1 Заміри серця належать людині, та від Господа — відповідь язика.
2 Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.
4 Все Господь учинив ради цілей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 Огида для Господа всякий бундючний, — ручуся: не буде такий без вини!
6 Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.
7 Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ’я.
9 Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.
10 Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.
11 Вага й шальки правдиві — від Господа, все каміння вагове в торбинці — то діло Його.
12 Чинити безбожне — огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.
13 Уподоба царям — губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.
15 У світлі царського обличчя — життя, а його уподоба — мов хмара дощева весною.
16 Набування премудрости — як же це ліпше від золота, набування ж розуму — добірніше від срібла!
17 Путь справедливих — ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.
18 Перед загибеллю гордість буває , а перед упадком — бундючність.
19 Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.
20 Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 Мудросердого кличуть “розумний”, а солодощ уст прибавляє науки.
22 Розум — джерело життя власникові його, а картання безумних — глупота.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.
24 Приємні слова — щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Буває , дорога людині здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
26 Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Нікчемна людина копає лихе, а на устах її — як палючий огонь.
28 Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.
29 Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Сивизна — то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.
32 Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок — від Господа.
1 Наміри серця належать людині, але від Господа – відповідь язика.
2 Усі дороги людини видаються їй чистими, та Господь зважає на дух.
3 В усіх своїх справах довірся Господеві й твої задуми здійсняться.
4 Все учинив Господь з певною метою, – і навіть нечестивого на день лиха.
5 Огидний для Господа кожен зарозумілий серцем, – можна ручатися, що такий не уникне покарання.
6 Милосердям і правдою здійснюється викуплення від гріха, і страх Господній допоможе оминути зло.
7 Коли стежки людини Господеві до вподоби, то Він і її ворогів мирить з нею.
8 Краще небагато з правдою, аніж великі прибутки, здобуті несправедливістю.
9 Серце людини обмірковує свою дорогу, але Господь керує її ходою.
10 В царських устах вирішальне слово, тому в суді його уста не повинні помилятись.
11 Точна вага і шальки – від Господа; від Нього і правильні гирі в торбині.
12 Огидно для царів чинити злочин, адже справедливістю зміцнюється трон.
13 Цареві подобаються правдиві уста, – йому любий той, хто говорить правду.
14 Гнів царя – це вісник смерті, але мудра людина може його залагодити.
15 У світлому погляді царя – життя, а його милість, наче хмара перед весняним дощиком.
16 Набуття мудрості значно краще, ніж золота, і набуття розуму цінніше за срібло.
17 Дорога праведних – це уникнення зла; хто пильнує за своїми шляхами, той береже свою душу.
18 Загибелі передує гордість, і падінню – зарозумілість.
19 Краще бути покірним духом зі смиренними, ніж ділити здобич із зарозумілими.
20 Хто провадить діло розумно, той знаходить задоволення, і хто покладається на Господа, той щасливий.
21 Мудрого серцем вважатимуть розсудливим, і красномовність підсилює науку.
22 Хто має розум, той володіє джерелом життя, а навчання нерозумних – безумство.
23 Серце мудрого робить розумним його язик, і тому його уста здатні переконувати.
24 Приємні слова подібні до стільникового меду, – вони солодкі для душі й цілющі для кісток.
25 Є дороги, які здаються людині правильними, але їх кінець виявляється стежкою до смерті.
26 Робітник важко працює на себе, бо до цього спонукає його рот.
27 Підступна людина розкопує зло, а його уста, наче спопеляючий вогонь.
28 Лукава людина спричиняє сварки, – пліткар сіє ворожнечу між друзями.
29 Підступна людина підмовляє свого ближнього, зваблюючи його на лиху дорогу.
30 Примружуючи свої очі, він прикриває злий намір, і, зціпивши свої губи, він здійснює злочин.
31 Сивина – це корона честі, знаходять її на шляху істини.
32 Стримана людина краща за хоробру, і хто володіє собою, сильніший від того, хто завойовує міста.
33 У полу кидають жереб , проте всі його рішення від Господа.