Кара за спроневірення в заклятому
1 І спроневірилися Ізраїлеві сини в заклятому, — Ахан, син Кармія, сина Завдієвого, сина Зерахового, Юдиного племени, узяв із заклятого. І запалився Господній гнів на Ізраїлевих синів.
2 І послав Ісус мужів з Єрихону в Ай, що при Бет‑Евені, на схід від Бет‑Елу, і сказав до них, говорячи: “Підіть, і вивідайте цей Край”. І пішли ті мужі, і вивідали той Ай.
3 І вернулися вони до Ісуса та й сказали до нього: “Нехай не йде ввесь народ, — коло двох тисяч люду або коло трьох тисяч люду нехай вийдуть, і поб’ють Ай. Не труди всього народу туди, бо ті вороги нечисленні”.
4 І пішли туди з народу коло трьох тисяч люду, — та вони повтікали перед айськими людьми.
5 І айські люди повибивали з них коло тридцяти й шести чоловік, та й гнали їх з‑перед брами аж до Шеварім , і розбили їх на узбіччі гори. І охляло серце народу, та й стало як вода.
6 І роздер Ісус одежу свою, та й упав на обличчя своє на землю перед Господнім ковчегом, і лежав аж до вечора він та Ізраїлеві старші, і посипали порохом свою голову.
7 І сказав Ісус: “Ах, Владико Господи, для чого Ти конче перепровадив цей народ через Йордан, щоб дати нас у руку амореянина, щоб вигубити нас? О, коли б ми були позосталися, і осіли по той бік Йордану!
8 О, Господи! Що я скажу по тому, як Ізраїль обернув потилицю перед своїми ворогами?
9 І почують ханаанеянин та всі мешканці цього Краю, і зберуться навколо на нас, і знищать ім’я наше з землі. І що Ти зробиш Своєму великому Йменню?”
10 І сказав Господь до Ісуса: “Устань, — пощо то ти падаєш на обличчя своє?
11 Ізраїль згрішив, і вони переступили Мого заповіта, що Я наказав їм, і взяли з заклятого, а також крали, і обманювали, і клали поміж свої речі.
12 І не зможуть Ізраїлеві сини встояти перед своїми ворогами, — вони обернуть спину перед ворогами своїми, бо стали закляттям. Не буду більше з вами, якщо не вигубите заклятого з‑поміж себе!
13 Устань, освяти народ та й скажеш: Освятіться на завтра, бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Закляте серед тебе, Ізраїлю! Ти не зможеш устояти перед своїми ворогами, аж доки ви не викинете з‑поміж себе того заклятого.
14 І підходьте рано‑вранці за вашими племенами. І станеться, те плем’я, що його виявить Господь, нехай підходить за родами; а рід, що його виявить Господь, підходитиме за домами, а дім, що його виявить Господь, підходитиме за мужчинами.
15 І станеться, хто буде виявлений у заклятім, той буде спалений в огні, — він та все, що його, бо переступив він заповіта Господнього, і вчинив безсоромне між Ізраїлем”.
16 І встав Ісус рано‑вранці, і привів Ізраїля за його племенами, — і було виявлене Юдине плем’я.
17 І привів він Юдині роди, і був виявлений рід Зархіїв. І привів він Зархіїв рід за родинами, і був виявлений Завдій.
18 І привів він його дім за мужчинами, і був виявлений Ахан, син Кармія, сина Завдія, сина Зераха з Юдиного племени.
19 І сказав Ісус до Ахана: “Сину мій, воздай же славу для Господа, Бога Ізраїля, і признайся Йому, і подай мені, що ти зробив? Не скажи неправди передо мною!”
20 І відповів Ахан до Ісуса та й сказав: “Дійсно, згрішив я Господеві, Богові Ізраїля, і зробив так та так.
21 І побачив я в здобичі одного доброго шін’арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зливка, п’ятдесят шеклів вага його, — і забажав я їх, і взяв їх. І ось вони сховані в землі в середині намету мого, а срібло під ним”.
22 І послав Ісус посланців, і побігли вони до намету, аж ось сховане воно в наметі, а срібло під ним.
23 І забрали його з середини намету, і принесли його до Ісуса та до всіх Ізраїлевих синів, і поклали його перед Господнім лицем.
24 І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зливка, і синів його, і дочок його, і вола його, і осла його, і отару його, і намета його, і все, що його, а ввесь Ізраїль із ним, та й повиводили їх до долини Ахор.
25 І сказав Ісус: “Нащо ти навів нещастя на нас? Нехай на тебе наведе це нещастя Господь цього дня!” І вкаменували його, увесь Ізраїль, камінням. І попалили їх в огні, і вкаменували їх камінням.
26 І поставили над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня. І спинив Господь лютість гніву Свого, тому назвав ім’я того місця: Ахор , аж до цього дня.
Гріх Ахана та поразка в Аї
1 Але Ізраїльтяни вчинили гріх щодо заклятого. Оскільки Ахан, син Кармія, внук Завдія, нащадок Зераха з племені Юди, взяв дещо з заклятого. Тому на Ізраїльтян спалахнув Господній гнів.
2 Утой час Ісус послав з Єрихона в Ай, що неподалік Бет-Авена, – на схід від Бетеля, – розвідників з дорученням, сказавши: Йдіть і огляньте ту місцевість. Ті мужі пішли, й розвідали місто Ай.
3 Повернувшись до Ісуса, вони сказали йому: Немає потреби йти всьому народові (війську ), – достатньо двох або трьох тисяч мужів, – і вони завоюють Ай; для чого турбувати все військо, адже їх (мешканців ) небагато!
4 Тому відрядили туди (в Ай ) якихось три тисячі чоловіків (воїнів ), але вони побігли від мешканців Аю.
5 Більше того, мешканці Аю вбили тридцять шість Ізраїльських мужів і переслідували їх від брами міста по схилу гори аж до Шеваріма . Через це засмутились серця людей, і народ занепав духом .
6 Ісус роздер на собі одежу, впав долілиць перед Господнім Ковчегом і лежав до вечора. Посипавши порохом свої голови, те саме зробили також Ізраїльські старійшини.
7 Ісус у молитві говорив: О, Владико Господи! Невже Ти справді перевів цей народ через Йордан, щоб видати нас у руки аморейців, та знищити нас? Краще би ми позостались і жили з того боку Йордану.
8 О, Владико, що я маю сказати після того, як Ізраїль, обернувшись, утік від своїх ворогів?
9 Адже дізнаються про це ханаанці та всі мешканці цього краю, оточать нас і знищать навіть наше ім’я з землі. Як таке Ти можеш допустити заради Свого великого Імені?
10 Та Господь промовив до Ісуса: Встань! Чому ти лежиш долілиць?
11 Ізраїль згрішив, порушивши Мій Заповіт, який Я звелів їм дотримуватись. Вони взяли дещо з заклятого, – фактично вкрали й приховали, поклавши серед своїх речей.
12 Тому й не змогли Ізраїльтяни встояти перед своїми ворогами; вони повернулись спинами, втікаючи від своїх ворогів, тому що самі стали закляттям. Не залишатимусь надалі з вами, якщо не знищите з-поміж себе заклятого!
13 Тож устань, освяти народ і скажи: Освятіться на завтра, тому що так говорить Господь, Бог Ізраїлю: Серед вас, Ізраїлю , є закляте, тому ви не зможете встояти перед вашими ворогами, доки не усунете з-поміж себе заклятого.
14 Завтра вранці ви будете проходити за вашими племенами. Буде так: те плем’я, на яке вкаже Господь, проходитиме за своїми родами. Той рід, на який вкаже Господь, пройде за родинами. Родина ж, на яку вкаже Господь, пройде за своїми мужчинами.
15 Таким чином, хто буде впійманий на тому, що взяв із заклятого, хай буде спалений у вогні разом з усім, що належить йому, адже він порушив Господній Заповіт і зганьбив увесь Ізраїль!
16 Тож, уставши рано-вранці, Ісус почав проводити Ізраїль за його племенами, – було вказано на плем’я Юди.
17 Потім плем’я Юди почало проходити за своїми родами, – був вказаний рід Зераха. І коли проходив рід Зераха, було вказано на родину Завдія.
18 Тож провели родину Завдія за його чоловіками, і було вказано на Ахана, сина Кармія, внука Завдія, нащадка Зераха з племені Юди.
19 Тоді Ісус промовив до Ахана: Сину мій, віддай славу Господу, Ізраїлевому Богові, виявивши до Нього пошану! Признайся, прошу тебе, мені, що ти зробив, і нічого не приховуй від мене!
20 Відповідаючи Ісусові, Ахан сказав: Я й справді згрішив перед Господом, Богом Ізраїлю! Ось що я вчинив:
21 Серед здобичі я побачив гарний шінеарський плащ, двісті шеклів срібла та один золотий злиток у п’ятдесят шеклів вагою. Я дуже зажадав цього і взяв. Усе це заховане в землі в моєму наметі, а срібло – під ним внизу.
22 Тож Ісус направив посланців, які побігли до намету, й знайшли все закопане в його наметі, а під ним внизу – срібло.
23 Забрали заховане в наметі й принесли до Ісуса та до всіх Ізраїльтян, і поклали це перед Господом.
24 Ісус і весь Ізраїль з ним, взяли Ахана, сина Зераха, закляте срібло, плащ та золотий злиток, а також його синів і його дочок, його волів, його ослів та всіх його овець, його намет і все, що було в нього, й повиводили у долину Ахор.
25 І тоді промовив Ісус: Навіщо ти навів на нас таке лихо? Сьогодні Господь повертає на тебе цю біду! І весь Ізраїль почав побивати його камінням… Так само побили камінням тих, що були з ним, і спалили їх.
26 Вони накидали над ним велику купу каміння, яка там є і по сьогодні. І ущух Господній гнів та Його обурення. З того часу і дотепер те місце називається долиною Ахор.