1 Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Синів Кореєвих. Псалом.
2 Які любі оселі Твої, Господи Саваоте!
3 Затужена та омліває душа моя за подвір’ями Господа, моє серце та тіло моє линуть до Бога Живого!
4 І пташка знаходить домівку, і кубло собі ластівка, де кладе пташенята свої, при жертівниках Твоїх, Господи Саваоте, Царю мій і Боже мій!
5 Блаженні, хто мешкає в домі Твоїм, — вони будуть повіки хвалити Тебе! Села .
6 Блаженна людина, що в Тобі має силу свою, блаженні , що в їхньому серці дороги до Тебе ,
7 ті, що через долину Плачу переходять, чинять її джерелом, — і дощ ранній дає благословення!
8 Вони ходять від сили до сили, і показуються перед Богом у Сіоні.
9 Господи, Боже Саваоте, — послухай молитву мою, почуй, Боже Яковів! Села .
10 Щите наш, — поглянь же, о Боже, і придивись до обличчя Свого помазанця!
11 Ліпший бо день на подвір’ях Твоїх, аніж тисяча в іншому місці , — я б вибрав сидіти при порозі дому Бога мого, аніж жити в наметах безбожности!
12 Бо сонце та щит — Господь, Бог! Господь дає милість та славу, добра не відмовляє усім , хто в невинності ходить.
13 Господи Саваоте, — блаженна людина, що на Тебе надіється!
A Song or Psalm of Asaph.
1 Keep not thou silence, O God: hold not thy peace, and be not still, O God.
2 For, lo, thine enemies make a tumult: and they that hate thee have lifted up the head.
3 They have taken crafty counsel against thy people, and consulted against thy hidden ones.
4 They have said, Come, and let us cut them off from being a nation; that the name of Israel may be no more in remembrance.
5 For they have consulted together with one consent: they are confederate against thee:
6 The tabernacles of Edom, and the Ishmaelites; of Moab, and the Hagarenes;
7 Gebal, and Ammon, and Amalek; the Philistines with the inhabitants of Tyre;
8 Assur also is joined with them: they have holpen the children of Lot. Selah.
9 Do unto them as unto the Midianites; as to Sisera, as to Jabin, at the brook of Kison:
10 Which perished at Endor: they became as dung for the earth.
11 Make their nobles like Oreb, and like Zeeb: yea, all their princes as Zebah, and as Zalmunna:
12 Who said, Let us take to ourselves the houses of God in possession.
13 O my God, make them like a wheel; as the stubble before the wind.
14 As the fire burneth a wood, and as the flame setteth the mountains on fire;
15 So persecute them with thy tempest, and make them afraid with thy storm.
16 Fill their faces with shame; that they may seek thy name, O LORD.
17 Let them be confounded and troubled for ever; yea, let them be put to shame, and perish:
18 That men may know that thou, whose name alone is JEHOVAH, art the most high over all the earth.