Свої справи покладаймо на Бога
1 Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до кого з святих ти вдасися?
2 Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному!
3 Я бачив безумного, як він розсівся, — та зараз оселя його спорохнявіла…
4 Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!
5 Його жниво голодний поїсть, і з‑між терну його забере, — і спрагнені ось поковтають маєток його!
6 Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі, —
7 бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти…
8 А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
9 Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,
10 бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,
11 щоб поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених.
12 Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,
13 Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає , —
14 вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!..
15 І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки — бідаря,
16 і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда!
17 Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:
18 Бо Він рану завдасть — і перев’яже, Він ламає — й вигоюють руки Його!
19 В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:
20 Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою — з рук меча.
21 Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.
22 З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.
23 Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.
24 І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, — і не знайдеш у ній недостатку.
25 І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої — як трава на землі!
26 І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!
27 Отож, дослідили ми це — й воно так, послухай цього, — й зрозумій собі все !”
Еліфаз: Картання Вседержителя не цурайся!
1 Волай, Йове, але чи є той, хто би тобі відповів? До кого зі святих ти звернешся?
2 Адже власний гнів вбиває нерозумного, а простодушного призводить до смерті заздрість.
3 Я сам бачив, як нерозумний пускає коріння, але раптом на його житло падає прокляття.
4 Його діти позбавлені порятунку, – їх топчуть на суді біля брами, і вони не мають захисника.
5 Голодні будуть їсти його врожай, визбируючи його навіть з-посеред тернини, – спрагнені проковтнуть його маєток.
6 Адже не із землі виходить лихо, і нещастя не виростає з пороху.
7 Але людина народжується для страждання, як іскра, щоб летіти вгору.
8 Однак я звернувся б до Бога, і виклав свою справу перед Богом,
9 Котрий чинить велике й незбагненне, – дивовижне, що не піддається усвідомленню.
10 Він Той, Хто дощ посилає на землю, – Котрий водою зрошує поля.
11 Хто принижених угору підіймає, а засмучених підносить на вершини щастя.
12 Бог руйнує наміри підступних, так що їхні руки не звершують власних задумів.
13 Він ловить мудреців на їхньому ж лукавстві, а плани хитрих Він перетворює в ніщо.
14 Серед світлого дня їх спіткає темрява; вони опівдні ходитимуть навпомацки, немов уночі.
15 Він бідного рятує від меча їхніх уст, – убогого – від рук сильного.
16 Отже, і в нещасного є надія, а беззаконня закриває свої уста.
17 Щаслива людина, якій докоряє Бог, тому картання Вседержителя не цурайся!
18 Адже якщо Він завдасть рану, то Він і перев’яже її, і якщо Він вдарить, то Його руки й лікуватимуть.
19 Він тебе визволить із шести нещасть, і сьоме не торкнеться тебе.
20 У час голоду врятує тебе від смерті, а на війні захистить від леза меча.
21 Ти сховаєшся від жала лихого язика, й не злякаєшся, коли прийде нещастя.
22 Над спустошенням і голоднечею ти будеш посміюватись, і дикі звірі тебе не злякають.
23 Ти будеш в союзі з камінням на полі, й дикі звірі житимуть з тобою в мирі.
24 Ти будеш знати, що мир у твоєму наметі, тому, оглядаючи свої володіння, ти не виявиш жодного браку.
25 Ти побачиш, як намножується твоє потомство, і твої діти-пагінці будуть, наче зелень на землі.
26 У зрілому віці ти зійдеш у могилу, наче вчасно пожатий сніп.
27 Оце все ми дослідили, й так воно є. Вислухавши це, постарайся зрозуміти.