Друге переслідування апостолів в Єрусалимі
1 А Цар Ірод тоді підніс руки, щоб декого з Церкви гнобити.
2 І мечем він стяв Якова, брата Іванового.
3 А бачивши, що подобалося це юдеям, він задумав схопити й Петра. Були ж дні Опрісноків.
Ув’язнення апостола Петра
4 І, схопивши його, посадив до в’язниці, і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Пасці.
5 Отож, у в’язниці Петра стерегли, а Церква ревно молилася Богові за нього.
6 А як Ірод хотів його вивести, Петро спав тієї ночі між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в’язницю при дверях.
Чудесне звільнення апостола Петра з в’язниці
7 І ось Ангол Господній з’явився, і у в’язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: “Мерщій вставай!” І ланцюги йому з рук поспадали.
8 А Ангол до нього промовив: “Підпережися, і взуй сандалі свої”. І він так учинив. І каже йому: “Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди”.
9 І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від Ангола, бо думав, що видіння він бачить.
10 Як сторожу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, — і вона відчинилась сама їм. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, — і відступив Ангол зараз від нього.
11 Сказав же Петро, опритомнівши: “Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого Ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чекання народу юдейського”.
Петро в садибі Марії
12 А зміркувавши, він прийшов до садиби Марії, матері Івана, званого Марком, де багато зібралося й молилося.
13 І як Петро у фіртку брами постукав, то вийшла послухати служниця, що звалася Рода,
14 та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воротях стоїть!..
15 А вони їй сказали: “Чи ти навісна?” Та вона запевняла своє , що є так. Вони ж говорили: “То Ангол його!”
16 А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.
17 Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в’язниці. І сказав: “Сповістіть про це Якова й браттю”. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.
18 Коли ж настав день, поміж вояками зчинилась велика тривога, що то сталось з Петром.
19 А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стратити. А сам із Юдеї відбув у Кесарію, і там перебував.
Смерть І́рода
20 А Ірод розгніваний був на тирян та сидонян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царського постельника Власта, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царської.
21 Дня ж призначеного Ірод убрався в одежу царську, і на підвищенні сів та й до них говорив.
22 А натовп кричав: “Голос Божий, а не людський!”
23 І Ангол Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І черва його з’їла, і він умер…
Слово Боже зростає
24 Слово ж Боже росло та помножувалось.
25 А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що прозваний Марком.
1 В то время царь Ирод поднял руки на некоторых из принадлежащих к церкви, чтобы сделать им зло, 2 и убил Иакова, брата Иоаннова, мечом. 3 Видя же, что это приятно Иудеям, вслед за тем взял и Петра, — тогда были дни опресноков, — 4 и, задержав его, посадил в темницу, и приказал четырем четверицам воинов стеречь его, намереваясь после Пасхи вывести его к народу. 5 Итак Петра стерегли в темнице, между тем церковь прилежно молилась о нем Богу.
6 Когда же Ирод хотел вывести его, в ту ночь Петр спал между двумя воинами, скованный двумя цепями, и стражи у дверей стерегли темницу. 7 И вот, Ангел Господень предстал, и свет осиял темницу. Ангел , толкнув Петра в бок, пробудил его и сказал: встань скорее. И цепи упали с рук его. 8 И сказал ему Ангел: опояшься и обуйся. Он сделал так. Потом говорит ему: надень одежду твою и иди за мною. 9 Петр вышел и следовал за ним, не зная, что делаемое Ангелом было действительно, а думая, что видит видение. 10 Пройдя первую и вторую стражу, они пришли к железным воротам, ведущим в город, которые сами собою отворились им: они вышли, и прошли одну улицу, и вдруг Ангела не стало с ним. 11 Тогда Петр, придя в себя, сказал: теперь я вижу воистину, что Господь послал Ангела Своего и избавил меня из руки Ирода и от всего, чего ждал народ Иудейский. 12 И, осмотревшись, пришел к дому Марии, матери Иоанна, называемого Марком, где многие собрались и молились. 13 Когда же Петр постучался у ворот, то вышла послушать служанка, именем Рода, 14 и, узнав голос Петра, от радости не отворила ворот, но, вбежав, объявила, что Петр стоит у ворот. 15 А те сказали ей: в своем ли ты уме? Но она утверждала свое. Они же говорили: это Ангел его. 16 Между тем Петр продолжал стучать. Когда же отворили, то увидели его и изумились. 17 Он же, дав знак рукою, чтобы молчали, рассказал им, как Господь вывел его из темницы, и сказал: уведомьте о сем Иакова и братьев. Потом, выйдя, пошел в другое место.
18 По наступлении дня между воинами сделалась большая тревога о том, что сделалось с Петром. 19 Ирод же, поискав его и не найдя, судил стражей и велел казнить их. Потом он отправился из Иудеи в Кесарию и там оставался.
20 Ирод был раздражен на Тирян и Сидонян; они же, согласившись, пришли к нему и, склонив на свою сторону Власта, постельника царского, просили мира, потому что область их питалась от области царской. 21 В назначенный день Ирод, одевшись в царскую одежду, сел на возвышенном месте и говорил к ним; 22 а народ восклицал: это голос Бога, а не человека. 23 Но вдруг Ангел Господень поразил его за то, что он не воздал славы Богу; и он, быв изъеден червями, умер.
24 Слово же Божие росло и распространялось. 25 А Варнава и Савл, по исполнении поручения, возвратились из Иерусалима (в Антиохию), взяв с собою и Иоанна, прозванного Марком.