Самуїл остерігає Ізраїля
1 І сказав Самуїл до всього Ізраїля: “Ось я послухався вашого голосу в усьому, що ви говорили мені, — і поставив над вами царя.
2 А тепер той цар ось ходить перед вами. А я постарів та посивів, а сини мої — ось вони з вами. І я ходив перед вами від своєї молодости аж до цього дня.
3 Ось я! Свідкуйте проти мене перед Господом та перед Його помазанцем: чийого вола я взяв, чи осла чийого взяв я? А кого я гнобив, кому чинив насильство? І з чиєї руки взяв я підкупа, і відвернув свої очі від нього? І все це я поверну вам”.
4 А вони сказали: “Не гнобив ти нас, і не чинив нам насильства, і ні від кого нічого не брав”.
5 І він сказав: “Господь свідок на вас, і свідок Його помазанець цього дня, що ви нічого не знайшли в моїй руці”. А народ сказав: “Свідок!”
6 І сказав Самуїл до народу: “Свідок Господь, що поставив Мойсея та Аарона і що вивів наших батьків із єгипетського краю.
7 А тепер станьте, і я буду судитися з вами перед Господнім лицем про всі добродійства Господні, які Він учинив із вами та з вашими батьками.
8 Як Яків прийшов був до Єгипту, і батьки ваші кликали до Господа, то Господь послав Мойсея та Аарона, і вони вивели ваших батьків із Єгипту, і осадили їх у цьому місці.
9 Та вони забули Господа, Бога свого, і Він передав їх у руку Сісери, начальника хацорського війська, і в руку филистимлян та в руку моавського царя, — і вони воювали проти них.
10 І кликали вони до Господа та говорили: “Згрішили ми, бо покинули Господа та й служили Ваалам та Астартам. А тепер урятуй нас із руки наших ворогів, і ми будемо служити Тобі”.
11 І послав Господь Єруббаала, і Бедана, і Їфтаха, і Самуїла, — і врятував вас із руки довколишніх ваших ворогів, і ви сиділи безпечно.
12 А коли ви побачили, що Нахаш, цар аммонських синів, прийшов на вас, то сказали мені: Ні, — нехай царює над нами цар! А Цар ваш — Господь, Бог ваш.
13 А тепер ось той цар, якого ви вибрали, якого жадали, і ось дав Господь над вами царя.
14 Якщо ви будете боятися Господа, і будете служити Йому, і будете слухатися Його голосу, і не будете непокірні до Господніх заповідей, то будете й ви, і цар, що царює над вами, ходити за Господом, Богом вашим.
15 А якщо ви не будете слухатися Господнього голосу, і будете непокірні до Господніх заповідей, то Господня рука буде проти вас та проти ваших батьків!
16 І ось тепер станьте, і побачте ту велику річ, що Господь зробить на ваших очах.
17 Чи ж сьогодні не жнива на пшеницю? Я покличу до Господа, і Він пошле грім та дощ, а ви пізнаєте й побачите, що велике ваше зло, яке ви зробили в Господніх очах жаданням для себе царя”.
18 І кликнув Самуїл до Господа, а Господь послав того дня грім та дощ. І ввесь народ сильно злякався Господа та Самуїла!
19 І сказав увесь народ до Самуїла: “Помолися за своїх рабів до Господа, Бога твого, щоб нам не померти, бо понад усі наші гріхи додали ми ще й оце зло, що жадали для себе царя”.
20 І сказав Самуїл до народу: “Не бійтеся! Ви зробили все те зло, тільки не відступіть від Господа, і служіть Господеві всім серцем своїм!
21 І не відступайте, і не йдіть за марнотами, які не допоможуть і які не врятують, бо марнота вони.
22 Бо Господь не полишить народу Свого ради Свого великого Ймення, бо зволив Господь зробити вас народом Своїм.
23 Також я, — не дай мені, Боже, грішити проти Господа, щоб перестав я молитися за вас! І я буду наставляти вас на дорогу добру та просту.
24 Тільки бійтеся Господа, і служіть Йому правдиво всім вашим серцем, бо ви бачили, які великі діла вчинив Він із вами!
25 А якщо справді будете чинити зло, — погинете й ви, і цар ваш!”
1 І промовив Самуїл до кожного ізраїльського мужа: Ось я послухався вашого голосу в усьому, що ви мені сказали, і я поставив над вами царя. 2 Тепер же іде перед вами цар, а я зістарився й сидітиму, і ось мої сини між вами. І ось я йшов перед вами від моєї молодості й аж до цього дня. 3 Ось я, дайте відповідь мені перед Господом і перед Його помазаником. У кого взяв я теля, чи в кого взяв я осла, чи кого з вас я пригнобив, чи на кого вчинив я тиск, і з чиєї руки я взяв хабара і взуття? Дасте мені відповідь, і віддам вам! 4 А вони відказали Самуїлові: Ти не вчинив нам несправедливості, ти не гнобив, і ти не громив нас і не взяв нічого із чиїхось рук! 5 І промовив Самуїл до народу: Господь між вами свідок, і сьогодні в цей день свідок — Його помазаник, бо ви не знайшли нічого в моїй руці. А вони сказали: Свідок!
6 І сказав Самуїл народові, промовляючи: Свідок — Господь, Який створив Мойсея та Аарона, Хто вивів наших батьків з Єгипту! 7 Тепер станьте, і розсуджуватиму вас перед Господом, і сповіщу вам усю Господню справедливість, яку вчинив між вами і між вашими батьками. 8 Коли ввійшов Яків та його сини в Єгипет, то пригнобив їх Єгипет, і наші батьки заволали до Господа, і Господь послав Мойсея та Аарона, і вивів наших батьків з Єгипту, і поселив їх на цьому місці. 9 Та вони забули про Господа, їхнього Бога, і Він видав їх у руки Сісари, полководця Явіна, царя Асора, і в руки филистимців, і в руки царя Моава, і вони воювали з ними. 10 І вони закричали до Господа, волаючи: Ми згрішили, бо ми покинули Господа і служили Ваалам та священним гаям, тепер же спаси нас з руки наших ворогів, і ми служитимемо Тобі! 11 І Господь послав Єроваала, Варака, Єфтая і Самуїла і вирвав вас з руки ваших навколишніх ворогів, і ви жили впевнено. 12 І знаєте, що Наас, цар синів Аммона, вийшов проти вас, і ви сказали: Ні, але нехай царює над нами цар! А наш цар — Господь, наш Бог! 13 Ось тепер цар, якого ви вибрали, і ось Господь дав над вами царя. 14 Якщо ви будете боятися Господа, будете служити Йому і будете слухати Його голосу, не будете змагатися з устами Господа, то будете і ви, і цар, який царює над вами, ходити за Господом. 15 Якщо ж не будете слухатися Господнього голосу й будете змагатися з устами Господа, то Господня рука буде на вас і на вашому цареві.
16 Тепер же станьте і гляньте на цю велику справу, яку вчинить Господь на ваших очах. 17 Хіба сьогодні не жнива пшениці? Я закличу Господа, і Він дасть грім і дощ, і пізнаєте, і побачите, що велике ваше зло, яке ви вчинили перед Господом, попросивши собі царя! 18 І прикликав Самуїл Господа, і Господь дав громи та дощ у той день. І весь народ дуже налякався Господа і Самуїла.
19 І весь народ сказав Самуїлові: Помолися за твоїх рабів до Господа, твого Бога, і не помремо, бо ми додали до всіх наших гріхів зло, попросивши собі царя! 20 І сказав Самуїл до народу: Не бійтеся. Ви вчинили все це зло, тільки не відхиліться від слідування за Господом, і служіть Господу всім вашим серцем, 21 і не ухиліться слідом за тими, що є нічим, які не вчинять нічого, і які не спасають, бо є нічим. 22 Адже Господь не покине Свій народ через Своє велике Ім’я, бо з милосердя Господь взяв Собі вас за народ. 23 І я жодним чином не згрішу перед Господом, щоб перестати молитися за вас, і служитиму Господу, і покажу вам добру й правильну дорогу, 24 тільки бійтеся Господа і служіть Йому в правді та всім вашим серцем, бо ви знаєте, які величні речі вчинив Він з вами. 25 А якщо ви таки чинитимете зло , то і ви, і ваш цар загинете.