1 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!
2 Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немовби завісу.
3 Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!
4 Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь — за Своїх слуг.
5 Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,
6 безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами, —
7 від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона, —
8 виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.
9 Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.
10 Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,
11 напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.
12 Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з посеред галузок.
13 Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.
14 Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,
15 і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.
16 Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,
17 що там кубляться птахи, бузько, — кипариси мешкання його.
18 Гори високі — для диких козиць, скелі — сховище скельним звіринам,
19 і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.
20 Темноту Ти наводиш — і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна, —
21 ричать левчуки за здобиччю та шукають від Бога своєї поживи.
22 Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.
23 Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.
24 Які то численні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!
25 Ось море велике й розлогошироке, — там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!
26 Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі .
27 Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти часу свого поживу їм дав.
28 Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкриваєш — добром насичаються.
29 Ховаєш обличчя Своє — то вони перелякані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.
30 Посилаєш Ти духа Свого — вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.
31 Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!
32 Він погляне на землю — й вона затремтить, доторкнеться до гір — і димують вони!
33 Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!
34 Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!
35 Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя !
A Psalm of David.
1 Bless the LORD, O my soul: and all that is within me, bless his holy name.
2 Bless the LORD, O my soul, and forget not all his benefits:
3 Who forgiveth all thine iniquities; who healeth all thy diseases;
4 Who redeemeth thy life from destruction; who crowneth thee with lovingkindness and tender mercies;
5 Who satisfieth thy mouth with good things; so that thy youth is renewed like the eagle’s.
6 The LORD executeth righteousness and judgment for all that are oppressed.
7 He made known his ways unto Moses, his acts unto the children of Israel.
8 The LORD is merciful and gracious, slow to anger, and plenteous in mercy.
9 He will not always chide: neither will he keep his anger for ever.
10 He hath not dealt with us after our sins; nor rewarded us according to our iniquities.
11 For as the heaven is high above the earth, so great is his mercy toward them that fear him.
12 As far as the east is from the west, so far hath he removed our transgressions from us.
13 Like as a father pitieth his children, so the LORD pitieth them that fear him.
14 For he knoweth our frame; he remembereth that we are dust.
15 As for man, his days are as grass: as a flower of the field, so he flourisheth.
16 For the wind passeth over it, and it is gone; and the place thereof shall know it no more.
17 But the mercy of the LORD is from everlasting to everlasting upon them that fear him, and his righteousness unto children’s children;
18 To such as keep his covenant, and to those that remember his commandments to do them.
19 The LORD hath prepared his throne in the heavens; and his kingdom ruleth over all.
20 Bless the LORD, ye his angels, that excel in strength, that do his commandments, hearkening unto the voice of his word.
21 Bless ye the LORD, all ye his hosts; ye ministers of his, that do his pleasure.
22 Bless the LORD, all his works in all places of his dominion: bless the LORD, O my soul.