1 Давидів.
Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною, воюй з тими, хто зо мною воює,
2 візьми малого й великого щита, — і встань мені на допомогу!
3 Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: “Я — спасіння твоє!”
4 Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.
5 Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;
6 нехай буде дорога їхня темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене, —
7 бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!
8 Нехай нагла загибель, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, — бодай він до нього упав!
9 А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!
10 Скажуть усі мої кості : “Господи, хто подібний до Тебе?” Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря — від його дерія.
11 Свідки встають неправдиві, чого я не знав — питають мене,
12 віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!
13 А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє…
14 Як приятель, буцімто брат він для мене, — так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений…
15 А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те ; кричать, і не вмовкають,
16 з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами…
17 Господи, — чи довго Ти будеш дивитись на це ? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!
18 Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!
19 Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,
20 бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,
21 свої уста на мене вони розкривають, говорять: “Ага, ага! Наші очі це бачили!”
22 Ти бачив це , Господи, — не помовчи ж, Господи, — не віддаляйся від мене!
23 Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,
24 розсуди Ти мене по Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,
25 нехай не говорять у серці своїм: “Ага, — його маємо ми”, хай не кажуть вони: “Ми його проковтнули…”
26 Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!
27 Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: “Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!”
28 А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!
Псалом 34
1 Псалом Давида, коли він вдавав себе божевільним перед Авімелехом. Прогнаний царем, Давид відійшов.
2 Величатиму Господа кожного часу, хвала Йому постійно на моїх устах.
3 Господом буде хвалитися моя душа. Нехай це чують лагідні й веселяться.
4 Величайте Господа зі мною; давайте разом прославимо Його Ім’я!
5 Шукав я Господа, і Він відізвався. Від усіх моїх небезпек Він визволив мене.
6 Подивіться на Нього й засяєте, і ваші обличчя не осоромляться.
7 Цей бідолаха (Давид ) заволав, і Господь почув, врятувавши його від усіх його напастей.
8 Господній ангел отаборюється навколо тих, котрі бояться Його, і визволяє їх.
9 Скуштуйте й побачите, Який добрий Господь. Блаженна людина, яка покладається на Нього.
10 Бійтеся Господа, святі Його, адже тим, котрі бояться Його, нічого не бракує.
11 Навіть молоді левчуки бувають нещасними та голодними, але ті, котрі шукають Господа, не будуть позбавлені жодних благ.
12 Прийдіть, діти, послухайте мене, і навчу вас Господнього страху.
13 Якою має бути людина, котра любить життя і хоче бачити щасливі дні?‥
14 Нехай стримує свій язик від зла і свої уста від лукавих речей.
15 Відвертайся від зла і чини добро, шукай миру і невтомно поривайся до нього.
16 Господні очі на праведниках, і Його вуха слухають їхні благання.
17 Але обличчя Господнє проти злочинців, щоби знищити із землі навіть пам’ять про них.
18 Праведні волають, і Господь чує й визволяє їх від усіх їхніх нещасть.
19 Господь близький до тих, чиї серця у скорботі, й спасає засмучених духом.
20 Багато скорбот у праведника, але від усіх їх визволяє його Господь.
21 Він оберігає всі його кості, жодна з них не буде зламана.
22 Злостивість нечестивого його ж убиває, і ті, котрі ненавидять праведного, не уникнуть покарання.
23 Господь визволяє душі Своїх рабів, і не будуть звинувачені всі ті, котрі на Нього покладають надію.