1 Навчальна пісня Етана езрахеянина.
2 Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!
3 Бо я був сказав: “Буде навіки збудована милість, а небо — Ти вірність Свою встановляєш на нім”.
4 “Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:
5 Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки!” Села .
6 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
7 бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
8 Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!
9 Господи, Боже Саваоте, — хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкіллі Твоїм!
10 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.
11 Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.
12 Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
13 Північ та південь — Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.
14 Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!
15 Справедливість та право — підстава престолу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випереджують!
16 Блаженний народ, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
17 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,
18 бо окраса їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,
19 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
20 Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об’явленні та говорив: “Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:
21 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намастив Своєю святою оливою,
22 щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!
23 Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати, —
24 його ворогів поб’ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!
25 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться, —
26 і Я покладу його руку на море, і на ріки — правицю його.
27 Він Мене буде звати: “Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!”
28 Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.
29 Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,
30 і насіння його покладу Я навіки, а трона його — як дні неба!
31 Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,
32 коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,
33 тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами — їхнє беззаконня!
34 А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,
35 не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!
36 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не повім Я неправди Давидові:
37 повік буде насіння його, а престол його передо Мною — як сонце,
38 як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі — правдивий…” Села .
39 А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця, —
40 Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
41 всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!..
42 Всі грабують його, хто проходить дорогою, — він став для сусідів своїх посміховищем…
43 Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
44 і Ти відвернув вістря шаблі його… у війні ж не підтримав його…
45 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
46 скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села .
47 Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
48 Пам’ятай же про мене, — яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
49 Котрий чоловік буде жити, а смерти не бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села .
50 Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
51 Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,
52 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!
53 Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!
Псалом 88
1 Пісня. Псалом синів Корея. Диригентові. На мелодію “Махалат леанот”. Повчання Емана езрагеянця .
2 Господи, Боже мого спасіння! Вдень і вночі я волаю до Тебе.
3 Нехай дійде до Тебе молитва моя; нахили Своє вухо до мого благання!
4 Бо моя душа сповнена страждань і моє життя наблизилося до шеолу.
5 Я зарахований до тих, що сходять у могилу, і став безпорадною людиною, –
6 моє місце серед померлих або вбитих, що лежать у могилах, яких Ти більше не згадуєш, оскільки вони відсічені від Твоєї руки.
7 Ти мене поклав у дуже глибоку яму, – в темряву безодні.
8 Наді мною тяжить Твій гнів, – усі Твої хвилі втручань придавлюють мене.
Музична пауза .9 Ти віддалив від мене моїх знайомих, які гидують мною, – я, наче ув’язнений, не знаходжу виходу.
10 Мій зір помутнів від печалі. Щодня я кличу до Тебе, Господи, простягаючи до Тебе в молитві свої руки.
11 Але хіба Ти робиш для мертвих чудеса? Хіба мертві встають, щоб Тебе прославляти?
12 Хіба хтось у могилі розповідатиме про Твоє милосердя, або про Твою вірність у місці зотління?
13 Хіба в темряві могили можна дізнатись про Твої дивовижні діяння, – в землі забуття про Твою справедливість?
14 Тому, Господи, я до Тебе кличу, – з самого ранку моя молитва лине до Тебе.
15 Чому, Господи, відкидаєш мене, відвертаючи від мене Своє обличчя?
16 Я страждаю з дитинства, не раз був близький до смерті, – наді мною висить страх Твій, і я в розпачі.
17 Пронісся наді мною Твій гнів, – Твої страхіття руйнують мене.
18 Щодня вони огортають мене, наче вода, постійно тримаючи мене в облозі.
19 Ти позбавив мене друзів та знайомих, і мій єдиний довірений – темрява.