Передсмертна промова Ісуса Навина та його смерть
1 І зібрав Ісус усі Ізраїлеві племена до Сихему, і покликав Ізраїлевих старших, і голів його, і суддів його, і урядників його, і поставали вони перед Божим лицем.
2 І сказав Ісус до всього народу: “Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: По тім боці Річки сиділи були ваші батьки від віків: Терах, батько Авраамів та батько Нахорів, і служили іншим богам.
3 І взяв Я вашого батька Авраама з того боку Річки, і водив його по всьому ханаанському Краї, і розмножив насіння його, і дав йому Ісака.
4 І дав Я Ісакові Якова та Ісава, і дав Ісавові гору Сеїр, щоб її посів, а Яків та сини його зійшли до Єгипту.
5 І послав Я Мойсея та Аарона, та й ударив Єгипет, як зробив Я серед нього, а потому Я вивів вас.
6 І вивів Я ваших батьків із Єгипту, і ввійшли ви до моря, а Єгипет гнався за вашими батьками колесницями та верхівцями до Червоного моря.
7 І кликали вони до Господа, і Він поклав темряву між вами та між Єгиптянином, і навів на нього море, і воно покрило його, — і ваші очі бачили те, що зробив Я в Єгипті. І сиділи ви в пустині багато днів.
8 І ввів я вас до краю амореян, що сидять по тім боці Йордану, і вони воювали з вами, а Я дав їх у вашу руку. І ви посіли їхній край, і Я вигубив їх перед вами.
9 І встав був Балак, син Ціппорів, цар моавський, і воював з Ізраїлем. І він послав і покликав Валаама, Беорового сина, щоб проклясти вас.
10 Та не хотів Я слухати Валаама, і він, благословляючи, поблагословив вас, і Я врятував вас від його руки.
11 І перейшли ви Йордан, і прийшли до Єрихону. І воювали з вами господарі Єрихону: періззеянин, і ханаанеянин, і хіттеянин, і ґірґашеянин, і хіввеянин, і євусеянин, а Я дав їх у вашу руку.
12 І послав Я перед вами шершня, і він вигнав їх перед вами, двох царів аморейських, — не мечем твоїм і не луком твоїм.
13 І дав Я вам Край, що над ним ти не трудився, і міста, що їх ви не будували, і ви осілися в них; виноградники та оливки, яких ви не садили, ви їли.
14 А тепер бійтеся Господа й служіть Йому в невинності та в правді, і повідкидайте богів, яким служили ваші батьки на тому боці Річки та в Єгипті, та й служіть Господеві.
15 А якщо зле в очах ваших служити Господеві, виберіть собі сьогодні, кому будете служити, — чи богам, яким служили ваші батьки, що по тому боці Річки, та чи богам аморейським, що ви сидите в їхньому краї. А я та дім мій будемо служити Господеві”.
16 І відповів народ та й сказав: “Борони нас, Боже, покинути Господа, щоб служити іншим богам!
17 Бо Господь, Бог наш, — Він Той, що вивів нас та наших батьків з єгипетського краю, з дому рабства, і що зробив на наших очах ті великі знамена, і стеріг нас на всій дорозі, що нею ми ходили, і по всіх народах, що ми перейшли серед них.
18 І повиганяв Господь усі народи та амореянина, мешканця цього Краю, перед нами. І ми будемо служити Господеві, бо Він — Бог наш”.
19 І сказав Ісус до народу: “Ви не здолієте служити Господеві, бо Він — Бог святий, Бог заздрісний Він. Не простить Він вашу провину та ваших гріхів.
20 Коли ви покинете Господа, і будете служити чужим богам, то Він вернеться, і зробить вам зло, і вигубить вас по тому, як робив був добро вам”.
21 І сказав народ до Ісуса: “Ні, таки Господеві будемо служити!”
22 І сказав Ісус до народу: “Ви свідки на себе, що ви вибрали Господа служити Йому”. І сказали вони: “Свідки!”
23 “А тепер покиньте чужих богів, що серед вас, і прихиліть своє серце до Господа, Бога Ізраїлевого”.
24 І сказав народ до Ісуса: “Господеві, Богові нашому, ми будемо служити, а голосу Його будемо слухатися!”
25 І склав Ісус заповіта з народом того дня, і дав йому постанови та закони в Сихемі.
26 І написав Ісус ті слова в книзі Божого Закону, і взяв великого каменя, та й поставив його там під тим дубом, що в Господній святині.
27 І сказав Ісус до всього народу: “Ось оцей камінь буде на нас на свідчення, бо він чув усі Господні слова, що Він говорив з нами. І він буде на вас за свідка, щоб ви не виреклися вашого Бога”.
28 І відпустив Ісус народ, кожного до спадку його.
29 І сталося по тих випадках, і вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.
30 І поховали його в границі спадку його, у Тімнат‑Серахові, що в Єфремових горах, на північ від гори Ґааш.
31 І служив Ізраїль Господеві по всі дні Ісуса та по всі дні старших, що продовжили дні свої по Ісусі, і що знали всякий чин Господній, що зробив Він Ізраїлеві.
32 А Йосипові кості, які Ізраїлеві сини винесли були з Єгипту, поховали в Сихемі, на ділянці поля, що купив був Яків від синів Гамора, Сихемового батька, за сто кеситів.
33 І Елеазар, син Ааронів, умер, і поховали його на верхів’ї Пінхаса, його сина, яке було йому дане на Єфремовій горі.
Оновлення Заповіту в Сихемі
1 Ісус зібрав усі Ізраїльські племена в Сихемі, – покликав старійшин Ізраїлю, начальників (глав) поколінь, їхніх суддів і їхніх розпорядників, – усі вони стали перед Богом.
2 Тоді Ісус промовив до всього народу, що сказав Господь, Бог Ізраїлю: У давні часи ваші прабатьки, – зокрема Терах, батько Авраама й Нахора, – жили з того боку Ріки (Євфрат ), і служили іншим богам.
3 Але Я взяв вашого батька Авраама із-за Ріки, і водив його по всьому ханаанському краю. Я намножив його нащадків, давши йому Ісаака,
4 а Ісаакові дав Якова та Ісава. Я дав у володіння Ісавові гору Сеір, а Яків разом зі своїми дітьми пішли в Єгипет.
5 Потім Я послав Мойсея та Аарона й покарав Єгипет. Після всього, що Я вчинив серед нього, Я нарешті вивів вас.
6 Я вивів ваших батьків з Єгипту, й коли вони прийшли до моря, єгиптяни почали наздоганяти ваших прабатьків на колісницях разом з вершниками до самого Червоного моря!
7 Тоді вони (Ізраїльтяни ) заволали до Господа; тож Він поставив темряву між вами та між єгиптянами, а потім спровадив на них море, яке й покрило їх. Ваші очі бачили, що Я вчинив у Єгипті! Після цього ви довгий час перебували в пустелі.
8 Пізніше Я привів вас у край аморейців, що мешкали на другому боці Йордану. Коли ж вони почали воювати з вами, то Я віддав їх у ваші руки, так що ви заволоділи їхнім краєм, а їх самих Я вигубив перед вами.
9 Тоді виступив моавський цар Валак, син Ціппора, й також почав воювати з Ізраїлем. Він послав людей , аби покликали Валаама, сина Беора, проклясти вас.
10 Але Я не захотів слухати Валаама, й він став вас благословляти. Таким чином Я врятував вас з його рук.
11 Ви перейшли Йордан і підійшли до Єрихона. З вами воювали єрихонські мешканці, а потім аморейці, періззейці, ханаанці, хеттейці, гіргашейці, гіввійці та євусейці, але Я віддав їх усіх у ваші руки.
12 А ще Я посилав перед вами шершнів , які проганяли їх (ворогів ) перед вами. Так що не вашим мечем і не вашим луком були переможені два аморейських царі!
13 Я дав вам землю, яку ви не обробляли, а також міста, яких ви не будували, але в них поселились. Ви споживаєте плоди з виноградників і оливкових дерев, яких ви не садили.
14 Тому бійтеся Господа і служіть Йому щиро й віддано; геть відкиньте богів, яким служили ваші прабатьки на другому боці Ріки (Євфрат ) і в Єгипті, але служіть лише Господу!
15 Якщо ж вам не подобається служити Господу, то вибирайте собі сьогодні, кому будете служити: чи богам, яким служили ваші прабатьки, на тому боці Ріки (Євфрат ), чи богам аморейців, у краю яких ви живете. Проте я і мій дім будемо служити Господу!
16 Відповідаючи, народ сказав: Нехай так не станеться ніколи, щоб ми залишили ГОСПОДА , аби служити іншим богам!
17 Адже Господь, Бог наш, вивів нас і наших батьків з єгипетського краю, з дому неволі; Він учинив перед нашими очима всі великі чудеса, й охороняв нас протягом усієї дороги, якою ми йшли, а також між усіма народами, через землі яких ми проходили.
18 Господь прогнав перед нами всі народи, в тому числі й аморейців, які мешкали в цьому краю. Отже, ми також будемо служити Господу, тому що Він є нашим Богом!
19 Ісус знову промовив до народу: Вам не легко буде служити Господу, оскільки Він є Богом Святим! Він – Бог ревнивий , Який не простить вам ваших беззаконних учинків (зради ) та ваших гріхів!
20 Але знайте: коли ви залишите Господа й почнете служити чужим богам, то Він від вас відвернеться і спровадить на вас лихо й вигубить вас, хоч перед тим Він був добрим до вас!
21 Але народ знову відповів Ісусові: Ні, ми будемо служити лише Господу!
22 Тоді Ісус промовив до народу: Ви самі є свідками проти себе, що ви обрали собі Господа, аби Йому служити. А вони відповіли: Так, ми – свідки!
23 Тому негайно відкиньте від себе чужих богів, які є ще у вас, – підсумував Ісус , – і цілковито прихиліть ваші серця до Господа, Бога Ізраїлю!
24 І народ знову запевнив Ісуса: Ми служитимемо Господу, нашому Богові, і Його голосу будемо слухатись!
25 Того дня Ісус уклав з народом Заповіт, – там, у Сихемі, він (Ісус ) дав йому закони і постанови .
26 Ісус записав ті слова у книгу Божого Закону. Тоді він узяв великого каменя і поставив його під дубом, що неподалік Господньої Святині.
27 Після цього Ісус промовив до всього народу: Оцей камінь буде в нас свідком, оскільки він чув усі сказані Господом слова, які Він говорив нам. Він буде свідчити проти вас, якби ви зрадили вашого Бога!
28 І відпустив Ісус народ – кожного до свого наділу.
Смерть та поховання Ісуса
29 Після всіх цих подій Господній слуга Ісус, син Навина помер у віці ста десяти років.
30 Його поховали в краю його спадщини, в Тімнат-Сераху, що на Єфремовому нагір’ї, на північ від гори Ґааш.
31 Ізраїль служив Господу протягом усього часу життя Ісуса, а також протягом життя старійшин, що пережили Ісуса, й котрі були свідками всіх Господніх звершень, які Він учинив для Ізраїлю.
Поховання костей Йосифа
32 Кості Йосифа, які Ізраїльтяни винесли з Єгипту, вони поховали в Сихемі, на тому самому полі, що придбав Яків у синів Гамора, Сихемового батька, за сто кесіт (срібняків ), і яке дісталось у наділ Йосифовим нащадкам.
Смерть та поховання Єлеазара, сина Аарона
33 Помер також і Єлеазар, син Аарона. Його поховали в наділі його сина Пінхаса на Єфремовому нагір’ї.