1 Молитва Давидова.
Вислухай, Господи, правду мою , послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!
2 Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!
3 Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, — й не знайшов чогось злого . І роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,
4 а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
5 Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!
6 Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, — нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
7 покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.
8 Хорони Ти мене, як зіницю Свою , дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
9 від безбожних, що гублять мене, — смертельні мої вороги оточили мене!
10 Товщем замкнули вони своє серце , уста їхні говорять бундючно.
11 Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю…
12 Із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, і як левчук, що сидить в укритті…
13 Устань же, о Господи, — його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
14 від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.
15 А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!
Псалом 16
1 Міхтам Давида.
Бережи мене, Боже, бо я на Тебе покладаю надію.
2 Я сказав Господеві: Ти – мій Господь, і без Тебе моє добро неможливе.
3 До святих, що на землі, до благородних – до таких уся моя прихильність.
4 Намножаться страждання тих, котрі йдуть услід іншихбогів . Я не приноситиму їм (ідолам ) кровних жертв, і навіть не називатиму їхніх імен своїми устами!
5 Господь – частка моєї спадщини і моєї долі. Ти охороняєш мій життєвий шлях.
6 Мій наділ випав мені в найкращих місцях , і спадок подобається мені.
7 Благословлятиму Господа, що став моїм порадником, – навіть уночі навчає мене моє серце.
8 Я завжди маю Господа перед собою. Коли Він праворуч мене, я не захитаюсь.
9 Тому радіє моє серце і веселиться мій дух. Навіть тіло моє безпечно спочиває,
10 бо Ти не залишиш моєї душі в шеолі й не даси Своєму святому побачити тління.
11 Ти даси мені пізнати дорогу життя, – у присутності Твоїй повнота радості; у Твоїй правиці розкошування повіки.