1 Пісня прочан.
Багато гнобили мене від юнацтва мого, — нехай но Ізраїль повість!
2 Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!
3 Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,
4 та Господь справедливий, — Він шнури безбожних порвав!
5 Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!
6 Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,
7 що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в’язальник,
8 і не скаже прохожий до них : “Благословення Господнє на вас, благословляємо вас Ім’ям Господа!”
Песнь восхождения.
1 Много теснили меня от юности моей, да скажет Израиль: 2 много теснили меня от юности моей, но не одолели меня. 3 На хребте моем орали оратаи, проводили длинные борозды свои. 4 Но Господь праведен: Он рассек узы нечестивых. 5 Да постыдятся и обратятся назад все ненавидящие Сион! 6 Да будут, как трава на кровлях, которая прежде, нежели будет исторгнута, засыхает, 7 которою жнец не наполнит руки своей, и вяжущий снопы — горсти своей; 8 и проходящие мимо не скажут: «благословение Господне на вас; благословляем вас именем Господним!»
Слава: