Богобійний Йов
1 Був чоловік у країні Уц, на ім’я йому Йов . І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.
2 І народилися йому семеро синів та три дочки.
3 А маєток його був: сім тисяч худоби дрібної, і три тисячі верблюдів, і п’ять сотень пар худоби великої, і п’ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.
4 А сини його ходили один до одного , і справляли гостину в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сестер, щоб їсти та пити із ними.
5 І бувало, як миналося коло бенкетних днів, то Йов посилав за дітьми й освячував їх, — і вставав він рано‑вранці, і приносив цілопалення за числом їх усіх, бо Йов казав: “Може, згрішили сини мої, і зневажили Бога в серці своєму”. Так робив Йов по всі дні.
Бог уводить Йова на спробу
6 І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана.
7 І сказав Господь до сатани: “Звідки ти йдеш?” А сатана відповів Господеві й сказав: “Я мандрував по землі та й перейшов її”.
8 І сказав Господь до сатани: “Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого , як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає”.
9 І відповів сатана Господеві й сказав: “Чи ж Йов дармо боїться Бога?
10 Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю.
11 Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його, — чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?”
12 І сказав Господь до сатани: “Ось усе, що його, — у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки!” І пішов сатана від лиця Господнього.
Багатий Йов стає нагим
13 І сталося одного дня, коли сини його та дочки його їли та вино пили в домі свого первородженого брата,
14 то прибіг до Йова посланець та й сказав: “Худоба велика орала, а ослиці паслися при них.
15 Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча… І втік тільки я сам, щоб донести тобі”…
16 Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: “З неба спав Божий огонь, і спалив отару та слуг, та й пожер їх… А втік тільки я сам, щоб донести тобі”…
17 Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: “Халдеї поділилися на три відділи, і напали на верблюдів, та й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча… І втік тільки я сам, щоб донести тобі”…
18 Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: “Сини твої та дочки твої їли та вино пили в домі свого первородженого брата.
19 Аж раптово надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, — і він упав на юнаків, і вони повмирали… І втік тільки я сам, щоб донести тобі”…
20 І встав Йов, і роздер плаща свого, й обстриг свою голову, та й упав на землю, і поклонився,
21 та й сказав: “Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю ! Господь дав, — і Господь узяв… Нехай буде благословенне Господнє Ім’я!”
22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!
Йов та його сім’я у країні Уц
1 Колись у країні Уц жив чоловік на ім’я Йов; той чоловік був бездоганним, справедливим, богобоязливим і уникав усякого зла.
2 У нього було сім синів і три дочки.
3 У його маєтку налічувалось: сім тисяч овець, три тисячі верблюдів, п’ятсот пар волів, п’ятсот ослиць і дуже багато слуг. Він вважався найзаможнішою людиною з усіх мешканців Сходу.
4 Його сини, зазвичай , зустрічались і влаштовували бенкети, – кожен у своєму домі й у визначений для нього день. Вони також посилали й запрошували трьох своїх сестер, аби й вони з ними пригощались.
5 Так було заведено, що коли закінчувалось коло урочистих бенкетів, Йов збирав усіх дітей і освячував їх, – піднявшись рано-вранці, він приносив жертви всепалення за кожного з них. Йов вважав так: Може мої сини згрішили й ненароком зганьбили у своєму серці Бога. Йов так робив завжди…
Сатана говорить проти Йова
6 Одного дня, коли прибули Божі сини, щоб з’явитись перед Господом, то з ними прийшов і сатана.
7 Господь запитав сатану: Звідки ти прийшов? Відповідаючи, сатана сказав Господу: Я подорожував по землі й обійшов її.
8 Тоді Господь запитав сатану: Чи ти звернув увагу на Мого слугу Йова? Адже немає на землі рівного йому чоловіка, – він бездоганний, справедливий, богобійний і уникає всякого зла!
9 У відповідь Господу сатана сказав: Хіба даремно Йов такий богобійний?
10 Хіба не Ти обгородив його звідусіль, – його дім, і все, чим він володіє? Ти поблагословив працю його рук, а його отари худоби заполонили землю.
11 Але простягни лишень Твою руку та доторкнися до того, що він має, – чи не почне він лихословити Тебе у вічі?!
12 Тоді Господь сказав сатані: Гаразд ! Ось усе, що він має, у твоїх руках, тільки його самого не доторкайся! Після цього сатана пішов геть від Господа.
Йов втрачає своє майно та своїх дітей
13 Через якийсь час, коли сини Йова разом з його дочками бенкетували в домі свого найстаршого брата,
14 прибув до Йова вісник і сказав: Волами орали, а ослиці неподалік паслися.
15 У той час напали шевейці , захопили скотину, а твоїх слуг вони повбивали мечами! Врятувався лише я один, щоб повідомити тебе, що сталось.
16 Ще цей не закінчив, як прийшов інший і сказав: Страшенний вогонь упав з неба й спалив овець; поглинув і пастухів. Врятувався я один, щоб розповісти тобі!
17 Ще цей говорив, як прийшов інший і сказав Йову: Халдеї напали трьома загонами, захопили верблюдів і погнали їх, а слуг повбивали мечем! Врятувався я один, щоб про це сповістити тобі!
18 Не встиг цей закінчити, як прийшов ще один вісник і сказав: Твої сини і твої дочки їли й пили вино в домі старшого з братів,
19 як зненацька з пустелі налетів сильний вітер й наліг на всі чотири стіни дому; дім завалився на молодих людей, і вони загинули! Я один врятувався, щоб повідомити тобі!
20 Вислухавши , Йов устав, роздер на собі одежу, й обстриг волосся на своїй голові, впав долілиць на землю і поклонився,
21 після чого сказав: Нагим я вийшов з материнського лона і нагим туди повернусь. Господь дав, Господь і забрав, – нехай Господнє Ім’я буде благословенним!
22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав нічого нерозважливого проти Бога.