Відповідь Господня: Уся природа свідчить про велич Божу!
1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
2 “Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму?
3 Підпережи‑но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
4 Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!
5 Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?
6 У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,
7 коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?
8 І хто море воротами загородив, як воно виступало, немовби з утроби виходило,
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу — за його пелюшки,
10 і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,
11 і сказав: “Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?”
12 Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,
13 щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?
14 Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!
15 І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!
16 Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
19 Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява — де її місце,
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
22 Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив,
23 які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?
24 Якою дорогою ділиться вітер, розпорошується по землі вітерець?
25 Хто для зливи протоку провів, а для громовиці — дорогу,
26 щоб дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
27 щоб пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві?
28 Чи є батько в доща, чи хто краплі роси породив?
29 Із чиєї утроби лід вийшов, а іній небесний — хто його породив?
30 Як камінь, тужавіють води, а поверхня безодні ховається.
31 Чи зв’яжеш ти зав’язки Волосожару, чи розв’яжеш віжки в Оріона?
32 Чи виведеш часу свого Зодіяка, чи Воза з синами його попровадиш?
33 Чи ти знаєш устави небес? Чи ти покладеш на землі їхню владу?
34 Чи підіймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
35 Чи блискавки ти посилаєш, і підуть вони, й тобі скажуть “Ось ми”?
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро? Або — хто дає серцеві розум?
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посуди,
38 коли порох зливається в зливки, а кавалки злипаються?
39 Чи здобич левиці ти зловиш, і заспокоїш життя левчуків,
40 як вони по леговищах туляться, на чатах сидять по кущах?
41 Хто готує для крука поживу його, як до Бога кричать його діти, як без їжі блукають вони?
Господь промовляє до Йову:
1 Після цього Господь відізвався до Йова з-посеред бурі й промовив:
2 Хто то такий затьмарює Мої задуми нерозважливими словами?
3 Підпережись, як належить мужчині, – Я буду тебе питати, а ти Мені відповідай!
Про землю та море
4 Де ти був, коли Я закладав основи землі? Скажи, якщо знаєш!
5 Чи тобі відомо, хто визначив її розміри? Або хто протягнув над нею мірний шнур?
6 На чому покладено її підвалини, або хто заклав її наріжний камінь,
7 під веселі співи ранішніх зір, коли всі Божі сини радісно вигукували гімни радості?!
8 Хто зачинив море брамами, коли пінячись воно виривалось, немовби виходило з лона;
9 коли Я учинив для нього хмару як одяг, а густий туман зробив його пелюшками?!
10 Це Я визначив йому Мою границю й поставив засуви та брами,
Про зорю, темряву та смертну тінь
11 звелівши: Досі дійдеш, але не далі, – тут розбиватимуться твої гордовиті потужні хвилі!
12 Хіба ти коли-небудь, протягом свого віку, наказував ранкові, коли він має настати, або зорям їхнє місце,
13 аби вони охопили краї землі, і скинули з неї нечестивих;
14 щоб земля перетворилась, на м’яку глину під печаткою, і стала барвистою, немов одежа;
15 щоб у нечестивих було віднято їхнє світло, а піднесена для удару рука зламалась?!
16 Чи ти будь-коли спускався до морських джерел, і чи проходжувався дном безодні?
17 Чи відкривались перед тобою брами смерті, і чи ти бачив брами смертної тіні?
18 Чи ти осягав своїм розумом широчінь землі? Скажи, якщо усе те знаєш!
19 Де та дорога, що веде до осель світла, та де місцезнаходження темряви,
20 аби її запровадити на її власну територію по стежці, що веде до її дому?
21 Напевно, ти знаєш, бо вже тоді ти народився, і твій вік дуже великий!?‥
Про небо
22 А може ти доходив до сховищ снігу, і бачив комори граду,
23 що Я зберігаю на час лихоліття, на день битви і війни?!
24 Якою дорогою розповсюджується світло, й розноситься по землі південний вітер?
25 Хто провів русла для дощової зливи, й проклав дорогу гуркотові грому,
26 щоб посилати дощ на незаселену землю, та на безлюдну пустелю,
27 аби щедро зрошувати незаселені та покинуті місцевості, викликаючи ріст свіжої зелені?
28 Чи має дощ батька, і хто зароджує краплі роси?
29 З чийого лона виходить лід, і хто виношує в собі небесний іній?
30 Адже вода застигає й стає, наче камінь, – навіть безодні вод замерзають!
31 Чи можеш збагнути зоряне скупчення Плеяди, чи послабити смугу сузір’я Оріона?
32 Чи виведеш в належний час сузір’я, і чи попровадиш сузір’я Воза (Медведиці ) з його дітьми?
33 Чи ти знаєш закони неба, і хіба ти встановлюєш їхню владу на землі?
34 Чи зумієш настільки голосно крикнути хмарам, аби на тебе вони полились рясним дощем?
35 Чи можеш випустити блискавиці, щоб вони потім прийшли та сказали тобі: Ось ми!?
36 Хто вклав мудрість у серце? Хто дав розумові мислення ?
37 Хто Своєю мудрістю веде рахунок хмарам, і хто нахиляє небесний посуд, виливаючи воду ,
38 коли порох перетворюється на болото, а грудки злипаються докупи?!
Про життя диких тварин
39 А може це ти постачаєш їжу для левиці, і вгамовуєш голод левенят,
40 коли вони туляться у лігвищах, або, затаївшись, чекають у гущавині?
41 А хто готує їжу воронові, коли його пташенята волають до Бога, і блукають без поживи?