ЧАСТИНА П’ЯТА
Приповісті Агурові
1 Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: “Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 Бо думаю , що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих…
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв’язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?
5 Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру:
8 віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,
9 щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: “Хто Господь?” і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім’я мого Бога.
10 Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,
12 покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,
13 покоління, — які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!
15 Дві дочки в кровожерця: “Дай, дай!” Оці три не наситяться, чотири не скажуть “досить”:
16 шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже “досить” огонь!
17 Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, — нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!
18 Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!..
20 Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: “Не вчинила я злого!”…
21 Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:
22 під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!..
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:
25 мурашки, — не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;
26 борсуки, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 немає царя в сарани, — але вся вона в строї бойовім виходить;
28 павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!
29 Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири:
30 лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким,
31 осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо!
32 Якщо ти допустився глупоти пихою, і якщо заміряєш лихе, — то руку на уста!
33 Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку”.
1 Слова Агура, сына Иакеева. Вдохновенные изречения, которые сказал этот человек Ифиилу, Ифиилу и Укалу: 2 подлинно, я более невежда, нежели кто-либо из людей, и разума человеческого нет у меня, 3 и не научился я мудрости, и познания святых не имею. 4 Кто восходил на небо и нисходил? кто собрал ветер в пригоршни свои? кто завязал воду в одежду? кто поставил все пределы земли? какое имя ему? и какое имя сыну его? знаешь ли?
5 Всякое слово Бога чисто; Он — щит уповающим на Него. 6 Не прибавляй к словам Его, чтобы Он не обличил тебя и ты не оказался лжецом.
7 Двух вещей я прошу у Тебя, не откажи мне, прежде нежели я умру: 8 суету и ложь удали от меня, нищеты и богатства не давай мне, питай меня насущным хлебом, 9 дабы, пресытившись, я не отрекся Тебя и не сказал: «кто Господь?» и чтобы, обеднев, не стал красть и употреблять имя Бога моего всуе. 10 Не злословь раба пред господином его, чтобы он не проклял тебя, и ты не остался виноватым. 11 Есть род, который проклинает отца своего и не благословляет матери своей. 12 Есть род, который чист в глазах своих, тогда как не омыт от нечистот своих. 13 Есть род — о, как высокомерны глаза его, и как подняты ресницы его! 14 Есть род, у которого зубы — мечи, и челюсти — ножи, чтобы пожирать бедных на земле и нищих между людьми. 15 У ненасытимости две дочери: «давай, давай!» Вот три ненасытимых, и четыре, которые не скажут: «довольно!» 16 Преисподняя и утроба бесплодная, земля, которая не насыщается водою, и огонь, который не говорит: «довольно!» 17 Глаз, насмехающийся над отцом и пренебрегающий покорностью к матери, выклюют во́роны дольные и сожрут птенцы орлиные! 18 Три вещи непостижимы для меня, и четырех я не понимаю: 19 пути орла на небе, пути змея на скале, пути корабля среди моря и пути мужчины к девице. 20 Таков путь и жены прелюбодейной; поела и обтерла рот свой, и говорит: «я ничего худого не сделала». 21 От трех трясется земля, четырех она не может носить: 22 раба, когда он делается царем; глупого, когда он досыта ест хлеб; 23 позорную женщину, когда она выходит замуж, и служанку, когда она занимает место госпожи своей. 24 Вот четыре малых на земле, но они мудрее мудрых: 25 муравьи — народ не сильный, но летом заготовляют пищу свою; 26 горные мыши — народ слабый, но ставят домы свои на скале; 27 у саранчи нет царя, но выступает вся она стройно; 28 паук лапками цепляется, но бывает в царских чертогах. 29 Вот трое имеют стройную походку, и четверо стройно выступают: 30 лев, силач между зверями, не посторонится ни перед кем; 31 конь и козел, [предводитель стада,] и царь среди народа своего. 32 Если ты в заносчивости своей сделал глупость и помыслил злое, то положи руку на уста; 33 потому что, как сбивание молока производит масло, толчок в нос производит кровь, так и возбуждение гнева производит ссору.