Цар Йоаш
2 Хр. 22:10–12, 2 23:1–21.1 А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала та й вигубила все цареве насіння.
2 А Єгошева, дочка царя Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша , сина Ахазії, та й викрала його з‑поміж вбиваних царських синів, його та няньку його, і сховала в спальній кімнаті. І сховали його від Аталії, і він не був забитий.
3 І ховався він із нею в Господньому домі шість років, а Аталія царювала над краєм.
4 А сьомого року послав Єгояда, і взяв сотників із карійців та бігунів, і привів їх до себе до Господнього дому, і склав із ними умову, і заприсягнув їх у Господньому домі, і показав їм царського сина.
5 І він наказав їм, говорячи: “Оце та річ, яку зробите. Третина з вас, що приходите в суботу, будете виконувати сторожу царського дому.
6 А третина буде в брамі Сур, а третина — у брамі за бігунами, — і будете виконувати сторожу дому на зміну.
7 А дві частини з вас, усі, що відходять у суботу, будуть виконувати сторожу Господнього дому при цареві.
8 І оточите царя навколо, кожен зі своєю зброєю в руці своїй; а хто ввійшов би до рядів, нехай буде забитий. І будете ви з царем при виході його та при вході його”.
9 І зробили сотники все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та виходять у суботу, і прийшли до священика Єгояди.
10 І дав священик сотникам списи та щити, що належали цареві Давидові, що були в Господньому домі.
11 І поставали бігуни, кожен зі зброєю своєю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.
12 А він вивів царевого сина, і поклав на нього корону та нараменники. І зробили вони його царем, і помазали його, і вдарили в долоні та й крикнули: “Нехай живе цар!”
13 І почула Аталія голос бігунів та народу, і прийшла до народу до Господнього дому.
14 І побачила вона, аж ось цар стоїть за звичаєм на помості, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ краю тішиться та сурмить у сурми. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: “Зрада, зрада!”
15 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: “Випровадьте її поза ряди, а хто піде за нею, того забийте мечем!” Бо священик сказав: “Нехай вона не буде забита в Господньому домі!”
16 І зробили їй прохід, і вона прийшла Кінським входом до царського дому, і там була забита.
17 І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім, і між царем та між народом.
18 І ввійшов увесь народ Краю до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками. А при Господньому домі священик поставив варти.
19 І взяв він сотників, і карійців, і бігунів та ввесь народ краю, і вивели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через браму бігунів до царського дому, і той сів на царському троні.
20 І тішився ввесь народ краю, а місто заспокоїлось. А Аталію вбили мечем у царському домі.
1 Коли Ґотолія, матір Охозії, побачила, що померли її сини, вона вигубила всіх царських нащадків. 2 Та Йосавея, дочка царя Йорама, сестра Охозії, взяла Йоаса, сина її брата, і викрала його з-посеред царських синів, яких убивали, — його та його опікунку, — у приховану спальну кімнатку. Вона заховала його з-перед Ґотолії, і він не був убитий. 3 Він був з нею шість років, захований у Господньому домі, а Ґотолія царювала над землею.
4 У сьомому році священик Йодай послав і взяв сотників (хоррейців і расімців) і привів їх до себе в Господній дім, уклав з ними Господній завіт і взяв з них клятву перед Господом, і тоді Йодай показав їм сина царя. 5 Він дав їм вказівку, наказуючи: Ось справа, яку зробите: у суботу третина з вас нехай увійде і будете на варті царського дому в брамі, 6 третина — в брамі доріг, і третина біля брами — за охоронцями. І будете на варті дому. 7 А дві групи з вас, кожний, хто виходить у суботу, будете на варті Господнього дому біля царя. 8 І обступите царя довкола, кожний зі своєю зброєю в його руці, а той, хто ввійде між ряди, помре! І так було із царем, коли він виходив, і коли він входив.
9 І зробили сотники все, що наказав розумний Йодай, і кожний взяв своїх мужів, які входили в суботу, і тих, які виходили в суботу, і вони прийшли до священика Йодая. 10 А священик дав сотникам списи і щити царя Давида, які були в Господньому домі. 11 І стали охоронці — кожний зі своєю зброєю в його руці — від правої сторони дому аж до лівої сторони дому, жертовника, і дому — навколо біля царя. 12 І він вивів сина царя, і поклав на нього корону і свідчення, і зробив його царем та його помазав. І всі заплескали руками, і загукали: Нехай живе цар!
13 Ґотолія почула галас народу, який біг, і прийшла до народу в Господній дім. 14 І вона поглянула, і ось біля колони стоїть цар, згідно із судом, а біля царя — співи та труби. І весь народ землі радів і трубив у труби. І Ґотолія роздерла свій одяг, і закричала: Змова, змова! 15 А священик Йодай дав вказівку сотникам, наглядачам війська, і наказав їм: Виведіть її назовні з рядів, і хто йде позаду неї, нехай неодмінно умертвить її мечем! Оскільки священик сказав: Хай не помре вона в Господньому домі! 16 І наклали на неї руки, і вона ввійшла в царський дім дорогою через Кінський вхід, і там вона померла.
17 А Йодай уклав завіт між Господом, між царем і між народом, щоби були Господнім народом, і між царем та між народом. 18 І весь народ землі прийшов до дому Ваала, і вони знищили його, його жертовники та його статуї — повністю зруйнували, а Маттана, жерця Ваала, умертвили перед жертовниками. А в Господньому домі священик настановив наглядачів. 19 Він узяв сотників (хоррейців і расімців) і весь народ землі, і вони вивели царя з Господнього дому, і він увійшов дорогою Брами варти в царський дім, і його посадили на престолі царів. 20 І весь народ землі зрадів, і місто заспокоїлося. А Ґотолію вбили мечем у домі царя.