого дня місяця, новий вавилонський цар Евіл-Меродах, – того року, коли став царем, помилував Юдейського царя Єгоякіма. Він звільнив його з в’язниці,
32 і, розмовляючи з ним доброзичливо, поставив його престол понад престоли інших царів, котрі жили при царському дворі у Вавилоні.
33 Він замінив його в’язничний одяг. Таким чином Єгоякім постійно харчувався з царського столу до кінця свого життя.
34 Вавилонський цар забезпечив йому постійне утримання, яким Єгоякім користувався щодня до самої смерті.