1 Для дириґента хору. На “Німа голубка вдалечині”. Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті.
2 Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, — цілий день він воює та тисне мене!
3 Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!
4 Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу, —
5 я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло  учинить мені?
6 Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:
7 слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи… Як чатують на душу мою,
8 так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей у Своїм гніві!
9 Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою,  чи ж вони не записані в книзі Твоїй?
10 Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
11 і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!
12 На Бога надію кладу й не боюсь, — що людина учинить мені?
13 На мені зостаються , о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали.
14 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
Псалом 55
1 Диригентові, з музичним супроводом. Повчання Давида.
2 Боже, прислухайся до моєї молитви і не відвертайся від мого благання!
3 Вислухай мене і дай мені відповідь. Мені не дають спокою мої думки, і я розгублений
4 від ворожого крику, від утиску нечестивого, бо вони звалюють на мене лихо і в гніві сваряться зі мною.
5 Моє серце здригається в мені, й побоювання смерті налягає на мене.
6 Страх і тремтіння мене охопили, жах огортає мене.
7 Тож я сказав: О, коли б я мав крила, як голубка, я полетів би і відпочив!
8 Отож, я полетів би далеко і поселився б у пустелі.
Музична пауза .
9 Я швидко знайшов би укриття від страшного буревію і вітру…
10 Знищи їх, Господи, і перемішай їхню мову, тому що я бачив насильство і розбрат у місті.
11 Удень і вночі вони бродять навкруги по його мурах; беззаконня й утиски посеред нього;
12 загибель у нього, а з його майданів не перестають виходити здирство та обман.
13 Якби ворог зневажав мене, я стерпів би; якби мій ненависник повстав проти мене, я заховався би від нього.
14 Але ти, такий же чоловік, як я, – мій довірений і мій приятель,
15 з яким ми спільно насолоджувалися розмовами і разом з іншими ходили до Божого Дому!?
16 Хай же на них зненацька прийде смерть, нехай живими зійдуть у шеол, бо підступність у їхніх домівках і поміж ними.
17 Я ж кликатиму до Бога, і Господь мене врятує.
18 Увечері, вранці й опівдні буду скаржитись та зітхати – і Він почує мій голос.
19 Він дасть спокій і визволить мою душу від небезпеки з боку нападників, хоч і багато їх проти мене.
20 Бог, Який править споконвіку, почує і впокорить їх.
Музична пауза .
Адже вони не міняються, і не бояться Бога.
21 Кожен підносить свою руку на своїх же приятелів, ганьбить свої заповіти.
22 Мова його гладенька, наче масло, але в його серці ворожнеча; його слова м’якші за масло, але вони – оголені мечі.
23 Поклади на Господа свої турботи і Він буде опікуватися тобою. Він повік не допустить, аби праведник захитався.
24 А їх, Боже, Ти зведеш у яму тління. Кровожерні й підступні люди не доживуть і до половини своїх днів. Я ж надію покладаю на Тебе.