Боаз опікується долею Рут
1 І сказала їй свекруха її Ноомі: “Дочко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочинку, що буде добре тобі.
2 А тепер ось Боаз, наш родич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде віяти ячмінь на току.
3 А ти вмийся, і намастися, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчить їсти та пити.
4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти прийдеш, і відкриєш приніжжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити”.
5 А та відказала до неї: “Усе, що ти кажеш мені, я зроблю”.
6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.
7 А Боаз з’їв та випив, та й стало весело йому на серці, і прийшов він покластися біля копиці. А вона тихо прийшла, і відкрила його приніжжя та й лягла.
8 І сталося опівночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, — аж ось жінка лежить у приніжжі його!
9 І він сказав: “Хто ти?” А вона відказала: “Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич”.
10 А він сказав: “Благословенна ти в Господа, дочко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, — що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті.
11 А тепер, дочко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю тобі, — бо все місто народу мого знає, що ти жінка чеснотна!
12 А тепер справді, що я родич, — та є родич ще, ближчий від мене.
13 Ночуй цю ніч, а ранком, — якщо він викупить тебе — добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, — як живий Господь! Лежи тут аж до ранку”.
14 І лежала вона у приніжжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один одного. А він сказав: “Нехай не пізнають, що жінка приходила на тік”.
15 І він сказав: “Дай хустку, що на тобі, і подерж її”. І держала вона її, а він відміряв шість мір ячменю, і поклав на неї, та й пішов до міста.
16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: “Як справа, дочко моя?” А вона розповіла їй усе, що зробив їй той чоловік.
17 І сказала: “Ці шість мір ячменю він дав мені, бо сказав: Не приходь порожньо до своєї свекрухи”.
18 А та сказала: “Почекай, моя дочко, аж поки довідаєшся, як випаде справа, бо той чоловік не заспокоїться, доки не викінчить цієї справи сьогодні”.
Рут і Боаз на току
1 Якось свекруха Рут, Ноемі, сказала їй: Донечко моя! Чи не пошукати б для тебе домашнього затишку, аби тобі було добре?
2 Май на увазі, що Боаз, зі служницями якого ти працювала, наш родич. Цієї ночі він має віяти на току ячмінь.
3 Отже, помийся, намастись, одягнись у своє краще вбрання і піди на тік. Однак не показуйся тому чоловікові, аж доки він не закінчить їсти й пити.
4 А коли він ляже спати, то запам’ятай місце, де він лежить; тоді підійди до нього, підніми покривало біля його ніг, і там ляжеш, а вже потім він тобі скаже, що маєш робити.
5 Рут їй відповіла: Усе, що ти мені сказала, я зроблю.
6 Тож вона пішла на тік, і зробила все так, як їй наказала її свекруха.
7 Коли Боаз наївся та напився, то задоволений, і в доброму настрої, він вмостився спати збоку купи намолоченого зерна. Вона ж непомітно підійшла, підняла покривало біля його ніг і лягла.
8 Так сталося, що опівночі Боаз здригнувся; повернувшись, він зауважив біля своїх ніг жінку!‥
9 Він запитав: Хто ти? Вона ж відповіла: Я – Рут, твоя слугиня, – тож простягни крило твоєї одежі над твоєю слугинею, адже ти – найближчий родич-викупитель .
10 А Боаз сказав: Будь благословенною ти Господом, моя дочко! Адже цей останній вияв милосердя, який ти вчинила, більший, ніж попередній, оскільки ти не пішла шукати молодих, – бідних, чи багатих.
11 Тепер же, дочко моя, не турбуйся, – все, чого ти попросиш, я для тебе зроблю, тому що все місто мого народу знає, що ти доброчесна жінка.
12 Це правда, що я є близьким родичем-викупителем , але є ще ближчий родич, ніж я.
13 Переночуй цю ніч тут, а вранці, якщо він тебе прийме, як викупитель , то нехай буде так; а якщо не захоче тебе взяти, то, як живий Господь, візьму тебе я! Тож спи до ранку!
14 Так вона лежала в його ногах до самого ранку. Встала вона вдосвіта, – перш ніж можна було розпізнати іншу людину, – адже він сказав: Нехай ніхто про те не знає, що приходила на тік жінка.
15 Потім він додав: Візьми накидку, що на тобі, й потримай її. Вона тримала накидку, а він відміряв шість мірок ячменю, після чого поклав їй на плечі , й вона пішла до міста.
16 Коли ж Рут прийшла до своєї свекрухи, то Ноемі запитала: Що скажеш, моя доню? Рут розповіла їй все, як з нею повівся Боаз.
17 І додала: Він дав мені цих шість мірок ячменю, мовляв: Негоже повертатись з порожніми руками до своєї свекрухи!
18 Ноемі сказала: А тепер залишайся, моя доню, вдома, доки не довідаєшся, як усе вирішиться. Адже цей чоловік не заспокоїться, доки ще сьогодні він не завершить справу.