Балак і Валаам
1 І рушили Ізраїлеві сини, та й таборували в моавських степах по тім боці приєрихонського Йордану.
2 І побачив Балак, син Ціппорів, усе, що зробив Ізраїль амореянинові.
3 І дуже злякався Моав того народу, бо він був великий. І настрашився Моав Ізраїлевих синів.
4 І сказав Моав до мідіянських старших: “Тепер повискубує оця громада всі наші околиці, як вискубує віл польову зеленину”. А Балак, син Ціппорів, був того часу моавським царем.
5 І послав він послів до Валаама, Беорового сина, до Петору, що над Річкою , до краю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: “Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він поверхню землі, і сидить навпроти мене.
6 А тепер ходи ж, прокляни мені цей народ, бо він міцніший за мене. Може, я потраплю вдарити його, і вижену його з краю, бо знаю, що кого ти поблагословиш, той благословенний, а кого проклянеш, — проклятий”.
7 І пішли моавські старші та старші Мідіяну, — а дарунки за чари в руці їх, — і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова.
8 А він їм сказав: “Ночуйте тут цієї ночі, і я перекажу вам слово, як Господь промовлятиме до мене”. І зостались моавські вельможі в Валаама.
9 І прийшов Бог до Валаама та й сказав: “Хто ці люди з тобою?”
10 І сказав Валаам до Бога: “Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:
11 Ось народ виходить з Єгипту, і закрив поверхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, — може, я потраплю воювати з ним, і вижену його”.
12 І сказав Бог до Валаама: “Не підеш ти з ними, не проклянеш того народу, бо благословенний він!”
13 І встав Валаам уранці та й сказав до Балакових вельмож: “Вертайтесь до свого краю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами”.
14 І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: “Відмовив Валаам піти з нами”.
15 А Балак знову послав вельмож, більше й поважніших від тих.
16 І прибули вони до Валаама та й сказали йому: “Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,
17 бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю. І ходи ж, — прокляни мені народ той!”
18 І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: “Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.
19 А тепер посидьте й ви тут цієї ночі, а я пізнаю, що ще Господь буде говорити мені”.
20 І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: “Якщо ці люди прийшли покликати тебе, — устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовлятиму до тебе, — те ти зробиш”.
21 І встав Валаам уранці, і осідлав свою ослицю, та й пішов із моавськими вельможами.
22 І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.
23 І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а витягнений меч його в руці його. І збочила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на дорогу.
24 І став Ангол Господній на стежці виноградників, — стіна з цієї сторони , і стіна з тієї.
25 І побачила та ослиця Господнього Ангола, і притиснулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.
26 І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісному місці, де нема дороги збочити ні праворуч, ні ліворуч.
27 І побачила та ослиця Господнього Ангола — і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.
28 І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: “Що я зробила тобі, що ти оце тричі вдарив мене?”
29 І сказав Валаам до ослиці: “Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!”
30 І сказала ослиця до Валаама: “Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так?” І він відказав: “Ні!”
31 І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його витягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.
32 І сказав до нього Ангол Господній: “Нащо ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.
33 І побачила мене ця ослиця, і збочила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збочила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою”.
34 І сказав Валаам до Господнього Ангола: “Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш на дорозі навпроти мене. А тепер, якщо це зле в очах твоїх, то я вернуся собі”.
35 І сказав Ангол Господній до Валаама: “Іди з цими людьми, і те слово, що скажу тобі, — його тільки будеш говорити”. І пішов Валаам з Балаковими вельможами.
36 І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр‑Моаву, що на границі Арнону, що на краю границі.
37 І сказав Балак до Валаама: “Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покликати тебе, — чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потраплю вшанувати тебе?”
38 І сказав Валаам до Балака: “Ось я прибув до тебе тепер. Чи потраплю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти”.
39 І пішов Валаам із Балаком, і прибули вони до Кір’ят‑Хуцоту.
40 І приніс Балак на жертву худобу велику та худобу дрібну, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.
41 І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот‑Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.
Валак кличе Валаама, щоб проклясти Ізраїль
1 Знову Ізраїльтяни вирушили й отаборились у степах Моаву, за Йорданом, напроти Єрихона.
2 Коли Валак, син Ціппора, побачив усе, що вчинив Ізраїль аморейцям,
3 то моавійці дуже злякалися народу, оскільки той був досить численним. Від самого вигляду Ізраїльтян нащадків Моава огорнув страх.
4 І сказали моавійці мідіянським старійшинам: Тепер ця ватага об’їсть усе, що довкола нас, як виїдає віл зелень на полі. В ту пору царем Моаву був Валак, син Ціппора.
5 Він вирядив послів до Валаама, сина Беора у Петор, що над рікою Євфрат , у краю нащадків свого народу, аби покликати його, говорячи: Оце, з Єгипту вийшов народ, вкрив усю землю й оселився навпроти мене.
6 Тому прийди, будь ласка, прокляни мені цей народ, бо він сильніший за мене. Може, мені вдасться розбити його і вигнати його з краю. Адже я знаю, що, кого ти поблагословиш, той благословенний, а кого ти проклянеш, той буде проклятий.
7 Тож пішли моавські старійшини разом з мідіянськими старійшинами з подарунками в своїх руках за чаклунство. Прийшли вони до Валаама і переказали йому слова Валака.
8 Він же сказав їм: Переночуйте тут цю ніч, і я переповім вам те, що скаже мені Господь. Таким чином моавські князі залишились у Валаама.
9 Прийшов Бог до Валаама і запитав: Що то за люди в тебе?
10 А Валаам відповів Богові: Валак, син Ціппора, цар моавський, послав їх до мене, сказати :
11 Ось, вийшов народ з Єгипту, і вкрив усю землю. Тому прийди і прокляни його мені! Можливо тоді я зможу його подолати у війні і прогнати його.
12 Тоді сказав Бог Валаамові: Не йди з ними і не проклинай цей народ, бо він благословенний!
13 Уставши вранці, Валаам сказав князям Валака: Повертайтесь у ваш край, бо Господь не дозволяє мені йти з вами!
14 Тому князі моавські встали й, прийшовши до Валака, сказали: Відмовився Валаам піти з нами.
15 Тоді Валак знову послав старійшин, але в більшій кількості й поважніших ніж були ті.
16 Вони прибули до Валаама і кажуть йому: Так говорить Валак, син Ціппора: Не затримуйся, благаю, і приходь до мене!
17 Адже я, справді, виявлю тобі дуже велику шану, і все, що скажеш мені, зроблю. Тільки прийди, прошу тебе, і прокляни мені цей народ!
18 Відповідаючи, Валаам і цим слугам Валака сказав: Хоча б Валак давав мені повний свій дім срібла та золота, то і тоді я не зміг би порушити наказ Господа, мого Бога, чинячи щось мале чи велике.
19 Проте, залишіться тут ви і цієї ночі, а я дізнаюся, що Господь знову скаже мені.
20 Уночі Бог прийшов до Валаама і сказав йому: Якщо вже ці люди прийшли й кличуть тебе, то вставай і йди за ними, але чинитимеш лише те , що Я скажу тобі.
Валаамова ослиця
21 Тож Валаам, вставши вранці, засідлав свою ослицю і пішов з князями Моаву.
22 І ось спалахнув гнів Божий через те, що він пішов, а Господній ангел став на дорозі, щоб зупинити його. Він же їхав верхи на своїй ослиці, і двоє його слуг супроводжували його.
23 Ослиця, побачивши Господнього ангела, який з оголеним мечем у руці стояв на дорозі, звернула з дороги і пішла полем. Тож Валаам, щоб повернути її на дорогу, почав бити ослицю.
24 Тоді Господній ангел став у проході між виноградниками, де була огорожа з одного боку й огорожа з іншого боку .
25 Побачивши Господнього ангела, ослиця притулилась до стіни й защемила ногу Валаама до стіни. Він же знову почав бити її.
26 Господній ангел перейшов далі і став у вузькому місці, так що неможливо було обминути ні праворуч, ні ліворуч.
27 Ослиця побачила Господнього ангела і лягла під Валаамом. Розлютившись, Валаам почав бити ослицю палицею.
28 І ось Господь відкрив уста ослиці, й вона заговорила до Валаама: Що я зробила тобі, що ось уже втретє б’єш мене?
29 Валаам відповів ослиці: Бо ти поглумилася з мене! Якби у моїй руці був меч, я би тебе зараз убив!
30 Тоді ослиця каже Валаамові: Хіба я не твоя ослиця, на якій ти їздиш від своєї молодості аж до сьогодні? Хіба є у мене звичай так з тобою чинити? Він же відповів: Ні.
31 І тут Господь відкрив Валаамові очі. Він побачив Господнього ангела, який стояв на дорозі, з оголеним мечем у своїй руці. Він схилився і впав долілиць.
32 А Господній ангел каже йому: Чому ось уже втретє ти б’єш свою ослицю? Адже це я вийшов, щоб протистояти тобі , тому що твій шлях згубний переді мною.
33 Ослиця бачила мене і тричі уступала мені. Якби вона не звернула переді мною, я вже вбив би тебе, а її залишив би живою.
34 Валаам сказав Господньому ангелові: Згрішив я, оскільки не знав, що це ти стояв навпроти мене на дорозі. Тепер же, якщо це тобі не подобається, я повернуся до себе!
35 Але Господній ангел сказав Валаамові: Іди з цими людьми! Однак говоритимеш тільки те, що я скажу тобі. І Валаам пішов з князями Валака.
36 Коли Валак почув, що йде Валаам, то вийшов йому назустріч до міста Моав, розташованого на кордоні понад Арноном, на самому кордоні краю.
37 І сказав Валак Валаамові: Кілька разів посилав я за тобою, запрошуючи до себе. Чому ти не приходив до мене? Хіба я не спроможний вшанувати тебе?
38 А Валаам відповів Валакові: Так, я прийшов до тебе зараз! Але чи буду я здатний щось сказати? Я говоритиму лише те Слово, яке вкладе в мої уста Бог!
39 Пішов Валаам з Валаком, і прийшли вони до Кір’ят-Хуцота.
40 Валак привів у жертву тельців та овець і послав їх Валаамові та князям, які були з ним.
Перше пророцтво Валаама
41 А вранці Валак узяв Валаама, вивів його на узгір’я Бамот-Баалу, звідки можна було побачити деяку частину народу.