Цар Ахаз. Закриття храму
1 Ахаз був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі.
2 І ходив він дорогами Ізраїлевих царів, а також робив литих бовванів Ваалів.
3 І він кадив у долині Бен‑Гіннома, і палив своїх синів огнем за гидотами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами.
4 І він приносив жертви та кадив на пагірках і на висотах, та під кожним зеленим деревом.
5 І дав його Господь, Бог його, в руку сирійського царя, і вони повбивали з його війська та взяли до неволі від нього багатьох полонених, і спровадили до Дамаску. Крім того, він був виданий і в руку Ізраїлевого царя, і той уразив його великою поразою.
6 І побив Пеках, син Ремалії, в Юді сто й двадцять тисяч одного дня, все мужів хоробрих, за те, що залишили вони Господа, Бога їхніх батьків.
7 А Зіхрі, лицар Єфремів, забив Маасею, царського сина, й Азрікама, володаря дому, й Елкану, другого по царі.
8 І Ізраїлеві сини взяли до неволі зі своїх братів двісті тисяч жінок, синів та дочок, а також пограбували від них велику здобич, і спровадили ту здобич до Самарії.
9 А там був Господній пророк, Одед ім’я йому. І він вийшов перед військо, що входило до Самарії, та й сказав їм: “Ось Господь, Бог ваших батьків, у гніві на Юду, віддав їх у вашу руку, а ви повибивали між ними з лютістю, яка досягла аж до небес.
10 А тепер ви задумуєте здобути собі за рабів та за невільниць дітей Юди та Єрусалиму. Чи ж за вами самими нема провин проти Господа, Бога вашого?
11 Отож, послухайте мене тепер, і верніть тих полонених, яких взяли ви до неволі з ваших братів, бо на вас ревність Господнього гніву!”
12 І встали дехто з голів Єфремових синів: Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемотів, і Єхізкійя, син Шаллумів, і Амаса, син Хадлаїв, проти тих, що приходили з війська,
13 та й сказали до них: “Не приводьте цих полонених сюди, бо на провину нам проти Господа ви задумуєте додати це до наших гріхів та до нашої провини. Бо велика наша провина та жар гніву Господнього на Ізраїля!”
14 І озброєні покинули тих полонених та ту здобич перед зверхниками та всім збором.
15 І встали ті мужі, що були означені іменами, і взяли полонених, і всіх їхніх нагих позодягали зі здобичі, і зодягнули їх, і обули їх, і нагодували їх, і напоїли їх, і намастили їх, і кожного слабого з них повезли на ослах. І припровадили їх до Єрихону, міста пальм, до їхніх братів, а самі вернулися до Самарії.
16 Того часу послав цар Ахаз до асирійських царів, щоб допомогли йому.
17 Прийшли ще й едомляни, і побили багатьох між Юдою, і взяли до неволі полонених.
18 А филистимляни розсипалися по містах Шефелі та Юдиного Неґеву , і здобули Бет‑Шемеш, і Айялон, і Ґедерот, і Сохо та залежні міста його, і Тімну та залежні міста її, і Ґімзо та залежні міста його, й осілися там.
19 Бо Господь принизив Юду через Ахаза, Ізраїлевого царя, бо завільно поступав він щодо Юди, і спроневірився великим гріхом проти Господа.
20 І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер, цар асирійський, й утискав його, і не допоміг йому.
21 Бо Ахаз пограбував був Господній дім, і дім царів, і зверхників, і дав це асирійському цареві, та не було це на поміч йому.
22 А в часі утиску його, то продовжував спроневірюватися Господеві він, той цар Ахаз.
23 І приносив він жертви дамаським богам, що його побили, і говорив: “Через те, що боги сирійських царів допомагають їм, то буду приносити їм жертви, і вони будуть допомагати мені!” А вони були йому на те , щоб спотикався він та ввесь Ізраїль!
24 І Ахаз зібрав посуд Божого дому, і порубав посуд Божого дому. І позамикав він двері Господнього дому, і поробив собі жертівники в кожному куті в Єрусалимі…
25 І в кожному місті Юдиному поробив він пагірки, щоб кадити іншим богам, — і розгнівав Господа, Бога батьків своїх.
26 А решта його діл та всі дороги його, перші й останні, ото вони описані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.
27 І спочив Ахаз зі своїми батьками, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не внесли його до гробів Ізраїлевих царів, а замість нього зацарював син його Єзекія.
1 Ахаз був двадцятилітнього віку, коли він зацарював, і шістнадцять років царював у Єрусалимі. Та він не робив того, що правильне перед Господом, як Давид, його батько, 2 а пішов дорогами царів Ізраїля. Адже й різьблене зробив своїм ідолам, 3 приносив жертви в Ґевененомі та провів своїх дітей через вогонь за огидливими вчинками народів, яких Господь вигубив з-перед синів Ізраїля, 4 і кадив ладаном на високих місцях , на дахах і під усяким розлогим деревом.
5 І Господь, його Бог, видав його в руки царя Сирії, і той завдав йому поразки, і взяв з них у полон багато бранців, і привів у Дамаск. Але і в руки царя Ізраїля видав його, і він учинив у нього великий погром. 6 Факей, син Ромелія, цар Ізраїля, в один день убив у племені Юди сто двадцять тисяч чоловік, могутніх силою, тому що вони залишили Господа, Бога їхніх батьків. 7 Езекрій, силач з Єфрема, убив Маасея, сина царя, Ездрікама, володаря його дому, і Елкана, царського заступника.
8 Сини Ізраїля захопили в полон з їхніх братів триста тисяч жінок, синів і дочок, взяли з них багато здобичі й принесли здобич до Самарії. 9 Там був Господній пророк на ім’я Одид, і він вийшов назустріч військам, які прибували до Самарії, і сказав їм: Ось гнів Господа, Бога ваших батьків, на Юді, і Він видав їх у ваші руки, і ви вбили декого з них у гніві. Це аж до неба дійшло! 10 Тепер же ви говорите, що затримаєте собі синів Юди і Єрусалим за рабів і рабинь. Дивіться, хіба я не є з вами, щоби свідчити Господом, вашим Богом? 11 Тож тепер послухайте мене і поверніть полонених, яких ви взяли з ваших братів, бо на вас — гнів Господнього обурення! 12 І піднялися володарі із синів Єфрема — Удія, син Івана, Варахія, син Мосоламота, Езекія, син Селлима, і Амасія, син Ходлія, проти тих, хто приходив з війни, 13 і сказали їм: Не вводьте сюди до нас полонених, бо ви говорите, щоб ми згрішили проти Господа, додали до наших гріхів і до беззаконня, бо наш гріх великий, і над Ізраїлем гнів Господнього обурення! 14 І воїни залишили полонених і здобич перед володарями і всім зібранням. 15 І встали мужі, які були покликані по імені, брали з полонених і одягнули всіх нагих зі здобичі, одягнули їх, взули їх, дали їсти, помазали, посадили на ослів кожного хворого і доставили їх до Єрихону, міста фініків, до їхніх братів, і повернулися в Самарію.
16 У той час Ахаз послав до царя ассирійців, щоб допомогли йому 17 і в цьому, бо напали ідумейці, побили в племені Юди і взяли в полон полонених. 18 А чужинці повстали проти міст на рівнині й на півдні Юди, і захопили Ветсамус, Елон, Ґадирот, Сохо та його села, Тамну та її села, Ґамзо та його села, і там поселилися. 19 Бо Господь упокорив Юду через Ахаза, царя Юди, тому що він повністю відступив від Господа. 20 І виступив проти нього Таґлатфелласар, цар ассирійців, і побив його. 21 І взяв Ахаз те, що в Господньому домі, і те, що в домі царя і володарів, і дав цареві Ассура, та не було йому на допомогу, 22 але радше, щоб завдати йому болю. І продовжував відступати від Господа, — цар сказав: 23 Шукатиму богів Дамаску, які мене б’ють. І сказав: Адже боги царя Сирії, вони їх укріпляють, тому їм тепер принесу жертву, і зглянуться на мене. І вони стали йому і всьому Ізраїлю каменем спотикання. 24 І видалив Ахаз посуд з Господнього дому, знищив його, замкнув двері Господнього дому і зробив собі жертовники на кожному куті в Єрусалимі. 25 І в кожному місті та місті в племені Юди зробив високі місця , щоб кадити ладаном чужим богам. І вони викликали гнів Господа, Бога їхніх батьків. 26 А решта оповідей про нього та його перші й останні діла, ось вони записані в книзі царів Юди й Ізраїля. 27 Ахаз заснув зі своїми батьками і його поховали в місті Давида, однак не внесли його до гробниць царів Ізраїля. А замість нього зацарював Езекія, його син.