Людина мізерна супроти Бога
1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.
2 Уважливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кінці землі.
4 За Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.
5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.
6 До снігу говорить Він: “Падай на землю!” а дощеві та зливі: “Будьте сильні!”
7 Він руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.
8 І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.
9 Із кімнати південної буря приходить, а з вітру північного — холод.
10 Від Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.
11 Також Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,
12 і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної, —
13 він наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.
14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!
15 Чи ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?
16 Чи ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,
17 ти, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?
18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну, немов дзеркало лите?
19 Навчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова .
20 Чи Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?
21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде — і вичистить їх.
22 Із півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.
23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.
24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він”.
1 Від цього затремтіло моє серце й зрушилось зі свого місця.
2 Слухайте уважно, слухайте рокотіння Його голосу, – він, наче грім, лунає з Його уст!
3 Він розлягається попід усім небом, а Його блискавки сягають країв землі.
4 І навіть за ними (краями землі ) лунає їхній відгомін, – Він гримить голосом своєї величі, й ніхто не в змозі затримати або змінити Його голос і сяйво блискавиць.
5 Своїм дивовижним голосом, схожим на грім, Бог звершує чудеса, яких ми не можемо збагнути.
6 Він наказує снігові: Покрий землю! Дощі й зливи також у Його владі!
7 Його печатка на руці кожної людини, аби всі люди усвідомлювали Його діяльність.
8 Звірі шукають лігвища, або засинають у своїх барлогах.
9 Зі сховищ півдня надходять буревії, а північні вітри приносять холоднечу.
10 Від Божого подиху утворюється мороз, і широчінь вод вкривається льодом.
11 Він вологою навантажує хмару, а грозові хмари утворюють Його блискавки.
12 Хмари пливуть і кружляють, виконуючи Його волю, і творять усе, що Він їм наказує, по всьому кругу землі,
13 приносячи на землю чи то Його кару, чи благословення.
14 Усвідом це, Йове! Зупинись і подумай про дивовижні Божі діла.
15 Чи знаєш ти, які завдання визначив для них Бог, та як Він із хмари блискавицю викликає?
16 Чи відаєш ти, як підвішені хмари, адже це чудеса Того, Хто Досконалий в усякій мудрості?!
17 Ти, кому душно від спеки в своєму одязі, коли відпочиває земля під південним вітром, –
18 чи потрапиш, як Він, розпростерти небесне склепіння, міцне, немов лите дзеркало .
19 Навчи нас, що мали би сказати Богу, бо через нашу необізнаність ми не можемо підібрати належні слова.
20 Хіба можна Йому сказати: Зачекай, я говоритиму? Хіба можна таке сказати і не загинути?
21 Неможливо дивитись на світло сонця після того, як вітер розжене хмари, які його закривали.
22 Так золотисте сяйво Божої вражаючої величі приходить з півночі.
23 Всемогутній, Якого неможливо осягнути, потужний силою та правосуддям, і багатий справедливістю, Він нікого не пригноблює.
24 Тому нехай Його бояться люди, адже Він не звертає уваги і не виявляє прихильності до кожного , котрий мудрий у власних очах…