Ось приходить північний народ
1 Утікайте, сини Веніямина, з середини Єрусалиму, і засурміте в сурму у Текої, і знак підійміть на Бет‑Гаккерем, бо з півночі грізно підноситься зло та велике нещастя!
2 І викореню Я Сіонську дочку, вродливу та випещену.
3 Пастухи поприходять до неї з своїми стадами, понапинають намети навколо при ній, кожен місце своє випасатиме.
4 Приготуйте війну проти неї, вставайте та вдармо опівдні! Горе нам, бо минає вже день, бо вже тягнуться тіні вечірні!
5 Уставайте та підемо вночі і понищмо палати її!
6 Бо так промовляє Господь Саваот: Постинайте дерева та вала насипте при Єрусалимі! Він те місто, що має зруйноване бути, в ньому повно насильства:
7 як виприскує воду свою джерело, так виприскує він своє зло… Насилля й грабіж чуті в ньому, перед обличчям Моїм безперестань хвороба та рана…
8 Будь навчений, Єрусалиме, щоб душа Моя не відвернулась від тебе, щоб тебе не вчинив Я спустошенням, незаселеним краєм!
9 Так говорить Господь Саваот: Позбирають до решти останки Ізраїля, мов виноградові рештки, — простягни свою руку, немов виноградар по грона!
10 До кого я буду казати та свідчити буду, — і слухатимуть? Необрізане ось їхнє вухо — і слухати уважно не можуть вони, ось слово Господнє для них стало посміхом — вони не жадають його!
11 І гніву Господнього повен я став, змучився я, його стримуючи, — на вулиці виллю його на дітей та на збір юнаків одночасно, бо схоплені будуть чоловік із жінкою, старий із віджилим літа,
12 і дістануться іншим доми їхні, теж поля та жінки… Бо Я руку Свою простягну на мешканців цієї землі, говорить Господь.
13 Бо вони від малого свого й до великого, — усі пожадливі на зиски, і від пророка та аж до священика роблять неправду…
14 І рани народу Мого легковажно лікують, говорячи: “Мир, мир”, а миру нема!
15 Чи вони засоромилися, що гидоту робили? Не засоромилися анітрохи вони й застидатись не вміють… Тому‑то впадуть між упалими в часі, — коли їх навіщу Я, спіткнуться, говорить Господь.
16 Так говорить Господь: “На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, — то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі! Та вони відказали: “Не підемо!”
17 І Я сторожів був поставив над вами, говорячи : Прислухайтесь до голосу сурми! Та вони відказали: “Не будем прислухуватись!”
18 Тому слухайте, люди, і пізнай, ти громадо, що станеться з ними.
19 Послухай, ти земле: Ось Я веду на народ цей лихе, плід їхніх думок, бо до слів Моїх не прислухались вони, а Законом Моїм погордили!
20 Навіщо Мені те кадило, що з Шеви приходить, запашний очерет із далекого краю? Цілопалення ваші не любі Мені , ваші ж жертви Мені не приємні!
21 Тому‑то Господь каже так: Ось Я дам спотикання оцьому народові, і спіткнуться об них разом ваші батьки та сини, сусід та приятель його, — і загинуть!
22 Так говорить Господь: Ось приходить народ із північного краю, і збуджується люд великий із кінців землі.
23 Лука та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве, і гарцюють на конях вони… Ушикований, мов чоловік той до бою, на тебе, о дочко Сіону!
24 Як почули ми звістку про нього, омліли нам руки, обняла нас тривога та біль, немов у породіллі…
25 Не виходьте на поле й не йдіте дорогою, бо у ворога меч та страхіття навколо!
26 Дочко народу Мого, — веретою підпережись та качайся у попелі! Справ жалобу собі, немов над однородженим, голосіння гірке, — бо прийде зненацька руїнник на нас!
27 Я дав був тебе випробовувачем у народі Моїм, за твердиню, щоб ти знав і випробовував їхню дорогу.
28 Вони всі відступники над відступниками, чинять наклепи, усі вони мідь та залізо, вони згубники!..
29 Спалилося духало, від огню зникло оливо, — надармо старанно розтоплювано, бо злих не відділено…
30 Сріблом відкиненим названо їх, бо Господь їх відкинув”.
Неминучий наступ народу з півночі
1 Утікайте, діти Веніяміна, геть з Єрусалима! Дайте трубою сигнал тривоги в Текої і подайте знак із Бет-Гаккерема, тому що з півночі насувається велике лихо руйнування!
2 Вродливу й випещену дочку Сіону Я спустошу !
3 До неї прийдуть пастухи зі своїми отарами, поставлять на ній довкола намети, й кожен пастиме на своєму наділі.
4 Підіймайтесь проти неї на священну війну! Вставайте, щоб ударити опівдні! Горе нам, адже день закінчується і простягаються вечірні тіні!‥
5 Вставайте й рушимо, – вночі зруйнуймо її палаци!
6 Адже так говорить Господь Саваот: Зрубуйте дерева й насипайте проти Єрусалима вал! Це те місто, яке має бути покаране, бо воно сповнене насильства!
7 Як криниця утримує холодною свою воду, так і воно (місто Єрусалим ) зберігає свіжим своє зло. Звідти доноситься лемент насильства й грабежів. Я постійно бачу там біль і страждання…
8 О, Єрусалиме, схаменись, щоб Я не відвернувся з огидою від тебе і щоб Я не зруйнував тебе, перетворивши тебе в незаселену землю!
9 Адже так говорить Господь Саваот: Позбирайте уважно рештки Ізраїлю, як визбирують останні ягідки винограду; ще раз протягни рукою по його галуззю, щоб у цьому впевнитись.
10 До кого Мені заговорити й засвідчити, щоб звернули увагу? Їхні вуха закриті , і не здатні почути! Адже Господнє слово стало для них предметом глузування, – вони не відчувають у ньому задоволення.
11 Я сповнений Господнього гніву, й мені важко стриматись. Він (гнів ) виллється на дітей, що на вулиці, як і на зібраних разом юнаків, тому що всі будуть захоплені в неволю разом з людьми середнього віку, – чоловіки з жінками, – навіть ті, що досягли похилого віку!
12 Їхні оселі належатимуть іншим, разом з їхніми полями та жінками. Адже Я простягаю Свою руку на мешканців цього краю! – говорить Господь, –
13 оскільки всі, починаючи з їхнього найменшого і до найбільшого, прагнуть незаконної наживи; так само всі, від пророка й до священика, – ошуканці!
14 Вони лікують рани Мого народу недбало, говорячи: Мир, мир! – Тоді як миру немає!
15 Невже вони не засоромляться, творячи гидоту? Але ж вони зовсім не знають, що таке сором, і навіть не червоніють. Тому вони впадуть між полеглими, – спіткнуться, коли надійде година Мого покарання, – говорить Господь.
16 Так говорить Господь: Зупиніться на дорогах ваших і роздивіться, – довідайтеся про стежки відвічні, – де дорога до доброго, нею йдіть, і знайдете спокій вашим душам. Але вони відповіли: Не підемо!
17 Тоді Я поставив над ними вартових, котрі б волали : Прислухайтесь до голосу труби! Але вони заявили: Не будемо слухати!
18 Тому послухайте народи й дізнайся, громадо, що їх чекає!
19 Слухай, уся земля! Ось Я спроваджую на цей народ лихо, як результат їхніх задумів, оскільки вони не зважали на Мої слова і Законом Моїм знехтували!
20 Навіщо Мені принесений з Шеви ладан, та запашна тростина із далеких земель? Ваші всепалення Мені не подобаються, – ваші жертви неприємні Мені!
21 Тому так говорить Господь: Оце Я кладу перед цим народом перешкоду, об яку спіткнуться батьки разом з дітьми, – сусід загине вкупі зі своїм ближнім.
22 Так говорить Господь: Ось надходить з північного краю народ, – великий народ вирушає з країв землі.
23 Вони міцно тримають луки й списи, – жорстокі вони й безжалісні! Їхні крики, як ревуче море; вони мчать на конях й готові, як один, ринутись у бій з тобою, дочко Сіону!
24 Коли ми почули вістку про них, то ослабли наші руки, – нас охопили тривога й болі, наче в породіллі.
25 Не виходьте в поле і не йдіть на дорогу, тому що скрізь вороги з мечами, – всі люди охоплені страхом.
26 Дочко мого народу, огорни себе веретищем і валяйся у попелі. Учини жалобу й плач, як за єдиною дитиною , – гірко ридай, адже впаде на нас нещастя зненацька!
27 Я призначив тебе випробувачем серед мого народу, аби ти (пророку ) пізнавав і випробовував дорогу життя, якою вони ходять.
28 Усі вони вперті бунтівники, постійні наклепники, – тверді, як мідь і залізо, – усі вони зіпсуті.
29 Ковальський міх перестав дмухати, – від вогню згорів свинець. Надаремно плавильник пробував очищувати, – погане так і не відокремилось…
30 Їх називатимуть негодящим сріблом, тому що Господь їх відкинув.