Будь праведний з волі своєї
1 І говорив Елігу та й сказав:
2 “Чи це полічив ти за право, як кажеш: “Моя праведність більша за Божу?”
3 Бо ти говорив: “Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу , аніж від свого гріха?”
4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.
6 Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?
7 Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?
8 Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!..
9 Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох…
10 Та не скаже ніхто : Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
11 що нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
12 Вони там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає.
13 Тільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її.
14 Що ж тоді, коли кажеш: “Не бачив Його!” Та є суд перед Ним, — і чекай ти його!
15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту,
16 то намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання…”
Елігу: Боже судочинство неминуче
1 Продовжуючи промову Елігу далі сказав:
2 Невже ти вважаєш слушним стверджувати: Я більш правий ніж Бог!
3 Адже ти говориш: Яка Тобі користь від того, грішу я, чи ні?
4 Я кількома словами відповім тобі і заодно твоїм приятелям:
5 Подивися на небо і поміркуй, зверни увагу на хмари, як вони високо над тобою!
6 Якщо ти грішиш, то що тим заподієш Богові? Навіть якщо твоїх злочинів багато, то хіба ти цим зашкодиш Йому?
7 Так само й коли ти праведний, то що Йому додаєш? Або що Він отримує від тебе?
8 Твоє нечестя може зашкодити лише подібній до тебе людині, як і твою праведність, зауважать насамперед інші люди!
9 Адже люди стогнуть і лементують через великі утиски інших, волають про допомогу з приводу гноблення сильніших за них.
10 Проте ніхто не питає: Де є Бог, мій Творець, Котрий і вночі підіймає настрій, щоб співати?
11 Який учинив нас розумнішими за польових звірів і розважливішими від небесних птахів?!
12 Вони можуть кричати, проте через зарозумілість злочинців Він не відповідає.
13 Безперечно, Бог не слухає марнослів’я, – Всемогутній не звертає на це уваги.
14 Хоч ти говориш, що Його не бачиш, Його судочинство неминуче, тому очікуй на Нього.
15 А тепер, поки Божий гнів не став покаранням, і Він не безмірно карає за провину, –
16 Йов легковажно відкриває свої уста, й несвідомо примножує свої слова.