1 Ліпший черствий кусок зі спокоєм, ніж дім, повний учти м’ясної зі сваркою.
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.
3 Для срібла — топильна посудина, а горно — для золота, Господь же серця випробовує.
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
6 Корона для старших — онуки, а пишнота дітей — їхні батьки.
7 Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному — мова брехлива.
8 Хабар в очах його власника — самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.
10 На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.
11 Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
12 Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
14 Почин сварки — то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її !
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — обидва вони Господеві огидні.
16 Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?
17 Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.
18 Людина, позбавлена розуму, ручиться, — поруку дає за друга свого.
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
20 Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.
22 Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.
23 Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця — аж на кінці землі.
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гіркість.
26 Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!
27 Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний — розумна людина.
28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває — розумним.
1 Краще кусочок сухого хліба і з ним мир, аніж дім, повний м’яса, але зі сваркою.
2 Розумний слуга керує навіть безпутним сином господаря і отримує долю від спадщини на рівні з його синами.
3 Плавильня для срібла, а горно для золота, але серця випробовує Господь.
4 Злочинець прислухається до уст беззаконників, і неправдомовець уважний до згубної мови.
5 Хто насміхається з убогого, той зневажає його Творця, як і той, хто радіє нещастю іншого , – обидва не уникнуть кари.
6 Вінець людей похилого віку – їх онуки, а слава дітей – їхні батьки.
7 Як нерозумному не личить поважна мова, так само поважній людині – брехливі уста.
8 Хабар, в очах того, хто дає, – чарівний камінь, – куди б він не повернувся, всюди йому буде щастити.
9 Хто провину прощає, той шукає дружби, а хто про неї нагадує, той друга віддаляє.
10 На розумного один докір впливає більше, ніж на нерозумного сто ударів.
11 Лиходій прагне лише заколоту, але до нього буде посланий немилосердний ангел .
12 Краще зустріти ведмедицю, в якої забрали ведмежат , аніж нерозумного з його безглуздістю.
13 Хто за добро платить злом, то від дому такого зло не відійде.
14 Початок сварки, як прорив води, тому зупини суперечку раніше, ніж спалахне сварка .
15 Хто виправдовує нечестивого, як і той, хто засуджує праведного, – обидва вони огидні для Господа.
16 Яка користь з грошей в руках нерозумного? Міг би за них набути мудрості, але для цього не вистачає розуму?!
17 Друг любить усякого часу, і в нещасті стає як рідний брат.
18 Лише обмежена розумом людина, дає руку і ручається за свого ближнього.
19 Хто любить сварку, той любить гріх, і хто ставить високу браму , той шукає власного падіння.
20 Людина з підступним серцем не знайде добра, як і той, у кого лукавий язик, – обоє потраплять у біду.
21 Хто породив немудрого, той усе життя матиме горе, – не порадується батько нерозумного.
22 Веселе серце як хороші ліки, а пригнічений дух сушить кості.
23 Нечестивий крадькома бере хабара, щоб викривити дороги правосуддя.
24 У розумного мудрість перед очима, а нерозумний шукає її аж на краю землі.
25 Нерозумний син – то смуток для його батька, і гіркота для тієї, котра його народила.
26 Несправедливо перекладати вину на невинного, як і бити шляхетного за справедливий суд .
27 Хто стриманий у своїх словах, той розсудливий, – як і розумний той, хто зберігає спокій духа.
28 Навіть нерозумний, коли мовчить, може видаватися мудрим, – як і благородним – той, хто тримає свої уста закритими.