Наказ про Целофхадових дочок
1 І поприходили голови батьківських домів родів синів Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного з родів Йосипових синів, і промовили перед Мойсеєм та перед князями, головами батьківських домів Ізраїлевих синів,
2 і сказали: “Господь наказав моєму панові дати жеребком цей Край Ізраїлевим синам, і пан мій отримав Господнього наказа дати спадок нашого брата Целофхада його дочкам.
3 І якщо вони будуть за жінок кому з синів інших племен Ізраїлевих синів, то буде віднята їхня спадщина зі спадку наших батьків, і буде додане над спадок тому племені, що вони стануть їм за жінок , а з жеребка нашого спадку буде відняте.
4 А якщо Ізраїлевим синам буде ювілей, то буде їхня спадщина додана до спадку племени, що стануть їм за жінок , і їхня спадщина буде віднята від спадку племени наших батьків”.
5 І наказав Мойсей Ізраїлевим синам за Господнім наказом, говорячи: “Слушно говорить плем’я Йосипових синів.
6 Оце та річ, що Господь заповів про Целофхадових дочок, говорячи: Вони стануть за жінок тим, хто їм подобається, тільки родові племени їхнього батька вони стануть за жінок.
7 І не буде переходити спадщина Ізраїлевих синів від племени до племени, бо кожен із Ізраїлевих синів буде держатися спадщини племени своїх батьків.
8 А кожна дочка, що посяде спадщину від племени Ізраїлевих синів, стане за жінку одному з роду племени батька свого, щоб Ізраїлеві сини володіли кожен спадком батьків своїх.
9 І не буде переходити спадок від племени до іншого племени, бо кожен із племен Ізраїлевих синів буде держатися спадку свого”.
10 Як Господь наказав був Мойсеєві, так учинили Целофхадові дочки.
11 І стали Целофхадові дочки: Махла, Тірца, і Хоґла, і Мілка, і Ноа за жінок для синів дядьків своїх.
12 Тим , що з родів синів Манасіїних, сина Йосипового, стали вони за жінок, а їхня спадщина залишилася за племенем роду їхнього батька.
13 Оце заповіді та постанови, що Господь наказав був через Мойсея Ізраїлевим синам у моавських степах над приєрихонським Йорданом.
Спадщина доньок Целофехада
1 У той час прийшли старійшини батьківських родин нащадків Гілеада, сина Махіра, онука Манассії, з роду нащадків Йосифа, і промовили до Мойсея та до князів, старійшин племен Ізраїльських нащадків по батьківській лінії,
2 такі слова: Тобі, нашому володарю, Господь заповів дати землю в спадщину Ізраїльтянам. Господь також сказав нашому володарю дати спадщину нашого брата Целофехада його дочкам.
3 Але коли вони вийдуть заміж за когось із синів одного з племен Ізраїлю, то їхня спадщина відійде від спадщини наших батьків і буде приєднана до спадщини племені, в яке вони вийдуть заміж. Так частина спадщини, отриманої жеребкуванням відійде від нашого спадку.
4 Коли ж в Ізраїльських нащадків буде ювілейний рік , то їхня спадщина буде долучена до спадку племені, до якого вони належатимуть, а спадок племені наших батьків зменшиться через відчуження їх спадщини.
5 Відповідно до Господнього повеління Мойсей сказав Ізраїльським нащадкам такі слова: Слушно говорить плем’я нащадків Йосифа.
6 В справі дочок Целофехада Господь дав такий наказ: Нехай виходять заміж за тих, хто їм подобається, але вийдуть заміж тільки в межах племені свого батька!
7 Таким чином згаданий спадок Ізраїльських нащадків не переходитиме від племені до племені. Кожний з Ізраїльтян повинен триматись спадщини племені своїх батьків.
8 Кожна дочка, яка отримує спадщину в будь-якому племені Ізраїльтян, має виходити заміж за когось з родини в межах свого племені, аби кожен з Ізраїльських нащадків отримував спадщину своїх батьків;
9 і щоб не переходила спадщина від одного племені до іншого, але щоб кожне плем’я Ізраїльтян трималося власної спадщини.
10 Як Господь наказав Мойсеєві, так дочки Целофехада і вчинили.
11 Махла, Тірца, Хоґла, Мілка і Ноа, дочки Целофехада, повиходили заміж за синів своїх дядьків.
12 Вони вийшли заміж в родині нащадків Манассії, сина Йосифа і їхня спадщина залишилася в племені родини їхнього батька.
13 Ось такі постанови і присуди (права) Господь заповів через Мойсея Ізраїльтянам на рівнинах Моаву, поблизу Йордану, навпроти Єрихона.