За Саулів гріх Бог відвертається від нього
1 І сказав Самуїл до Саула: “Господь послав був мене помазати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем. А тепер послухайся голосу Господніх слів.
2 Так сказав Господь Саваот: Я згадаю, що зробив був Амалик Ізраїлеві, що клав йому перешкоду на дорозі, коли він виходив із Єгипту.
3 Тепер іди, і поб’єш Амалика, і вчиниш закляттям усе, що його, і не змилосердишся над ним. І позабиваєш усе , від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібної худобини, від верблюда й аж до осла”.
4 І Саул оповістив народ, і перелічив їх у Телаїмі, — двісті тисяч піхоти та десять тисяч мужів Юди.
5 І прийшов Саул аж до Амаликового міста, та й засів у долині.
6 І сказав Саул кенеянам: “Ідіть, відокремтесь, вийдіть з‑поміж Амаликитянина, щоб я не долучив вас до них, бо ви зробили були милість усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту”. І відокремився Кенеянин з‑поміж Амалика.
7 А Саул побив Амалика від Хавіли аж до місця , де йдеш до Шуру, що навпроти Єгипту.
8 І зловив він Аґаґа, амалицького царя, живого, а ввесь народ зробив закляттям, та й побив вістрям меча.
9 Та змилосердився Саул і народ над Аґаґом, і над найліпшим з його худоби дрібної, й з худоби його великої, та з товару вгодованого, і над вівцями, та над усім добром, і не хотіли зробити їх закляттям. А все маловарте й худе — його зробили закляттям.
10 І було Господнє слово до Самуїла й казало:
11 “Жалкую, що Я настановив Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав”. І запалився гнів Самуїлів, і він кликав до Господа цілу ніч.
12 А рано‑вранці Самуїл устав, і пішов назустріч Саулові. І Самуїлові донесли, говорячи: “Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам’ятника, а потому повернувся й пішов, і зійшов до Ґілґалу”.
13 І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: “Благословенний ти в Господа! Я виконав слово Господнє”.
14 А Самуїл сказав: “А що це за мекання цієї отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую?”
15 І сказав Саул: “Від Амаликитянина привели їх, бо народ змилосердився над найліпшим із худоби дрібної та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, Бога твого, а позостале вчинили закляттям”.
16 А Самуїл сказав до Саула: “Покинь, а я розповім тобі, що Господь говорив мені цієї ночі”. А той сказав йому: “Говори”.
17 І сказав Самуїл: “Хоч ти малий був в очах своїх, — чи ж ти не голова Ізраїлевих племен? Чи ж не помазав тебе Господь на царя над Ізраїлем?
18 І послав тебе Господь дорогою, і сказав: Іди, і вчиниш закляттям нечестивих амаликитян, і будеш воювати з ними, аж поки ти не вигубиш їх.
19 І чому ти не послухався Господнього голосу, але кинувся на здобич, і зробив оце зло в Господніх очах?”
20 І сказав Саул до Самуїла: “Та я послухався Господнього голосу, і пішов дорогою, якою послав був мене Господь, — і привів я Аґаґа, царя амалицького, а Амалика зробив закляттям.
21 А народ узяв зі здобичі худобу дрібну та худобу велику, як початок закляття, щоб приносити в жертву Господеві, Богові твоєму, в Ґілґалі”.
22 І сказав Самуїл: “Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке , як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість — краща від баранячого лою!
23 Бо непокірливість — як гріх ворожбитства, а свавільство — як провина та служба бовванам. Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем”.
24 І сказав Саул до Самуїла: “Прогрішився я, бо переступив накази Господні та слова твої, — бо я боявся народу, та послухався його голосу.
25 А тепер прости ж мій гріх, і вернися зо мною, — і я поклонюсь Господеві”.
26 Та Самуїл сказав до Саула: “Не вернуся з тобою, бо ти погордив Господнім словом, а Господь погордив тобою, щоб не був ти царем над Ізраїлем”.
27 І повернувся Самуїл, щоб піти, а Саул схопив полу плаща його, та й відірвав.
28 І сказав до нього Самуїл: “Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!
29 І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не людина, щоб каятись”.
30 А Саул сказав: “Прогрішився я! Але вшануй мене перед старшими мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господеві, Богові твоєму”.
31 І вернувся Самуїл за Саулом, і Саул поклонився Господеві.
32 І сказав Самуїл: “Підведіть до мене Аґаґа, царя амалицького”. І пішов до нього Аґаґ весело. І сказав Аґаґ: “Справді, — відступилася гіркота смерти!”
33 А Самуїл сказав: “Як твій меч позбавляв жінок дітей, так позбавиться дітей твоя мати між жінками”. І посік Самуїл Аґаґа перед Господнім лицем у Ґілґалі.
34 І пішов Самуїл до Рами, а Саул зійшов до дому свого, до Саулової Ґів’ї.
35 І більше не бачив Самуїл Саула аж до дня його смерти, та Самуїл сумував за Саулом. А Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.
1 І промовив Самуїл до Саула: Господь послав мене помазати тебе на царя над Ізраїлем, тож тепер слухай Господній голос! 2 Так сказав Господь Саваот: Нині помщуся за те, що вчинив Амалик Ізраїлеві, коли зустрів його в дорозі, як він ішов з Єгипту. 3 Тепер іди і поб’єш Амалика, Єрім і все, що його, і не залишиш з нього нічого , вигубиш його і зробиш закляттям його та все, що його, не збережеш нічого з нього, а вигубиш від чоловіка аж до жінки, від дитини аж до немовляти, від теляти аж до вівці й від верблюда аж до осла!
4 І Саул скликав народ, і порахував їх у Ґалґалі — чотириста тисяч військових підрозділів і тридцять тисяч військових підрозділів Юди. 5 І пішов Саул аж до міст Амалика, і зробив засідку біля потоку. 6 А Кінеєві Саул сказав: Відійди і відступи з-посеред амаликитян, щоб я не прирахував тебе до них, оскільки ти вчинив милосердя з ізраїльськими синами, коли вони виходили з Єгипту. І Кіней вийшов з-посеред Амалика. 7 І Саул розгромив Амалика, від Евілата аж до Сура, з-перед обличчя Єгипту. 8 Весь народ Єріма він знищив вістрям меча, а Аґаґа, царя Амалика, узяв живим. 9 І весь народ Аґаґа Саул залишив живим, і добірне з отар, стад, їжі та виноградників і всього добра, бо не захотів їх знищити. А всяку невартісну та незначну річ вони знищили.
10 І було Господнє слово до Самуїла, кажучи: 11 Я розкаявся, що зробив царем Саула, бо він відвернувся, щоб слідувати за Мною і не виконав Моїх слів. І засмутився Самуїл, і голосив до Господа цілу ніч. 12 А вранці Самуїл устав і пішов назустріч Ізраїлю. І Самуїлові сповістили, кажучи: Саул підходить до Кармила, він звеличує свою міць і повернув собі колісницю! І він прийшов до Саула в Ґалґал, і ось той приносив Господу всепалення, — найкраще зі здобичі, яку приніс від Амалика. 13 І з’явився Самуїл перед Саулом, а Саул йому сказав: Благословенний ти Господом, я виконав усе, що Господь сказав! 14 Та Самуїл промовив: Що ж це за шум цієї отари в моїх вухах і голос волів, які я чую? 15 А Саул відповів: Я ось це привів від Амалика… те, що залишив народ, — найсильніше з отари і волів, щоб принести в жертву Господу, твоєму Богові, а решту я вигубив.
16 І промовив Самуїл до Саула: Залиши, і сповіщу тобі, що Господь сказав мені вночі! А той сказав йому: Говори. 17 І сказав Самуїл Саулові: Хіба не є ти перед Ним малий, володар скіпетру племені Ізраїля? А Господь помазав тебе на царя над Ізраїлем! 18 Господь послав тебе в дорогу і сказав тобі: Піди і вигуби тих, які грішать проти Мене, — Амалика, — і воюватимеш з ними, аж доки не покладеш їм краю! 19 Чому ж ти не послухався Господнього голосу, але кинувся захопити здобич і вчинив зло перед Господом?
20 А Саул відповів Самуїлові: Тому що я послухався голосу народу! Я ж пішов по дорозі, якою мене послав Господь, і я привів Аґаґа, царя Амалика, і я вигубив Амалика! 21 А народ узяв здобич — отари і стада, найкраще з вигубленого, щоб принести в жертву перед Господом, нашим Богом, у Ґалґалі!
22 Тоді Самуїл сказав: Хіба для Господа настільки бажаними є всепалення і жертви, як послух голосу Господа? Ось! Бути послушним — краще від жертви, і послух — кращий від жиру баранів! 23 Адже гріхом є чаклунство, а ідоли приносять біль і страждання. Оскільки ти знехтував Господнім словом, то і Господь знехтує тобою, щоб ти не був царем над Ізраїлем.
24 І сказав Саул Самуїлові: Я згрішив, бо порушив Господнє слово і твоє слово, оскільки я злякався народу і послухався їхнього голосу. 25 Тепер же забери мій гріх і повернися зі мною, і я поклонюся твоєму Господу Богові. 26 Та Самуїл промовив до Саула: Не повернуся з тобою, бо ти знехтував Господнім словом, і тобою знехтує Господь, щоб ти не був царем над Ізраїлем! 27 І Самуїл відвернув своє обличчя, щоб відійти. А Саул схопив край його подвійного одягу і роздер його. 28 І сказав йому Самуїл: Сьогодні Господь вирвав царство Ізраїля з твоєї руки, і Він дасть його твоєму ближньому, кращому за тебе, 29 й Ізраїль буде розірваним на два, і Господь не повернеться, і не передумає, бо Він — не є подібним до людини, щоб передумати.
30 А Саул сказав: Я згрішив, але прослав мене перед старійшинами Ізраїля і перед моїм народом, і повернися зі мною, і я поклонюся Господу, твоєму Богові. 31 Тож Самуїл повернувся за Саулом, і поклонився Господу.
32 А тоді Самуїл сказав: Приведіть мені Аґаґа, царя Амалика! І Аґаґ, тремтячи, підійшов до нього, і сказав Аґаґ: Хіба така гірка смерть? 33 Та Самуїл промовив до Аґаґа: Так, як твій меч робив бездітними жінок, так бездітною буде між жінками і твоя матір! І Самуїл убив Аґаґа перед Господом у Ґалґалі.
34 І Самуїл пішов до Арматаїма, а Саул пішов до свого дому в Ґаваа. 35 І більше Самуїл не бачив Саула аж до дня його смерті, коли Самуїл прийшов оплакувати Саула. І розкаявся Господь, що поставив Саула царем над Ізраїлем.