Яків працює Лаванові за жінок
1 І зібрався Яків, і пішов до краю синів Кедему .
2 І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отари лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада. А на отворі криниці лежав великий камінь.
3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.
4 І сказав до пастухів Яків: “Браття мої, звідкіля ви?” А ті відказали: “Ми з Харану”.
5 І сказав їм: “Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?” І відказали: “Знаємо”.
6 І сказав їм: “Чи гаразд із ним?” І відказали: “Гаразд. А ось Рахіль , дочка його, приходить з отарою”.
7 І сказав: “То ж іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть”.
8 А вони відказали: “Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару”.
9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахіль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.
10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отвору криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.
11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав…
12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму…
13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.
14 І промовив до нього Лаван: “Поправді, ти кість моя й тіло моє!” І сидів він із ним місяць часу .
15 І сказав Лаван до Якова: “Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даремно? Скажи ж мені, яка плата тобі?”
16 А в Лавана було дві дочки: ім’я старшій Лія, а ім’я молодшій Рахіль.
17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.
18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: “Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку твою”.
19 І промовив Лаван: “Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!”
20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.
21 І сказав Яків Лаванові: “Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду!”
22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.
23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.
24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.
25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: “Що це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? Нащо ж обманив ти мене?”
26 А Лаван відказав: “У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.
27 Виповни тиждень для цієї, і буде дана тобі також та, за працю, що будеш працювати в мене ще сім літ других”.
28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.
29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.
30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.
Діти Яковові
31 І побачив Господь, що зненавиджена Лія, і відкрив її утробу, а Рахіль була неплідна.
32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім’я йому: Рувим , бо сказала була: “Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!”
33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: “Господь почув, що я зненавиджена, і дав мені також цього”. І назвала ймення йому: Симеон .
34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: “Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому”. Тому й назвала ім’я йому: Левій .
35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: “Тим разом я буду хвалити Господа!” Тому назвала ім’я йому: Юда . Та й перестала роджати.
1 И встал Иаков и пошел в землю сынов востока [к Лавану, сыну Вафуила Арамеянина, к брату Ревекки, матери Иакова и Исава]. 2 И увидел: вот, на поле колодезь, и там три стада мелкого скота, лежавшие около него, потому что из того колодезя поили стада. Над устьем колодезя был большой камень. 3 Когда собирались туда все стада, отваливали камень от устья колодезя и поили овец; потом опять клали камень на свое место, на устье колодезя. 4 Иаков сказал им [пастухам]: братья мои! откуда вы? Они сказали: мы из Харрана. 5 Он сказал им: знаете ли вы Лавана, сына Нахорова? Они сказали: знаем. 6 Он еще сказал им: здравствует ли он? Они сказали: здравствует; и вот, Рахиль, дочь его, идет с овцами. 7 И сказал [Иаков]: вот, дня еще много; не время собирать скот; напойте овец и пойдите, пасите. 8 Они сказали: не можем, пока не соберутся все стада, и не отвалят камня от устья колодезя; тогда будем мы поить овец. 9 Еще он говорил с ними, как пришла Рахиль [дочь Лавана] с мелким скотом отца своего, потому что она пасла [мелкий скот отца своего]. 10 Когда Иаков увидел Рахиль, дочь Лавана, брата матери своей, и овец Лавана, брата матери своей, то подошел Иаков, отвалил камень от устья колодезя и напоил овец Лавана, брата матери своей. 11 И поцеловал Иаков Рахиль, и возвысил голос свой и заплакал. 12 И сказал Иаков Рахили, что он родственник отцу ее и что он сын Ревеккин. А она побежала и сказала отцу своему [всё сие]. 13 Лаван, услышав о Иакове, сыне сестры своей, выбежал ему навстречу, обнял его и поцеловал его, и ввел его в дом свой; и он рассказал Лавану всё сие. 14 Лаван же сказал ему: подлинно ты кость моя и плоть моя. И жил у него Иаков целый месяц.
15 И Лаван сказал Иакову: неужели ты даром будешь служить мне, потому что ты родственник? скажи мне, что заплатить тебе? 16 У Лавана же было две дочери; имя старшей: Лия; имя младшей: Рахиль. 17 Лия была слаба глазами, а Рахиль была красива станом и красива лицем. 18 Иаков полюбил Рахиль и сказал: я буду служить тебе семь лет за Рахиль, младшую дочь твою. 19 Лаван сказал [ему]: лучше отдать мне ее за тебя, нежели отдать ее за другого кого; живи у меня. 20 И служил Иаков за Рахиль семь лет; и они показались ему за несколько дней, потому что он любил ее. 21 И сказал Иаков Лавану: дай жену мою, потому что мне уже исполнилось время, чтобы войти к ней. 22 Лаван созвал всех людей того места и сделал пир. 23 Вечером же взял [Лаван] дочь свою Лию и ввел ее к нему; и вошел к ней [Иаков]. 24 И дал Лаван служанку свою Зелфу в служанки дочери своей Лии. 25 Утром же оказалось, что это Лия. И [Иаков] сказал Лавану: что это сделал ты со мною? не за Рахиль ли я служил у тебя? зачем ты обманул меня? 26 Лаван сказал: в нашем месте так не делают, чтобы младшую выдать прежде старшей; 27 окончи неделю этой, потом дадим тебе и ту за службу, которую ты будешь служить у меня еще семь лет других. 28 Иаков так и сделал и окончил неделю этой. И [Лаван] дал Рахиль, дочь свою, ему в жену. 29 И дал Лаван служанку свою Валлу в служанки дочери своей Рахили. 30 [Иаков] вошел и к Рахили, и любил Рахиль больше, нежели Лию; и служил у него еще семь лет других.
31 Господь [Бог] узрел, что Лия была нелюбима, и отверз утробу ее, а Рахиль была неплодна. 32 Лия зачала и родила [Иакову] сына, и нарекла ему имя: Рувим, потому что сказала она: Господь призрел на мое бедствие [и дал мне сына], ибо теперь будет любить меня муж мой. 33 И зачала [Лия] опять и родила [Иакову второго] сына, и сказала: Господь услышал, что я нелюбима, и дал мне и сего. И нарекла ему имя: Симеон. 34 И зачала еще и родила сына, и сказала: теперь-то прилепится ко мне муж мой, ибо я родила ему трех сынов. От сего наречено ему имя: Левий. 35 И еще зачала и родила сына, и сказала: теперь-то я восхвалю Господа. Посему нарекла ему имя Иуда. И перестала рождать.