Боротьба Аси з Башею. Смерть Аси
1 Тридцятого й шостого року царювання Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, виходити та входити.
2 І виніс Аса срібло та золото із скарбниць Господнього дому та дому царевого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:
3 “Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, — іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він відійде від мене”.
4 І послухався Бен‑Гадад царя Аси, і послав зверхників свого війська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнували Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефталимових.
5 І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.
6 А цар Аса взяв усього Юду, і вони повиносили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудував з того Ґеву та Міцпу.
7 А того часу прийшов прозорливець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: “Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки військо сирійського царя.
8 Чи ж не були кушеяни та ливіяни військом дуже великим, колесницями й верхівцями дуже численними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.
9 Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому зробив ти нерозумно, бо відтепер будуть у тебе війни!”
10 І розгнівався Аса на прозорливця, і дав його до в’язниці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з народу того часу.
11 І оце Асині діла, перші та останні, — ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.
12 І занедужав Аса тридцятого й дев’ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарів.
13 І спочив Аса з своїми батьками, і помер сорокового й першого року свого царювання.
14 І поховали його в його гробницях, які він викопав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він наповнив пахощами та різними, по‑мистецькому зробленими, мастями. І спалили йому дуже велике паління.
1 А в тридцять восьмому році царювання Аси проти Юди виступив Вааса, цар Ізраїля, і збудував Раму, щоб не дати виходу і входу Асі, цареві Юди. 2 Тоді Аса взяв золото і срібло зі скарбниць Господнього дому і дому царя, і послав до сина Адера, царя Сирії, який жив у Дамаску, переказуючи: 3 Уклади договір між мною і тобою, між моїм батьком і між твоїм батьком! Ось я тобі послав срібло і золото, приходь і прожени від мене Ваасу, царя Ізраїля, і нехай відійде від мене! 4 І син Адера вислухав царя Асу, і послав командирів свого війська проти міст Ізраїля, і побив Іон, Дан, Авелмаїн і всі околиці Нефталима. 5 І сталося, коли Вааса почув про це , то припинив роботи , щоби більше не будувати Раму, і зупинив своє діло. 6 А цар Аса взяв усього Юду, і взяв каміння з Рами та дерево з неї, яким будував Вааса, і ними збудував Ґаваю і Масфу.
7 У той час прийшов до Аси, царя Юди, пророк Ананій, і сказав йому: Коли ти понадіявся на царя Сирії, ти не поклав надії на Господа, твого Бога, через це сирійська армія врятувалася від твоєї руки! 8 Хіба не ефіопи та лівійці були численною, хороброю армією, з дуже великою кількістю кіннотників? Та коли ти понадіявся на Господа, то Він передав їх у твої руки! 9 Адже очі Господа дивляться на всю землю, щоб укріпити кожне серце, яке повністю віддане Йому. Ти нерозумно вчинив у цьому. Відтепер буде з тобою війна! 10 Тоді Аса обурився на пророка і кинув його у в’язницю, бо розлютився за ці слова . І Аса знущався над народом у той час.
11 І ось слова Аси, перші та останні, записані в книзі царів Юди й Ізраїля. 12 На тридцять дев’ятому році свого царювання Аса захворів на ноги, аж доки дуже не розхворівся. Та у своїй хворобі він не шукав Господа, але лікарів. 13 І Аса заснув зі своїми батьками, і помер на тридцять дев’ятому році свого царювання, 14 і поховали його в гробниці, яку викопав собі в місті Давида, поклали його на ліжку, наповнили пахощами і різновидами пахучого мира, і зробили йому дуже великий похорон.