Поривання до свого молодого
1 “По ночах на ложі своїм я шукала того, кого покохала душа моя… Шукала його, — та його не знайшла…
2 Хай устану й нехай я пройдуся по місті, хай на вулицях та на майданах того пошукаю, кого покохала душа моя! Шукала його, — та його не знайшла…
3 Спіткали мене сторожі, що по місті проходять… “Чи не бачили часом того, кого покохала душа моя?”
4 Небагато пройшла я від них, — та й знайшла я того, кого покохала душа моя: схопила його, — й не пустила його, аж поки його не ввела у дім неньки своєї, та в кімнату тієї, що в утробі носила мене!..
5 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!”…
6 “Хто вона, що виходить із пустині, немов стовпи диму, окурена миррою й ладаном, всілякими пахощами продавця?”
Соломон і його лицарі
7 “Ось ложе його, Соломонове, — шістдесят лицарів навколо нього, із лицарів славних Ізраїлевих!
8 Усі вони мають меча, усі вправні в бою, кожен має свого меча при своєму стегні проти страху нічного.
9 Ноші зробив собі цар Соломон із ливанських дерев:
10 стовпці їхні зробив він із срібла, а їхнє опертя — золоте, пурпурове сидіння, їхня середина вистелена коханням дочок єрусалимських!..
11 Підіть і побачте, о дочки сіонські, царя Соломона в вінку, що ним мати його увінчала його в день весілля його та в день радости серця його!”
1 На своєму ліжку посеред ночі я шукаю коханого мого серця, – я його шукаю, але не знаходжу.
2 Вирішила: Встану, оббіжу місто, – його майдани та вулиці, – шукаючи того, кого покохало моє серце. Я шукала його скрізь, але не знайшла.
3 Мене зустріли вартові, які обходять місто, – спитала : Чи часом вони не бачили того, кого кохає моє серце?
4 Проте, лише трошки відійшла від них, як, нарешті, знайшла того, за ким тужить моє серце. Я вхопилась за нього і не відпускала його, аж доки не ввела його в дім своєї матері, – до покоїв своєї рідненької…
Наречений:
5 Я благаю вас, єрусалимські дочки, сернами і польовими ланями, аби ви не злякали і не розбудили любові, доки вона сама не забажає.
6 Хто вона – та, що рухається з боку пустелі неначе окурювана стовпами диму з пахучої мирри і ладану, та усякими іншими купецькими пахощами?
Автор:
7 А ось ложе (паланкін ) Соломона, – шістдесят витязів довкола нього – найпотужніших лицарів Ізраїлю.
8 Всі вони озброєні мечами, вправні воїни, – в кожного меч при боці напоготові з приводу нічної небезпеки.
9 Виготовив паланкін (носилки ) собі сам цар Соломон з ліванського дерева.
10 Його підпори він зробив срібними, а його спинку – золотою; його сидіння було пурпурове, а вся середина з любов’ю була прикрашена єрусалимськими дівчатами.
11 Виходьте й подивіться, сіонські дочки, на царя Соломона у вінку, яким його увінчала його матір у день його шлюбу, – день радості і щастя його серця!