Спокійне царювання Соломона
1 А Соломон панував над усіма царствами від Річки аж до филистимського краю та аж до границі Єгипту. Вони приносили дари та служили Соломонові по всі дні його життя.
2 І була Соломонова пожива на один день: тридцять корів пшеничної муки, а шістдесят корів іншої муки.
3 Десятеро з великої ситої худоби, і двадцятеро з худоби великої з паші та сотня худоби дрібної, окрім оленя, і сарни, і антилопи та ситих гусок.
4 Бо він панував по всій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Аззи над усіма царями по цей бік Річки. І був у нього мир зо всіх сторін його навколо.
5 І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер‑Шеви всі дні Соломона.
6 І було в Соломона сорок тисяч стійлів для коней колесниць його та дванадцять тисяч верхівців.
7 І годували ці намісники царя Соломона та кожного, хто приходив до столу царя Соломона, кожен свій місяць, і не було недостачі ні в чому.
8 А ячменю та соломи для коней та для румаків спроваджували до місця, де хто був, кожен за постановою для нього.
9 І дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму, а широкість серця — як пісок, що на березі моря.
10 І збільшилася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту.
11 І був він мудріший від усякого чоловіка, — від Етана езрахітського, і Гемана, і Калкола та Дарди, Махолових синів. А ім’я його було славне серед усіх людей навколо.
12 І він проказав три тисячі приказок, а пісень його було — тисяча й п’ять.
13 І говорив він про дерева, від кедру, що на Ливані, й аж до ісопу, що росте на стіні. І говорив про худобу, і про птаства, і про плазуюче та про риб.
14 І приходили від усіх народів, щоб послухати Соломонову мудрість, від усіх царів краю, що чули про мудрість його.
15 І послав Хірам, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його помазали на царя на місце батька його, бо Хірам був приятелем Давидовим по всі дні.
Умова Соломона з Хірамом про будову Господнього дому
16 І послав Соломон до Хірама, говорячи:
17 “Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому для Імени Господа, Бога свого, через війни, що оточували його, аж поки Господь не віддав їх, ворогів , під стопи ніг його.
18 А тепер Господь, Бог мій, дав мені відпочинок навколо, — нема противника, і нема злого випадку.
19 І ото я маю на думці збудувати дім Імени Господа, Бога мого, як Господь говорив був моєму батькові Давидові, кажучи: Син твій, якого дам замість тебе на трон твій, він збудує той дім для Ймення Мого.
20 А тепер накажи, і нехай зітнуть мені кедри з Ливану, а раби мої будуть із рабами твоїми, а в нагороду за твоїх рабів я дам тобі все, що скажеш, бо ти знаєш, що серед нас немає нікого, хто вмів би стинати дерева, як сидоняни”.
21 І сталося, як почув Хірам Соломонові слова, то дуже зрадів та й сказав: “Благословенний Господь сьогодні, що дав Давидові мудрого сина над цим великим народом!”
22 І послав Хірам до Соломона, говорячи: “Почув я про те , про що посилав ти до мене. Я виконаю все бажання твоє щодо дерева кедрового та дерева кипарисового.
23 Мої раби спустять із Ливану до моря, а я їх поскладаю в плоти, і відправлю морем аж до місця, про яке пошлеш мені звістку , і порозбиваю їх там, і ти забереш. А ти виконаєш моє бажання, — дати хліба для мого дому”.
24 І давав Хірам Соломонові дерева кедрові та дерева кипарисові, — усе за бажанням його.
25 А Соломон давав Хірамові двадцять тисяч корів пшениці, — живність для дому його, та двадцять тисяч корів товченої оливи. Так давав Соломон Хірамові рік у рік.
26 А Господь дав Соломонові мудрість, як обіцяв був йому. І був мир між Хірамом та між Соломоном, і обидва вони склали умову.
27 А Соломон зібрав данину робітників зо всього Ізраїля, і була та данина — тридцять тисяч чоловік.
28 І він посилав їх до Ливану, по десять тисяч на місяць, напереміну: місяць були вони на Ливані, два місяці — у домі своїм; а Адонірам доглядав над робітниками.
29 І було в Соломона сімдесят тисяч тягарових носіїв та вісімдесят тисяч ламачів у горах,
30 окрім трьох тисяч і трьох сотень керівників, що настановив Соломон над працею, — вони правили над народом, що робили працю.
31 І цар наказав, і вони ламали велике каміння, каміння дороге, щоб закласти дім із тесаного каміння.
32 І їх отесували будівничі Соломонові й будівничі Хірамові та ґівляни, і наготовили дерева та каміння на збудування храму.
1 І так, призначені царем Соломоном, вони служили і виконували всі замовлення для столу царя, кожний у свій місяць, не змінюючи порядку. І ячмінь, і солому для коней кінноти та колісниць доставляли до місця, де був цар, кожний за своїм порядком. 2 А це було потрібне Соломонові на один день: тридцять мір питльованого пшеничного борошна й шістдесят мір меленого борошна, 3 десять добірних телят, двадцять випасених волів і сто овець, крім оленів, сарн і добірних годованих птахів. 4 Оскільки він панував на протилежному боці ріки, то був у нього мир з усіх сторін довкола.
9 І Господь дав Соломонові розум, дуже велику мудрість і широту серця, як пісок, що біля моря. Дуже звеличився 10 Соломон мудрістю — понад розум усіх людських володарів. Він став мудрішим за всіх розумних Єгипту, 11 став мудрішим від усіх людей, від Ґетана, Езраїта, Емана, Халкала і Дарду, синів Мала. 12 І Соломон виголосив три тисячі притч, а всіх його пісень було п’ять тисяч. 13 І він виголошував про дерева, від кедра, що в Лівані, і до гісопу, що виходить зі стіни, і оповідав про худобу і про птахів, про плазунів і про рибу. 14 І всі народи приходили, щоб послухати мудрість Соломона, і він одержував дари від усіх царів землі, які почули його мудрість.
14a І Соломон узяв собі за жінку дочку фараона, і ввів її в місто Давида, поки не закінчив він Господній дім, свій дім і мур Єрусалима. 14b Тоді фараон, єгипетський цар, пішов, узяв Ґазер і спалив його та ханаанця, який жив у Мерґаві, і фараон дав їх, як придане своїй дочці, жінці Соломона, і Соломон відбудував Ґазер.
15 Хірам, цар Тиру, послав своїх слуг, щоб помазати Соломона замість Давида, його батька, бо Хірам любив Давида всі дні. 16 І тоді Соломон послав до Хірама, прохаючи: 17 Ти знав мого батька Давида, що він не зміг збудувати дім Імені Господа, мого Бога, через війни, які оточили його, аж доки Господь не дав усіх тих ворогів під п’яту його ніг. 18 І тепер Господь, мій Бог, дав мені спокій довкола. Немає зрадника і немає поганої змови. 19 І ось я вирішив збудувати дім Імені Господа, мого Бога, як і сказав Господь Бог моєму батькові Давидові, промовляючи: Твій син, якого посаджу замість тебе на твоєму престолі, він збудує дім Моєму Імені! 20 Тепер же дай вказівку, і хай настинають мені дерева з Лівану, і ось мої раби будуть з твоїми рабами. І дам тобі зарплату за твою службу згідно з усім, що тільки скажеш, бо ти знаєш, що в нас немає такого вміння рубати дерева, як у сидонян.
21 І сталося, коли Хірам почув слова Соломона, то дуже зрадів і сказав: Благословенний Бог сьогодні, Який дав Давидові мудрого сина над цим численним народом! 22 І він послав до Соломона, сказати: Вислухав я все, про що ти посилав до мене. Я виконаю всяке твоє бажання стосовно кедрового і соснового дерева. 23 Мої раби спустять його з Лівану до моря, я складу його в плоти, щоб доставити до місця, куди вкажеш мені, і довезу його туди, а ти забереш. І вчиниш мою волю, щоб дати хліба моєму домові. 24 І Хірам постачав Соломонові кедри, і все, що він бажав. 25 А Соломон дав Хірамові двадцять тисяч мір пшениці, поживу його домові й двадцять тисяч мір чистої олії, — згідно із цим давав Соломон Хірамові щороку. 26 І Господь дав Соломонові мудрість, як і сказав йому. І був мир між Хірамом і між Соломоном, і вони уклали договір між собою.
27 І наклав цар повинність на весь Ізраїль, і повинність складала тридцять тисяч мужів. 28 Він посилав їх до Лівану, по десять тисяч на місяць, на зміну: місяць були в Лівані, а два місяці — у своєму домі. І Адонірам був над податками. 29 У Соломона було сімдесят тисяч тих, які носили вантажі, і вісімдесят тисяч каменярів на горі, 30 крім правителів, призначених над ділами Соломона, три тисячі шістсот наглядачів, які виконували справи. 32 І вони заготовляли дерево і камінь три роки.