1 І сказав цар Давид до всього збору: “Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тендітний, а ця праця — велика, бо не для людини ця будова, а для Господа Бога.
2 А я всією своєю силою приготовив для храму свого Бога золото на золоті речі , і срібло — на срібні, і мідь — на мідяні, і залізо — на залізні, і дерево — на дерев’яні, каміння шогамське та до оправ, каміння нофехське та кольорове, і всякий дорогий камінь та безліч мармурового каміння.
3 І ще, через моє замилування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, — і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:
4 три тисячі талантів золота, офірського золота, і сім тисяч очищеного срібла на покриття стін тих домів;
5 на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще жертвує, щоб сьогодні наповнити свою руку пожертвою для Господа?”
6 І стали жертвувати начальники батьківських родів та начальники Ізраїлевих племен, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.
7 І дали вони на роботу Божого дому золота п’ять тисяч талантів та десять тисяч дарейків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.
8 А в кого знайшлося при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбниці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.
9 І радів народ за їхню жертву, бо вони жертвували Господеві з цілого серця, а також цар Давид радів великою радістю.
Давидова молитва
10 І поблагословив Давид Господа на очах усього збору. І сказав Давид: “Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, відвіку й аж довіку!
11 Твоя, Господи, могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову!
12 І багатство та слава — від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй — побільшити та зміцнити все.
13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім’я Твоєї величі.
14 І хто‑бо я, і хто народ мій, що маємо силу так жертвувати, як це? Бо все це — від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі.
15 Бо ми приходьки перед лицем Твоїм та чужинці, як усі наші батьки! Наші дні на землі — мов та тінь, і немає тривалого!
16 Господи, Боже наш, уся ця безліч, яку ми наготовили на збудування Тобі храму для Ймення Твоєї святости, — із Твоєї руки вона, і все це — Твоє!
17 І я знаю, Боже мій, що Ти вивідуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я пожертвував це все, а тепер бачу я з радістю народ Твій, який знаходиться тут, що жертвує себе Тобі.
18 Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батьків, — збережи ж навіки цей напрямок думок серця народу Твого, і міцно скеруй їхнє серце до Себе!
19 А моєму синові Соломонові дай серце ціле, щоб виконувати заповіді Твої, свідоцтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю твердиню, яку я приготовив!”
Зацарювання Соломона й Давидова смерть
20 І сказав Давид до всього збору: “Поблагословіть же Господа, вашого Бога!” І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батьків, — і нахилилися, і вклонилися всі до землі Господеві й цареві!
21 І принесли вони для Господа жертви, і спалили цілопалення для Господа другого дня від того дня, — тисячу бичків, тисячу баранів, тисячу овечок, і ливні їхні жертви, і безліч жертов за всього Ізраїля.
22 І вони їли й пили перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настановили Соломона, Давидового сина, і помазали його Господеві на володаря, а Садока на священика.
23 І сів Соломон на Господньому троні за царя на місці свого батька Давида, і щастило йому, і його слухався ввесь Ізраїль.
24 І всі князі та лицарі, а також усі сини царя Давида піддалися під Соломона.
25 І Господь високо звеличив Соломона на очах усього Ізраїля, і дав на нього величність царства, якої не було перед ним ані на жодному цареві над Ізраїлем.
26 І Давид, син Єссеїв, царював над усім Ізраїлем.
27 А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевроні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.
28 І помер він у добрій сивині, ситий днями, багатством та славою, а замість нього зацарював син його Соломон.
29 А діла царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії провидця Самуїла, і в історії пророка Натана, і в історії прозорливця Ґада,
30 разом з усім царством його, і лицарськістю його та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма царствами тих країв.
1 І сказав цар Давид усьому зібранню: Соломон, мій син, цей, якого забажав Господь, молодий, тендітний, а діло — велике, адже будова не для людини, але для Господа Бога! 2 За всією спроможністю я підготував для дому мого Бога золото, срібло, мідь, залізо, дерево, багато соомського каміння, дорогоцінного каміння і різнобарвного, усякий цінний камінь і багато парського мармуру . 3 І ще, оскільки я милувався домом мого Бога, є в мене те золото і срібло, що я підготував, і ось я дав на дім мого Бога більше, крім того, що я приготував для храму святих, — 4 три тисячі талантів золота, що із Суфіра, і сім тисяч талантів чистого срібла, щоб обкласти ним стіни святого руками майстрів. 5 І хто охочий сьогодні посвятити свої руки Господу?
6 І охочими були голови родів по батьківській лінії і володарі синів Ізраїля, тисячники, сотники, наставники над ділами і економи царя, 7 і дали на роботи Господнього дому п’ять тисяч талантів золота, десять тисяч золотих, десять тисяч талантів срібла, вісімнадцять тисяч талантів міді й сто тисяч талантів заліза, 8 і в тих, у кого знайшлося каміння, дали до сховищ Господнього дому в руку Іїла, сина Ґирсона. 9 І народ зрадів за готовність, бо повним серцем охочі були дати для Господа, і цар Давид дуже зрадів.
10 І цар Давид поблагословив Господа перед зібранням, кажучи: Благословенний є Ти, Господи, Боже Ізраїля, Отець наш від віку і до віку! 11 Тобі, Господи, величність, сила, похвала, перемога і міць, бо Ти володієш усім, що на небі та на землі, перед Твоїм обличчям жахається кожний цар і народ. 12 У Тебе багатство і слава, Ти всім володієш, Господи, володарю всякого начала, і у Твоїй руці сила і міць, і у Твоїй руці, Вседержителю, великим учинити і укріпити все! 13 Тепер же, Господи, прославляємо Тебе і заносимо хвалу Імені Твоєї хвали!
14 І хто я є, і хто мій народ, що ми зміцніли, аби Тобі так віддати? Бо все Твоє, і з Твого ми Тобі дали. 15 Адже ми є мандрівниками перед Тобою і мандруємо, як і всі наші батьки. Дні наші, як тінь на землі, і немає тривалого перебування. 16 Господи, Боже наш, усю цю безліч, яку я приготовив, щоби збудувати дім Твоєму святому Імені, є з Твоєї руки, і Твоє все! 17 Я пізнав, Господи, що Ти є Той, Хто випробовує серця і любиш справедливість. У простоті серця я виявив готовність в усьому цьому, і тепер поглянь на Твій народ, який тут знаходиться, який з радістю жертвує Тобі! 18 Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, наших батьків, збережи це в розумі серця Твого народу навіки і спрямуй їхні серця до Тебе. 19 А Соломонові, моєму синові, дай серце, щоби добре чинив Твої заповіді, Твої свідчення, Твої приписи і щоб до кінця довів будову Твого дому.
20 Давид сказав усьому зібранню: Благословіть Господа, вашого Бога! І все зібрання поблагословило Господа, Бога їхніх батьків і, схилившись на коліна, вони поклонилися Господу і цареві. 21 А на наступний день після першого дня Давид звершив жертвоприношення для Господа. Він приніс Богові всепалення: тисячу телят, тисячу баранів, тисячу ягнят, і їхні жертви виливання, і численні жертви для всього Ізраїля. 22 І вони їли, і пили перед Господом у той день з радістю.
І вони вдруге настановили царем Соломона, сина Давида, і помазали його для Господа на царя, а Садока — на священство. 23 І Соломон сів на престолі Давида, свого батька, і був успішним, і весь Ізраїль слухався його. 24 Володарі, сильні та всі сини царя Давида, його батька, покорилися йому. 25 І Господь зробив Соломона дуже великим перед усім Ізраїлем, і дав йому царську славу, якої не було в жодного царя перед ним.
26 Давид, син Єссея, царював над Ізраїлем сорок років — 27 сім років у Хевроні й тридцять три роки в Єрусалимі. 28 Він помер у добрій старості, у похилому віці, у багатстві та славі, а замість нього зацарював його син Соломон. 29 А решта оповідей про царя Давида, перші й останні, записані в літописі Самуїла-провидця, у літописі пророка Натана і в літописі Ґада-провидця, видючого, — 30 про все його царювання, його владу і часи, які пройшли над ним, над Ізраїлем і над усіма царствами землі.