Остереження Ісуса для Ізраϊльського народу
1 І сталося по багатьох днях по тому, як Господь дав мир Ізраїлеві від усіх їхніх ворогів навколо, а Ісус постарів, увійшов у літа,
2 то покликав Ісус усього Ізраїля, його старших, і голів його, і суддів його, і урядників його, та й сказав до них: “Я постарів, увійшов у літа.
3 А ви бачили все, що зробив був Господь, Бог ваш, усім цим людям для вас, бо Господь, Бог ваш, — Він Той воюючий для вас!
4 Дивіться, — ось я поділив вам жеребком цих позосталих людей на спадок для ваших племен від Йордану, і всі народи, що вигубив я, аж по море Велике, місце заходу сонця.
5 А Господь, Бог ваш, — Він пожене їх перед вами, і вижене їх перед вами, і ви посядете їхній Край, як говорив був Господь, Бог ваш, до вас.
6 І ви будете дуже сильні, щоб виконувати й чинити все, написане в книзі Закону Мойсеєвого, щоб не відхилятися від нього ані праворуч, ані ліворуч,
7 щоб ви не змішувалися з цими людьми, цими позосталими з вами, а ім’я їхніх богів ви не згадаєте, і не будете заприсягати ними , і не будете служити їм, і не будете вклонятися їм,
8 бо ви будете горнутися тільки до Господа, Бога вашого, як робили ви аж до цього дня.
9 І вигнав Господь перед вами народи великі та сильні, а ви — не встояв ніхто перед вами аж до цього дня.
10 Один чоловік із вас сам жене тисячу, бо Господь, Бог ваш — Він той Вояк для вас, як говорив був Він вам.
11 І будете ви дуже пильнувати про свої душі, щоб любити Господа, Бога вашого.
12 Бо якщо справді будете ви відвертатися й приліпитеся до решти цих народів, цих позосталих із вами, і будете свататися з ними, і будете змішуватися з ними, а вони з вами,
13 то дійсно будете ви знати, що Господь, Бог ваш, більш не гнатиме ці народи перед вами, і вони стануть для вас сіткою й пасткою, та батогом на ваші боки, та терням на ваші очі, аж поки ви не вигинете з‑над цієї доброї землі, яку дав вам Господь, Бог ваш.
14 А я оце сьогодні відходжу дорогою всієї землі. А ви будете знати всім своїм серцем та всією своєю душею, що не відпало ані одне слово зо всіх тих добрих слів, що про вас говорив був Господь, Бог ваш, — усе збулося вам, не відпало з нього ані одне слово.
15 І станеться, отак, як збулося вам усе те добре слово, що про вас говорив був Господь, Бог ваш, так наведе Господь на вас усе те слово зле, аж поки Він вигубить вас з‑над цієї доброї землі, яку вам дав Господь, Бог ваш.
16 Коли ви переступите заповіта Господа, Бога вашого, що Він наказав вам, і підете й будете служити іншим богам, і будете вклонятися їм, то запалиться гнів Господній на вас, і ви скоро погинете з того хорошого Краю, що його Він вам дав”.
Ісус прощається зі старійшинами, начальниками, суддями та розпорядниками Ізраїльського народу
1 Минуло багато часу з тих пір, як Господь дав Ізраїлеві спокій від усіх його навколишніх ворогів; Ісус постарів, досягнувши похилого віку.
2 Тому Ісус скликав увесь Ізраїль: його старійшин, його начальників-глав, його суддів, його розпорядників і сказав їм: Я постарів, досягнувши похилого віку.
3 Ви ж бачили все, що Господь, ваш Бог, учинив з усіма цими народами заради вас, адже Господь, ваш Бог, Сам воював за вас.
4 Пам’ятайте, що я жеребкуванням поділив між вами у власність вашим племенам землі решти всіх позосталих народів, як і ті, котрі я знищив, – від Йордану, й до Великого Моря на заході.
5 Господь, ваш Бог, Сам прожене їх перед вами; Він вигубить їх з-перед вашої присутності, й ви заволодієте їхнім краєм, як і обіцяв вам Господь, ваш Бог.
6 Але ви повинні з усією мужністю дотримуватись і виконувати все, що написане в книзі Мойсеєвого закону, не ухиляючись від нього ні направо, ні наліво!
7 Ви не повинні змішуватись з тими народами, які ще залишились між вами; навіть не згадуйте імен їхніх богів, й не присягайтесь ними ; у жодному разі не служіть їм, і не поклоняйтесь їм.
8 Натомість горніться всім серцем до Господа, вашого Бога, як ви чинили до цього часу.
9 Тому й прогнав Господь перед вами великі й потужні народи, так що ніхто не зміг протистояти вам аж до цього часу.
10 Один чоловік з-посеред вас проганяв тисячу, тому що Сам Господь, ваш Бог, воював за вас, як і обіцяв вам.
11 Тож з усіх сил пильнуйте ваші душі, аби любити Господа, вашого Бога.
12 Але якщо ви дійсно відвернетесь (зрадите ) і пристанете до залишку цих народів, які ще мешкають поміж вами, та будете ріднитись з ними через шлюби, змішуючись з ними, а вони з вами,
13 то запам’ятайте, що Господь, ваш Бог, вже не проганятиме тих народів перед вами, й вони стануть для вас пасткою та сіткою, бичем на ваших боках, і колючками для ваших очей, аж доки не будете винищені з цієї доброї землі, яку вам дав Господь, ваш Бог.
14 Що ж до мене, то я вже знаходжусь на дорозі, якої досягає кожен мешканець землі, але запам’ятайте всім вашим серцем і всією вашою душею, що не залишилось невиконаним жодне слово з усіх добрих обітниць, які дав щодо вас Господь, ваш Бог, – усе здійснилось; жодне слово не виявилось марним.
15 Проте може статись так: як здійснилось на вас кожне добре слово, яке про вас сказав Господь, ваш Бог, так виконає Господь щодо вас кожне погане слово, аж доки не вигубить вас із цієї доброї землі, яку дав вам Господь, ваш Бог,
16 якщо ви порушите Заповіт з Господом, вашим Богом, який Він уклав з вами, й почнете служити іншим богам, поклоняючись їм. В такому разі запалає на вас Господній гнів, і незабаром ви щезнете з цієї гарної землі, яку Він вам дав.