1 Дякуйте Господу, кличте Ім’я Його, серед народів звіщайте про чини Його!
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!
3 Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!
4 Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!
5 Пам’ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його,
6 ви , насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!
7 Він — Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!
8 Він пам’ятає навіки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 що склав Він його з Авраамом, і присягу Свою — для Ісака.
10 Він поставив її за Закона для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 говорячи: “Я дам тобі Край ханаанський, частину спадщини для вас!”
12 Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на ній,
13 і ходили вони від народу до народу, від царства до іншого люду.
14 Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:
15 “Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!”
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлібне стебло поламав.
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йосип проданий був.
18 Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,
19 аж до часу виповнення слова Його, — слово Господнє його було виявило.
20 Цар послав — і його розв’язав, володар народів — і його був звільнив.
21 Він настановив його паном над домом своїм, і володарем над усім маєтком своїм,
22 щоб в’язнив він його можновладців по волі своїй, а старших його умудряв.
23 І Ізраїль прибув до Єгипту, і Яків замешкав у Хамовім краї.
24 А народ Свій Він сильно розмножив, і зробив був ряснішим його від його ворогів.
25 Він перемінив їхнє серце, щоб народа Його ненавиділи, щоб брались на хитрощі проти рабів Його.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його, —
27 вони положили були серед них Його речі знаменні, та чуда у Хамовім краї.
28 Він темноту наслав — і потемніло, і вони не противились слову Його.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вморив їхню рибу.
30 Їхній край зароївся був жабами, навіть в покоях царів їхніх.
31 Він сказав — і прибули рої мух, воші в цілому обширі їхньому.
32 Він градом зробив їхній дощ, палючий огонь — на їхню землю.
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і деревину на обширі їхньому повиломлював.
34 Він сказав — і найшла сарана та гусінь без ліку, —
35 усю ярину в їхнім краї пожерла, і плід землі їхньої з’їла.
36 І Він повбивав усіх первістків в їхньому краї, початок усякої їхньої сили.
37 І Він випровадив їх у сріблі та в золоті, і серед їхніх племен не було, хто б спіткнувся.
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напав був на них.
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на освітлення ночі.
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепелиці наслав, і хлібом небесним Він їх годував.
41 Відчинив був Він скелю — й линула вода, потекли були ріки в пустинях,
42 бо Він пам’ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 І Він з радістю вивів народ Свій, зі співом — вибранців Своїх,
44 І їм землю народів роздав, і посіли вони працю людів,
45 щоб виконували Його заповіді, та закони Його берегли! Алілуя!
Псалом 104
1 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти надзвичайно величний! Ти зодягнутий у славу і красу.
2 Ти облачаєшся в світло, як в одежу, і напинаєш небо, наче намет;
3 на водах будуєш Свої світлиці, а хмари робиш Своїми колісницями й рухаєшся на крилах вітрів.
4 Ти робиш вітри Своїми вісниками, а вогонь і полум’я – Своїми слугами.
5 Ти закріпив землю на її підвалинах, – вона навіки вічні не захитається.
6 Безоднею, наче плащем, Ти її вкрив. Навіть гори води покривають.
7 Ти лише пригрозиш, і вони біжать, – від гуркоту Твого грому втікають.
8 Вони (води ) підіймаються в гори й опускаються в долини – на місця, які Ти для них визначив.
9 Ти встановив границі, яких вони не можуть переступити, щоб повернутися й знову покрити землю.
10 Ти джерела спрямовуєш у потоки, які ріками протікають між пагорбами у долини.
11 Вони напувають усіх польових звірів у долинах, – дикі осли тамують свою спрагу.
12 На їх берегах гніздяться небесні птахи, подаючи з-поміж листя свої голоси.
13 Ти зі Своїх горішніх світлиць напуваєш гори, – плодами Твоїх діл насичується земля.
14 Ти вирощуєш траву для худоби й рослини на вжиток людини, та щоб земля давала свої плоди –
15 вино, що веселить серце людини, олію, від якої сяє обличчя, а також хліб, що дає силу людині .
16 Насичуються вологою дерева Господні – ліванські кедри, що Ти насадив.
17 На них пташки роблять свої гнізда, – лелека влаштовує своє гніздо на кипарисах .
18 Високі гори – притулок для диких кіз, скелі – сховище для борсуків .
19 Ти створив місяць, щоб визначати пори, – сонце знає час свого заходу.
20 Ти наводиш темряву і настає ніч, коли виходять усі лісові звірі.
21 Молоді леви ричать у пошуках здобичі, просячи у Бога для себе поживи.
22 Але сходить сонце, й вони повертаються і спочивають у своїх лігвищах.
23 Людина ж, навпаки – виходить, береться за своє діло, й працює аж до вечора.
24 Як же багато Твоїх діл, Господи! Ти все так мудро вчинив – земля сповнена Твоїм творінням.
25 На ній велике й безкрає море, в якому аж кишить усякої тварі – великої й малої.
26 Пливуть кораблі та левіятан, якого Ти створив, щоб йому в морі забавлятися.
27 Всі від Тебе чекають, що Ти даси їм їжу у відповідний час.
28 Даєш їм – вони нею живляться; відкриваєш руку Свою, – всі насичуються добром.
29 Коли ж відвертаєш Своє обличчя, їх охоплює страх. Віднімаєш їхнє дихання, вони гинуть і перетворюються в порох.
30 Пошлеш Своє дихання, вони будуть створені й Ти оновиш поверхню землі.
31 Нехай же Господня слава перебуває навіки, – хай Господь радіє ділами Своїми!
32 Від одного Твого погляду земля тремтить, а доторкнешся до гір, і вони почнуть диміти.
33 Тож співатиму Господеві протягом усього свого життя, – прославлятиму мого Бога, доки живу.
34 Нехай будуть приємними Йому і мої роздуми; я радітиму в Господі!
35 Нехай щезнуть нечестиві з землі, – хай не стане на ній беззаконників. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя.