Відповідь Йова своїм друзям: Господня рука все чинить
1 А Йов відповів та й сказав:
2 “Справді, — то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!..
3 Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в кого немає такого, як це?
4 Посміховищем став я для друга свого, я , що кликав до Бога, і Він мені відповідав, — посміховищем став справедливий, невинний…
5 Нещасливцю погорда, — на думку спокійного, — приготовлена для спотикання ноги!
6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто нібито Бога провадить рукою своєю.
7 Але запитай хоч худобу — і навчить тебе, і птаство небесне — й тобі розповість.
8 Або говори до землі — й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські.
9 Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила?
10 Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла?
11 Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу?
12 Мудрість — у старших, бо довгість днів — розум.
13 Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
14 Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка — й не буде він випущений.
15 Ось Він стримає води — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони перевернуть.
16 В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду.
17 Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів,
18 Він розв’язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна.
19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
20 Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність.
21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
22 Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло.
23 Він робить народи потужними — й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю .
24 Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі, —
25 вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п’яного!
Йов: Господня рука усе створила
1 Відповідаючи Йов сказав:
2 І справді, ви, – тілом люди, і разом з вами помре ваша мудрість.
3 Але і в мене є розум, як у вас, і нічим я не гірший від вас. Та і хто усього цього не знає?!
4 Але ж для власних друзів я став посміховиськом! Я – той, хто кликав до Бога, і Він мені відповідав… Так, непорочний і праведний, я став посміховиськом!
5 За думкою щасливих, нещастя заслуговує на презирство, а того, хто спіткнувся треба ще штовхнути.
6 Через те намети грабіжників у спокої, а ті, котрі викликають Божий гнів, живуть безпечно, як ніби вони тримають Бога в своїх руках.
7 Але запитай у тварин, – і вони тебе навчать, або в небесних птахів, – і вони тобі скажуть.
8 Поговори з землею, – і вона пояснить тобі, або з морськими рибами, – і вони тобі підкажуть.
9 Хто з усіх їх знає, що Господня рука їх створила?
10 Хіба не в Його руках життя всього творіння і дихання кожного людського тіла?
11 Хіба не вухо розпізнає слова, чи не язик визначає для себе смак їжі?
12 Так і мудрість – у сивоголових, і в довголітніх – розум .
13 Проте справжня мудрість і сила в Нього, як також у Нього – порада та розуміння.
14 Коли Він зруйнує, ніхто не зможе відбудувати; якщо Він замкне когось, ніхто вже не відкриє.
15 Якщо Він затримає води, настає засуха: а коли Він її (воду ) випустить, вона руйнуватиме землю.
16 У Нього – сила і поміркованість; у Його віданні як той, хто заблудився, так і той, хто спровадив до блуду.
17 Він радників позбавляє здорового глузду, а в суддів відбирає розум.
18 Він з царів зриває царські пояса і покриває їхні бедра лахміттям .
19 Він відсилає священиків босоніж, а непереможних витязів валить на землю.
20 Він відбирає мову в самовпевнених, і позбавляє розсудливості старійшин.
21 Він виливає ганьбу на можновладців, послаблюючи пояси, і силу могутніх .
22 Він відкриває скрите в глибокій темряві, а морок смерті виводить на світло.
23 Він звеличує народи, та губить їх, – поширює їхні володіння, і відбирає їх.
24 Він віднімає розум у земних володарів і змушує їх блукати манівцями по бездоріжжі пустелі.
25 Вони ходять навпомацки в темряві без світла, так що заточуються, немов п’яні!