Божий ковчег на своєму місці
1 І принесли вони Божого ковчега, і поставили його в середині скинії, що розтягнув для нього Давид, і принесли цілопалення та мирні жертви перед Божим лицем.
2 І покінчив Давид приносити цілопалення та мирні жертви, та й поблагословив народ Ім’ям Господнім.
3 І він поділив для всякого Ізраїлевого мужа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханцеві хліба, і по кавалкові м’яса та по виноградному калачеві.
4 І він попризначував перед Господнім ковчегом із Левитів служачих, щоб вони визнавали, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед‑Едом, і Єіїл — на знаряддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимбалах.
6 А священики Беная та Яхазіїл — на сурмах, завжди перед ковчегом Божого заповіту.
Вдячний Давидів псалом
7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подяку Господеві через Асафа та братів його:
8 “Дякуйте Господу, кличте Ім’я Його, серед народів звіщайте про вчинки Його!
9 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!
10 Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!
11 Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!
12 Пам’ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його
13 ви , насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!
14 Він — Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!
15 Пам’ятайте навіки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу родів,
16 що склав Він Його з Авраамом, і присягу Його — для Ісака.
17 І Він поставив його за Закона для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
18 говорячи: “Дам тобі край ханаанський, як наділ спадщини для вас!”
19 Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на іншій землі ,
20 і від народу ходили вони до народу, і від царства до іншого люду.
21 Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:
22 “Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!”
23 Господеві співайте, вся земле, з дня на день сповіщайте спасіння Його!
24 Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його — між усіма народами.
25 Бо великий Господь і прославлений вельми, і Він найгрізніший над богів усіх!
26 Бо всі боги народів — божки, а Господь небеса сотворив!
27 Слава та велич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
28 Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,
29 дайте Господу славу Ймення Його, приносьте дарунка й приходьте перед лице Його! Кланяйтеся Господеві в величчі святому!
30 Перед лицем Його затремти, уся земле, — бо міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!
31 Хай небо радіє, і хай веселиться земля, і хай серед народів говорять: “Царює Господь!”
32 Нехай гримить море і його повнота, нехай поле радіє та все, що на ньому!
33 Тоді перед Господнім лицем дерева лісні заспівають, бо землю судити йде Він.
34 Дякуйте Господу, добрий‑бо Він, бо навіки Його милосердя!
35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасіння нашого, і збери нас, і нас урятуй від народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
36 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, відвіку й навіки!” А народ увесь сказав: “Амінь” і “Хвала Господеві!”
37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб завжди служили перед ковчегом, що в який день треба було,
38 і Овед‑Едома та братів його, шістдесят і вісьмох; а Овед‑Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придверних;
39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на пагірку, що в Ґів’оні,
40 щоб приносити цілопалення для Господа на жертівнику цілопалення, завжди ранком та ввечері, та на все інше , що написане в Законі Господа, що наказав був Ізраїлеві.
41 А з ними Геман та Єдутун, та решта вибраних, що були докладно зазначені поіменно, щоб “Дякувати Господеві, бо навіки Його милосердя!”
42 А з ними сурми та цимбали для тих, що грають, та знаряддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
43 І порозходився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.
1 І внесли Божий ковчег, і поставили його посеред намету, який для нього розклав Давид, і принесли всепалення і за спасіння перед Богом. 2 Коли Давид закінчив приносити всепалення і за спасіння, він поблагословив народ у Господнє Ім’я, 3 і розділив кожній людині Ізраїля, від чоловіка і аж до жінки, кожному — один печений хліб і корж.
4 Він заповів перед ковчегом Господнього завіту левітам, щоб служили гучним голосом, прославляли і хвалили Господа, Бога Ізраїля. 5 Асаф, провідний, і другий після нього Захарія, Іїл, Семірамот, Іїл, Маттатія, Еліяв, Ванея, Авдедом і Іїл — на гуслах, арфах і лірах, а Асаф грав на цимбалах. 6 Ванея і Озіїл, священики, постійно грали на трубах перед ковчегом Божого завіту.
7 У той день заповів тоді Давид на початку хвалити Господа через Асафа та його братів: 8 Прославляйте Господа, прикликайте Його Ім’ям Його, відомими зробіть у народах Його діяння! 9 Співайте Йому і виспівуйте Йому, розповідайте всім про Його чудеса, які Господь зробив. 10 Хваліть Його святе Ім’я, і хай розвеселиться серце, яке шукає Його благовоління! 11 Шукайте Господа і кріпіться, постійно шукайте Його присутності! 12 Згадуйте Його дивні діла, які Він учинив, знаки і присуди Його уст, 13 нащадки Ізраїля — Його раби, сини Якова — Його вибранці. 14 Він — Господь, Бог наш, на всій землі Його присуди. 15 Він навіки пам’ятає Свій завіт, Своє слово, яке заповів у тисячі родів, 16 який заповів Авраамові, і Свою клятву Ісаакові. 17 Поставив його Якову в наказ, Ізраїлеві — в завіт вічний, 18 кажучи: Тобі дам Ханаанську землю, призначену частку вашого спадку. 19 Коли вони були малі числом, як числом були малі й переселилися до неї. 20 І пішли з народу до народу, і з царства — до іншого народу. 21 Не дав чоловікові утискати їх і скартав за них царів. 22 Не доторкайтеся до Моїх помазанців і не чиніть поганого Моїм пророкам. 23 Співайте Господеві, уся земля, сповістіть з дня до дня Його спасіння, 25 бо великий Господь і дуже похвальний, страшний є над усіма богами. 26 Адже всі боги народів — ідоли, а Бог наш створив небо. 27 Слава і хвала перед Його обличчям, сила і похвала в Його місці. 28 Дайте Господеві, батьківщини народів, дайте Господеві славу і силу. 29 Віддайте Господу славу Його Імені, візьміть дари, принесіть до Його обличчя і поклоніться Господу в Його святих дворах. 30 Нехай Його присутності боїться вся земля, нехай випростується земля і не захитається. 31 Нехай розвеселиться небо, і зрадіє земля, і хай скажуть між народами: Господь царює! 32 Нехай море подасть звук із повнотою, дерево поля і все, що в ньому. 33 Тоді зрадіють лісові дерева перед Господом, бо Він прийшов судити землю. 34 Прославляйте Господа, бо Він — добрий, бо навіки Його милосердя. 35 І скажіть: Спаси нас, Боже нашого спасіння, і вирви нас з народів, щоб ми оспівували Твоє святе Ім’я і пишалися Твоїми похвалами. 36 Благословенний Господь, Бог Ізраїля, від віку і до віку. І весь народ скаже: Амінь.
І хвалили Господа.
37 І залишили там перед ковчегом Господнього завіту Асафа та його братів, щоб постійно служили перед ковчегом з дня на день. 38 Авдедом і його брати, — шістдесят вісім, і Авдедом, син Ідітона, і Осса були придверниками. 39 І настановили священика Садока і його братів-священиків перед Господнім наметом у Вамі, що в Ґаваоні, 40 аби приносити на жертовнику всепалень всепалення Господу постійно — вранці та ввечері й за всім записаним у Господньому законі, що заповів синам Ізраїля через Мойсея, Божого слуги. 41 І з ним — Еман, Ідітон та інші вибрані по імені, щоби хвалити Господа, бо навіки Його милосердя, 42 і з ними — труби і цимбали, аби грати, і гусла для Божих пісень, сини Ідітона при дверях.
43 І пішов увесь народ, кожний до свого дому, а Давид повернувся, щоб поблагословити свій дім.