1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Визволь мене від людини лихої, о Господи, бережи мене від насильника,
3 що в серці своїм замишляють злі речі, що війни щодня викликають!
4 Вони гострять свого язика, як той вуж, отрута гадюча під їхніми устами! Села .
5 Пильнуй мене, Господи, від рук нечестивого, бережи мене від насильника, що задумали стопи мої захитати…
6 Чванливі сховали на мене тенета та шнури, розтягли свою сітку при стежці, сільця розмістили на мене! Села .
7 Я сказав Господеві: “Ти Бог мій, — почуй же, о Господи, голос благання мого!”
8 Господи, Владико мій, сило мого спасіння, що в день бою покрив мою голову, —
9 не виконай, Господи, бажань безбожного, не здійсни його задуму! Села .
10 Бодай голови не піднесли всі ті, хто мене оточив, бодай зло їхніх уст їх покрило!
11 Хай присок на них упаде, нехай кине Він їх до огню, до провалля, щоб не встали вони!..
12 Злоязична людина — щоб міцною вона не була на землі, людина насильства — бодай лихо спіймало її, щоб попхнути на погибіль !
13 Я знаю, що зробить Господь правосуддя убогому, присуд правдивий для бідних, —
14 тільки праведні дякувати будуть Іменню Твоєму, невинні сидітимуть перед обличчям Твоїм!
Псалом 139
1 Диригентові. Псалом Давида.
Господи, Ти мене випробував і знаєш.
2 Ти відаєш, коли я сідаю і коли встаю, – Ти заздалегідь знаєш думки мої.
3 Ти визначаєш мою дорогу і мій відпочинок, – Тобі відомі всі мої стежки.
4 Бо, ще нема слова на моєму язику, а Ти, Господи, вже все знаєш.
5 Ти оточуєш мене спереду і ззаду, кладеш на мене Свою руку.
6 Дивовижне для мене Твоє відання! Воно вище мого розуміння, і я не спроможний осягнути його!
7 Куди піду від Твого Духа і куди втечу від Твого обличчя?
8 Якщо б я піднявся на небо, – Ти там. Зійшов би я в шеол, – і там Ти.
9 Якби я полетів на крилах зірниці й поселився на краю моря, –
10 то й там Твоя рука попровадила б мене, – Твоя правиця підтримала б мене.
11 А коли б я сказав: Ось темрява вкриє мене, і замість світла хай ніч огорне мене.
12 Але й темрява не темна для Тебе, і ніч така ж світла, як день, – темрява стала би світлом.
13 Ти створив мої нутрощі, сформував мене в лоні моєї матері.
14 Я славлю Тебе за те, що Ти так дивовижно і пречудово створив мене! Дивовижні всі Твої вчинки, і моя душа це дуже добре усвідомлює.
15 Не була прихована від Тебе жодна моя кісточка, хоч я створювався у тайні, коли в земних глибинах уміло формувалося моє єство.
16 Мій зародок бачили очі Твої, і в книзі Твоїй були записані всі майбутні дні, коли ще жодного з них не було.
17 Якими ж дорогоцінними стали для мене, Боже, Твої задуми, і як їх невимовно багато!
18 Якби я захотів їх порахувати, то їх було б більше, ніж піску! Я прокидаюся і, як раніше, все ще з Тобою.
19 О, якби Ти, Боже, знищив нечестивого і відвернув від мене кровожерливих людей!
20 Адже вони зрадливо говорять про Тебе, – вороги Твої зловживають Твоїм Іменем .
21 Хіба я, Господи, не повинен ненавидіти тих, котрі Тебе ненавидять, і гидувати тими, котрі повстають проти Тебе?
22 Ненавиджу їх усією душею, – вони стали моїми ворогами!
23 Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце. Випробуй мене і пізнай мої думки! –
24 подивись, чи не йду я згубною дорогою, і скеруй мене на шлях вічності.