1 Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою, —
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обманливий!
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступися від думки своєї про це , —
5 свої очі ти звернеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба…
6 Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,
7 бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: “Їж та пий!”, але серце його не з тобою, —
8 той кавалок, якого ти з’їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.
10 Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,
11 бо їхній Визволитель міцний, — Він за справу їхню буде судитись з тобою!
12 Своє серце зверни до навчання, а уші свої — до розумних речей.
13 Не стримуй напучування юнака, — коли різкою виб’єш його, не помре:
14 ти різкою виб’єш його, — і душу його від шеолу врятуєш.
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.
17 Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,
18 бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.
19 Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною .
20 Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м’ясо собі пожирають,
21 бо п’яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.
22 Слухай батька свого, — він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.
24 Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.
25 Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.
27 Бо блудниця — то яма глибока, а криниця тісна — чужа жінка.
28 І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.
29 В кого “ой”, в кого “ай”, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні? —
30 У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.
31 Не дивись на вино, як воно рум’яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється, —
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка, —
33 пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі…
34 І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, і як той, хто лежить на щогловім верху.
35 І скажеш : “Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж…”
1 Якщо сядеш за стіл споживати їжу з можновладцем, добре придивись, що перед тобою,
2 і вложи собі хоч би ножа в горло, якщо ти надто жадібний.
3 Не захоплюйся його ласощами, бо це оманлива їжа.
4 Не надто старайся набути багатство, – відмовся від таких своїх задумів,
5 адже не встигнеш на нього надивитися, як його не стане, – воно неодмінно дістане собі орлині крила і здійметься в небо.
6 Не їж хліба з заздрісним, і не спокушайся його ласощами,
7 бо він такий, як його думки. Їж і пий, – каже він тобі, – але серце його не з тобою.
8 Спожитий шматок хліба ти радий будеш вивергнути, і твої добрі слова пропадуть надаремно.
9 Не говори в присутності нерозумного, тому що він знехтує твоїми розумними словами.
10 Не пересувай давньої межі і не вторгайся на поля сиріт.
11 Адже їхній Захисник могутній, – Він вступиться в їхню справу з тобою.
12 Прихили своє серце до повчання, і свої вуха – до мудрих слів.
13 Не залишай дитини без повчання, – якщо покараєш її різкою, вона не помре.
14 Ти покараєш її лозиною, і визволиш її душу від шеолу.
15 Сину мій, якщо твоє серце стане мудрим, то і моє серце радітиме, –
16 все моє нутро буде тішитись, коли твої уста говоритимуть доречне.
17 Нехай твоє серце не заздрить грішникам, – нехай воно постійно прагне Господнього страху,
18 адже існує майбутнє, і надія твоя не буде втрачена.
19 Слухай, сину мій, набирайся мудрості й скеровуй серце своє на пряму дорогу.
20 Не перебувай між тими, хто упивається вином і об’їдається м’ясом,
21 тому що п’яниця й ненажера потраплять у злидні, як і ті, котрі люблять поспати, – всі зодягнуться в лахміття.
22 Слухай свого батька, бо він тебе породив, і не зневажай матері своєї, навіть якщо вона в похилому віці.
23 Набувай істину і не продавай мудрості, повчання і розуму.
24 Щасливий батько праведника, – хто породив мудрого, тішиться ним.
25 Нехай твій батько і твоя мати радіють, – хай веселиться та, яка народила тебе.
26 Сину мій, дай мені твоє серце, а твої очі нехай пильнують за моїми дорогами,
27 адже розпусниця – це глибока безодня, і чужа жінка – тісна криниця.
28 Вона, наче грабіжник у засідці , – чатує на здобич, примножуючи серед людей зрадників.
29 У кого лемент? У кого горе? У кого стогін? У кого сварка? У кого рани без підстави? У кого червоні очі?
30 У тих, хто допізна засиджується за вином, – хто ходить, шукаючи вина приправленого.
31 Навіть не дивися на вино, як воно в чаші червоніє та іскриться, – як воно легенько ллється до рота , адже
32 воно врешті-решт вкусить, як змія, – вжалить, наче гадюка.
33 Твої очі приглядатимуться до чужих жінок, і серце твоє заговорить розпусне.
34 І ти будеш, наче той, хто спить посеред моря, або дрімає на верхівці щогли.
35 Ти говоритимеш : Мене били, але мені не боліло, – мені надавали стусанів, та я не відчував. Як тільки прокинуся (витверезію ), знову шукатиму того самого.