Хто прийшов до Давида в Ціклаґ
1 А це ті, що поприходили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед лицарів, що допомагали у війні,
2 що були озброєні луком, що кидали правицею та лівицею каміння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:
3 голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів’янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,
4 і ґів’онянин Їшмая, лицар серед тридцятьох та старший над тридцятьма, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,
5 Ел’узай, і Єрімот, і Беал’я, і Шемарія, і гаріф’янин Шефатія,
6 Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов’ам, хорх’яни,
7 і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.
8 А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки, мужі відважні, на війні, озброєні великим щитом та списом. А їхні обличчя — то обличчя лев’ячі, а щодо швидкости — вони були , як сарни на горах.
9 Голова — Езер, другий — Овадія, третій — Еліав,
10 четвертий — Мішманна, п’ятий — Їрмея,
11 шостий — Аттай, сьомий — Еліїл,
12 восьмий — Йоханан, дев’ятий — Елзавад,
13 десятий — Єремія, одинадцятий — Махбанай.
14 Оці були з Ґадових синів, голови військових відділів, малий — один на сотню, а великий — на тисячу.
15 Це ті, що перейшли Йордан першого місяця, коли він був переповнений понад усі береги свої, і порозганяли всіх мешканців долин на схід та на захід.
16 І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.
17 А Давид вийшов перед них, і, відповідаючи, сказав їм: “Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!”
18 І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав : “Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссеїв! Мир тобі, і мир тому, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог!” І прийняв їх Давид, і поставив на чолі війська.
19 І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филистимлянами проти Саула на війну, — а він не поміг їм, бо филистимські князі, порадившись, відіслали його, говорячи: “За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!”
20 Коли він ішов до Ціклаґ у, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, — голови Манасіїних тисячок.
21 І вони допомагали Давидові проти юрби, бо вони всі — хоробрі вояки, і поставали провідниками військових відділів.
22 Бо день у день приходили вони до Давида помагати йому, аж став табір великий, як табір Божий.
Хто прийшов до Давида в Хеврон
23 А оце число головних озброєних військових відділів, — вони прийшли до Давида в Хеврон, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:
24 Юдиних синів, що носили великого щита та списа, — шість тисяч і вісім сотень озброєного війська.
25 З Симеонових синів хоробрих вояків військового відділу — сім тисяч і сто.
26 З Левієвих синів — чотири тисячі й шість сотень.
27 І Єгояда, проводир синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.
28 І юнак Садок, хоробрий вояк, та дім його батька, — зверхників двадцять і два.
29 А з Веніяминових синів, Саулових братів, — три тисячі, а більша частина їх аж дотепер трималися Саулового дому.
30 А з Єфремових синів — двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих вояків, мужів славних дому їхніх батьків.
31 А з половини Манасіїного племени — вісімнадцять тисяч, що були докладно зазначені за іменем, щоб прийти настановити Давида царем.
32 А з Іссахарових синів, що мали розуміння часу, щоб знати, що буде робити Ізраїль, їх голів було двісті, а всі їхні брати робили за їхнім наказом.
33 Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойовому порядку зо всякими військовими речами, — п’ятдесят тисяч, щоб допомагати з цілим серцем.
34 А з Нефталиму — тисяча зверхників, а при них зі щитом та списом — тридцять і сім тисяч.
35 А з Данян тих, що ставляться в бойовому порядку, — двадцять і вісім тисяч і шість сотень.
36 А з Асира тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойовім порядку, — сорок тисяч.
37 А з того боку Йордану з Рувимівців, і Ґадівців, і з половини Манасії, зо всякими військовими знаряддями для бою — сто й двадцять тисяч.
38 Усі ці люди — військові, що ставилися в бойовому порядку, цілим серцем поприходили до Хеврону, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й решта Ізраїля були односерді, щоб настановити Давида царем.
39 І були вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати наготовили їм.
40 А також ті, що були близькі до них, аж до Іссахара, і Завулона, і Нефталима, спроваджували хліб ослами, і верблюдами, і мулами, і худобою великою, їжу мучну, спресовані фіґи, і родзинки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.
1 Ось ті, хто пішов до Давида в Соклаґ, ще коли він переховувався від обличчя Саула, сина Кіса, і вони між сильними, які допомагали у війні, 2 і стріляли з лука, і озброєні пращею з камінням, а з лука стріляли правою рукою і лівою. З братів Саула з Веніаміна: 3 володар Ахієзер і Йоас, син Асми, ґевотійця, Йоіл і Йофалит, сини Асмота, Верхія, Юл, анатотець, 4 і Самая, ґаваонець, сильний поміж тридцятьма і над тридцятьма; 5 Єрмія, Єзіїл, Йоанан і Йоазавад, ґадаратієць, 6 Еліазей, Ярімут, Ваалія, Самарія і Сафатія, харефієць, 7 Ілкана, Єсуній, Озріїл, Йоазар і Єсвоам, Коріти, 8 Елія і Завадія, сини Іраама, сини Ґедора.
9 Від Ґаддія, з пустелі, відділилися до Давида могутні, сильні мужі, щоб стати в лави до бою, які носили щити і списи, і їхні обличчя — наче морда лева, і вони швидкістю бистрі, наче сарни в горах: 10 володар Азер, другий — Авдія, третій — Еліяв, 11 четвертий — Масеманній, п’ятий — Єрмія, 12 Еттій — шостий, Еліяв — сьомий, 13 Йоанан — восьмий, Еліазер — дев’ятий, 14 Єрмія — десятий, Махаваннай — одинадцятий. 15 Вони — із синів Ґада, воєначальники, менший — один над сотнею, а більший — над тисячею. 16 Вони перейшли Йордан в першому місяці, а він розлився на все своє русло, і вони прогнали всіх, які жили в долинах від сходу аж до заходу.
17 Деякі із синів Веніаміна і Юди прийшли на допомогу Давидові, 18 а Давид вийшов їм назустріч і звернувся до них: Чи з миром ви прийшли до мене? Нехай моє серце буде таким самим до вас. Якщо ж ви прийшли мене підступно видати моїм ворогам, нехай бачить Бог наших батьків і нехай судить! 19 І зійшов дух на Амасея, володаря тридцятьох, і він сказав: Іди, Давиде, сину Єссея, і твій народ! Мир, мир тобі й мир твоїм помічникам, бо тобі допоміг твій Бог! І Давид прийняв їх, і настановив їх військовими командирами.
20 Прийшли до Давида і деякі від Манасії, коли филистимці виступали на війну проти Саула. І не допоміг їм, филистимцям , бо був у раді при вождях филистимців, які говорили: У головах тих мужів він повернеться до свого володаря Саула. 21 Коли він ішов у Соклаґ, то до нього від Манасії прийшли Една, Йозават, Йодіїл, Михаїл, Йосавет, Елімут і Селатій, вони є володарями тисяч Манасії. 22 Вони билися з Давидом проти загону, бо всі могутні силою і були провідними командирами у військових силах, 23 бо з дня на день приходили до Давида, до великого війська, як військо Боже.
24 Ось це імена воєначальників, які прийшли до Давида в Хеврон, аби повернути царство Саула до нього за Господнім словом. 25 Сини Юди, які носили щити, і які носили списи, — шість тисяч вісімсот спроможних стати в лави. 26 Із синів Симеона — могутні силою, аби стати в лави, — сім тисяч сто. 27 Із синів Левія — чотири тисячі шістсот. 28 І Йоадай, володар в Аарона, і з ним — три тисячі сімсот. 29 І Садок — молодий, могутній силою, і двадцять два володарі його батьківського дому. 30 І з синів Веніаміна, братів Саула, — три тисячі. І ще більшість з них наглядали за охороною дому Саула. 31 І з синів Єфрема — двадцять тисяч вісімсот, могутні силою, знатні у своїх родинних лініях мужі. 32 І з половини племені Манасії — вісімнадцять тисяч, які були називані по імені, щоб настановити Давида царем. 33 Із синів Іссахара, які вміють пізнавати пори, які знають, що робити Ізраїлю в їхні начала, — двісті, і всі їхні брати з ними. 34 І з Завулона ті, які виходять, щоб вишикуватися до бою в усій військовій зброї, — п’ятдесят тисяч, аби допомогти Давидові, не слабкі. 35 І з Нефталима — тисяча володарів, і з ними зі щитами і списами тридцять сім тисяч. 36 І з Дана — двадцять вісім тисяч і вісімсот тих, які стають до війни. 37 І з Асира — сорок тисяч тих, які виходять до бою, аби допомогти. 38 І з другого боку Йордану — від Рувима і Ґада, від половини племені Манасії в усій військовій зброї — сто двадцять тисяч.
39 Усі ці військові мужі, які стають в лави з мирною душею, прийшли в Хеврон, аби настановити царем Давида над усім Ізраїлем. І ті, які залишились з Ізраїля, були однієї душі, щоби царем настановити Давида. 40 Вони пробули там три дні, їли і пили, бо їм приготували їхні брати. 41 І їхні сусіди (аж до Іссахара, Завулона і Нефталима) доставляли їм на верблюдах, ослах, ослицях і на телятах їжу: борошно, плитки сухих фруктів, смоківниці, вино і олію, телят і овець, — велику кількість усього , бо в Ізраїлі була радість.