Не судіть передчасно нічого!
1 Нехай кожен нас так уважає, як би служителів Христових і доморядників Божих таємниць;
2 а що ще шукається в доморядниках, — щоб кожен був знайдений вірним.
3 А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе.
4 Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.
5 Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.
Не чваньтеся
6 Оце ж усе , браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати “не більш, як написано”, щоб ви не чванились один за одним перед іншим.
7 Хто бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?
8 Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!
9 Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, — і Анголам, і людям.
10 Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!
11 Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,
12 і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;
13 як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!
Будьте наслідувачами мене!
14 Не пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей.
15 Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію…
16 Тож благаю я вас: будьте наслідувачами мене!
17 Для цього послав я до вас Тимофія, що для мене улюблений і вірний син у Господі, — він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.
18 Деякі згорділи, так немовби не мав я прийти до вас.
19 Та небавом прийду до вас, як захоче Господь, і пізнаю не слово згорділих, але силу.
20 Бо Царство Боже не в слові, а в силі.
21 Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов’ю та з духом лагідности?
Передчасно нічого не судіть!
1 Нехай кожний вважає нас слугами Христовими та управителями Божих таємниць.
2 А від управителів вимагається, щоб кожний був вірний.
3 Тож Мені найменше залежить, як про мене судите ви або який взагалі людський суд, бо я і сам себе не суджу.
4 І хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим я не є виправданий. Адже Той, Хто мене судить, то Господь.
5 Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, Який і освітить таємниці пітьми, і виявить задуми сердець, — тоді кожному буде похвала від Бога.
Немає підстав величатися
6 Це, брати, відніс я до себе й до Аполлоса задля вас, щоб ви навчилися від нас [думати] не більше від того, що написано, аби ви один перед одним не ставили себе вище за інших.
7 Бо хто тебе виділяє? Що ти маєш, чого б ти не отримав? А якщо отримав, то чому хвалишся, неначе той, хто не одержав?
8 Ось ви наситилися, ось ви збагатилися і без нас стали панувати. О, якби ви насправді запанували, щоб і нам з вами панувати!
9 Але я вважаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, наче приречених на смерть, адже ми стали видовищем для світу, для ангелів і для людей.
10 Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті.
11 Навіть тепер ми голодні та спраглі, голі й биті; ми тиняємося,
12 трудимося, працюючи власними руками. Коли нас ображають, ми благословляємо, коли переслідують — терпимо,
13 коли лають — молимося; ми стали, наче сміття для світу, як покидьки для всіх аж досі.
Заклик до наслідування
14 Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю, як своїх любих дітей.
15 Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі.
16 Тож благаю я вас: наслідуйте мене, [як і я — Христа].
17 Задля цього послав я до вас Тимофія, який є моїм улюбленим і вірним сином у Господі; він вам пригадає мої дороги в Христі Ісусі, як я всюди, у кожній Церкві навчаю.
18 Бо деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас.
19 Якщо Господь забажає, я прийду незабаром до вас і пізнаю не слово гордіїв, а силу.
20 Адже Царство Боже не в слові, а в силі.
21 Чого бажаєте? Чи маю прийти до вас з різкою, чи з любов’ю та духом лагідності?