Перехід через землю ісавську та моавську
1 І обернулися ми та й рушили в пустиню дорогою до Червоного моря, як Господь промовляв був до мене. І кружляли ми навколо гори Сеїр багато днів.
2 І сказав Господь до мене, говорячи:
3 “Досить вам кружляти навколо цієї гори, — оберніться на північ!
4 А народові наказуй, говорячи: Ви переходите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться!
5 Не дражніть їх, бо Я не дам вам з їхнього краю місця ані на стопу ноги, бо гору Сеїр Я дав Ісавові, як спадщину.
6 Їжу купите від них за срібло — і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло — і будете пити.
7 Бо Господь, Бог твій, поблагословив тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, — не відчув ти недостачі ні в чому”.
8 І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги степу, від Елату, і від Ецйон‑Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині.
9 І сказав Господь мені: “Не ворогуй з Моавом, і не дратуй їх війною, бо Я не дам тобі з його краю спадщини, — бо Лотовим синам дав Я Ар на спадок”.
10 Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і численний, і високий, як велетні.
11 Рефаями вважалися й вони, як велетні, а моавітяни кличуть їх: еми.
12 А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль Краєві спадку свого, що дав їм Господь.
13 “Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред”. І перейшли ми потік Зеред.
14 А час, що ходили ми від Кадеш‑Барнеа, аж перейшли потік Зеред, — тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військових із табору, як Господь присягнув був їм.
15 Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табору аж до решти.
16 І сталося, коли вигинули всі військові і вимерли з‑посеред народу,
17 то Господь промовляв до мене, говорячи:
18 “Ти сьогодні проходиш моавську границю — Ар.
19 І прийдеш близько до Аммонових синів, — не ненавидь їх і не дратуй їх, бо не дам тобі спадку з краю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спадщину”.
20 За край рефаїв вважався також він, — рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммонітяни кликали їх: замзуми,
21 народ великий, і численний, і високий, як велетні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них,
22 як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, — і вигнали їх, і осіли замість них, і сидять аж до сьогодні.
23 А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них.
Перемога над царем Сигоном
24 “Уставайте, рушайте, та й перейдіть потік Арнон! Ось — Я дав у твою руку Сигона, царя Хешбону, амореянина, а край його зачни забирати, та й воюй з ним.
25 Того дня Я зачну наводити страх та жах перед тобою на народи під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтять, і жахнуться перед тобою”.
26 І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи:
27 “Нехай же я перейду в твоїм краї в дорозі, — я піду дорогою, не збочу ні праворуч, ні ліворуч.
28 Їжу за срібло продаси мені, — і я їстиму, і воду даси мені за срібло, — і я питиму. Нехай тільки перейду я ногами,
29 як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять ув Арі, аж перейду я Йордан до того Краю, що його нам дає Господь, Бог наш”.
30 Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю , бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсточив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це видко .
31 І сказав Господь мені: “Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодівати, щоб успадкувати його край”.
32 І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу.
33 І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ.
34 І того часу ми здобули всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми.
35 Тільки худобу забрали ми собі на здобич, та захоплене в містах, що ми їх здобули.
36 Від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, — усе віддав нам Господь, Бог наш.
37 Тільки до краю Аммонових синів не наблизився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш.
1 И обратились мы и отправились в пустыню к Чермному морю, как говорил мне Господь, и много времени ходили вокруг горы Сеира. 2 И сказал мне Господь, говоря: 3 полно вам ходить вокруг этой горы, обратитесь к северу; 4 и народу дай повеление и скажи: вы будете проходить пределы братьев ваших, сынов Исавовых, живущих на Сеире, и они убоятся вас; но остерегайтесь 5 начинать с ними войну, ибо Я не дам вам земли их ни на стопу ноги, потому что гору Сеир Я дал во владение Исаву; 6 пищу покупайте у них за серебро и ешьте; и воду покупайте у них за серебро и пейте; 7 ибо Господь, Бог твой, благословил тебя во всяком деле рук твоих, покровительствовал тебе во время путешествия твоего по великой [и страшной] пустыне сей; вот, сорок лет Господь, Бог твой, с тобою; ты ни в чем не терпел недостатка. 8 И шли мы мимо братьев наших, сынов Исавовых, живущих на Сеире, путем равнины, от Елафа и Ецион-Гавера, и поворотили, и шли к пустыне Моава. 9 И сказал мне Господь: не вступай во вражду с Моавом и не начинай с ними войны; ибо Я не дам тебе ничего от земли его во владение, потому что Ар отдал Я во владение сынам Лотовым; 10 прежде жили там Эмимы, народ великий, многочисленный и высокий, как сыны Енаковы, 11 и они считались между Рефаимами, как сыны Енаковы; Моавитяне же называют их Эмимами; 12 а на Сеире жили прежде Хорреи; но сыны Исавовы прогнали их и истребили их от лица своего и поселились вместо их — так, как поступил Израиль с землею наследия своего, которую дал им Господь; 13 итак встаньте и пройдите долину Заред. И прошли мы долину Заред. 14 С тех пор, как мы пошли в Кадес-Варни и как прошли долину Заред, минуло тридцать восемь лет, и у нас перевелся из среды стана весь род ходящих на войну, как клялся им Господь [Бог]; 15 да и рука Господня была на них, чтоб истреблять их из среды стана, пока не вымерли. 16 Когда же перевелись все ходящие на войну и вымерли из среды народа, 17 тогда сказал мне Господь, говоря: 18 ты проходишь ныне мимо пределов Моава, мимо Ара, 19 и приблизился к Аммонитянам; не вступай с ними во вражду и не начинай с ними войны, ибо Я не дам тебе ничего от земли сынов Аммоновых во владение, потому что Я отдал ее во владение сынам Лотовым; 20 и она считалась землею Рефаимов; прежде жили на ней Рефаимы; Аммонитяне же называют их Замзумимами; 21 народ великий, многочисленный и высокий, как сыны Енаковы, и истребил их Господь пред лицем их, и изгнали они их и поселились на месте их, 22 как Он сделал для сынов Исавовых, живущих на Сеире, истребив пред лицем их Хорреев, и они изгнали их, и поселились на месте их, и живут до сего дня; 23 и Аввеев, живших в селениях до самой Газы, Кафторимы, исшедшие из Кафтора, истребили и поселились на месте их. 24 Встаньте, отправьтесь и перейдите поток Арнон; вот, Я предаю в руку твою Сигона, царя Есевонского, Аморреянина, и землю его; начинай овладевать ею, и веди с ним войну; 25 с сего дня Я начну распространять страх и ужас пред тобою на народы под всем небом; те, которые услышат о тебе, вострепещут и ужаснутся тебя. 26 И послал я послов из пустыни Кедемоф к Сигону, царю Есевонскому, с словами мирными, чтобы сказать: 27 позволь пройти мне землею твоею; я пойду дорогою, не сойду ни направо, ни налево; 28 пищу продавай мне за серебро, и я буду есть, и воду для питья давай мне за серебро, и я буду пить, только ногами моими пройду — 29 так, как сделали мне сыны Исава, живущие на Сеире, и Моавитяне, живущие в Аре, доколе не перейду чрез Иордан в землю, которую Господь, Бог наш, дает нам. 30 Но Сигон, царь Есевонский, не согласился позволить пройти нам через свою землю , потому что Господь, Бог твой, ожесточил дух его и сердце его сделал упорным, чтобы предать его в руку твою, как это видно ныне. 31 И сказал мне Господь: вот, Я начинаю предавать тебе Сигона [царя Есевонского, Аморреянина,] и землю его; начинай овладевать землею его. 32 И Сигон [царь Есевонский] со всем народом своим выступил против нас на сражение к Яаце; 33 и предал его Господь, Бог наш, [в руки наши,] и мы поразили его и сынов его и весь народ его, 34 и взяли в то время все города его, и предали заклятию все города, мужчин и женщин и детей, не оставили никого в живых; 35 только взяли мы себе в добычу скот их и захваченное во взятых нами городах. 36 От Ароера, который на берегу потока Арнона, и от города, который на долине, до [горы] Галаада не было города, который был бы неприступен для нас: всё предал Господь, Бог наш, [в руки наши]. 37 Только к земле Аммонитян ты не подходил, ни к местам , [лежащим] близ потока Иавока, ни к городам [которые] на горе, ни ко всему, к чему не повелел [нам] Господь, Бог наш.