Єлисей передбачує голод
1 А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскресив, кажучи: “Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай де‑будь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до краю на сім літ”.
2 І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і замешкала в филистимському краї сім літ.
3 І сталося наприкінці семи років, вернулася та жінка з филистимського краю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.
4 А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: “Розкажи мені про все те велике, що зробив Єлисей”.
5 І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.
6 І сказав Ґехазі: “Пане мій царю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!”
Єлисей провіщає Газаїлові царювання
7 І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен‑Гадад, сирійський цар, хворий. І донесено йому, кажучи: “Божий чоловік прийшов аж сюди!”
8 І сказав цар до Газаїла: “Візьми в свою руку подарунка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: “Чи видужаю я від оцієї хвороби?”
9 І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подарунка в руку свою, та зо всього добра Дамаску тягара на сорок верблюдів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: “Син твій Бен‑Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?”
10 І сказав до нього Єлисей: “Іди, скажи йому: Жити — житимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він”.
11 І наставив він обличчя своє на нього , і довго вдивлявся, аж той збентежився. І заплакав Божий чоловік.
12 А Газаїл сказав: “Чого плаче мій пан?” А той відказав: “Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам: їхні твердині пустиш з огнем, і їхніх вояків позабиваєш мечем, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхнє вагітне — посічеш”…
13 А Газаїл сказав: “Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ?” І сказав Єлисей: “Господь показав мені тебе царем над Сирією!”
14 І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: “Що говорив тобі Єлисей?” І він сказав: “Говорив мені: жити — житимеш!”
15 І сталося другого дня, і взяв він покривало, і намочив у воді, і поклав на його обличчя, — і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.
Царі: Йорам та Ахазія
16 А п’ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.
17 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі.
18 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка була йому за жінку. І робив він зло в Господніх очах.
19 Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.
20 За його днів збунтувався був Едом, — вийшли з‑під Юдиної руки, і настановили над собою царя.
21 І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колесниці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівників колесниць, то народ повтікав до наметів своїх.
22 І збунтувався Едом, і вийшов з‑під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того часу збунтувалася й Лівна.
23 А решта діл Йорама, та все, що він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
24 І спочив Йорам із батьками своїми, і був похований із батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Ахазія.
25 У дванадцятому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.
26 Ахазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім’я його матері — Аталія, дочка Омрі, Ізраїлевого царя.
27 І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх очах, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахавого дому.
28 І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сиріяни Йорама.
29 І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзреелі від тих ран, що вчинили йому сиріяни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзреелі, бо той був слабий.
1 І промовив Елісей до жінки, сина якої воскресив, кажучи: Встань, іди, ти і твій дім, і перебувай, де тільки-но зможеш перебувати, бо накликав Господь голод на землю! Тож на сім років на землю прийшов голод ! 2 І піднялася жінка, і вчинила за словом Елісея, і пішла вона та її сім’я, і жила в землі филистимців сім років. 3 І сталося після закінчення сімох років, повернулася жінка із землі филистимців до міста і прийшла, щоби голосити перед царем про свій дім і про свої поля. 4 І промовив цар до Ґіезія, слуги Елісея, Божого чоловіка, наказуючи: Розвідай мені про всі великі діла , які вчинив Елісей! 5 І сталося, коли він розповідав цареві, як той воскресив сина померлого, аж ось жінка, сина якої воскресив Елісей, почала голосити перед царем про свій дім і про свої поля. А Ґіезій сказав: Володарю-царю, це жінка, і це її син, якого воскресив Елісей! 6 Тож цар розпитав жінку, і вона розповіла йому. І цар дав їй одного євнуха, кажучи: Поверни те все, що належить їй, і всі плоди її поля від того дня, в який вона покинула землю, аж до тепер!
7 І прийшов Елісей у Дамаск, а син Адера, цар Сирії, захворів, і тому сповістили, повідомляючи: Прийшов Божий чоловік аж сюди! 8 І цар промовив до Азаїла: Візьми у свою руку дар і вийди для зустрічі з Божим чоловіком, і довідайся в Господа через нього, запитуючи: Чи виживу із цієї моєї хвороби? 9 І Азаїл пішов йому назустріч, і взяв дар у свою руку та все добро Дамаска, яке несли сорок верблюдів, пішов і став перед ним, і сказав Елісеєві: Твій син, син Адера, цар Сирії, послав мене до тебе, запитуючи: Чи переживу цю мою хворобу?
10 А Елісей сказав: Іди, скажи йому: Ти безсумнівно житимеш ! Та показав мені Господь, що він безсумнівно помре ! 11 І Божий чоловік став перед ним аж зніяковів, і заплакав. 12 Тож Азаїл запитав: Що це, що мій володар плаче? А він відповів: Тому що я дізнався, що ти вчиниш зло синам Ізраїля — їхні укріплення знищиш вогнем, а їхніх вибраних вб’єш мечем, поб’єш їхніх немовлят і порозпорюєш їхніх вагітних жінок . 13 Та Азаїл сказав: Хто є твій раб, хіба дохла собака, що вчинить таку справу? А Елісей промовив: Господь показав мені тебе, як ти царюєш над Сирією. 14 І той відійшов від Елісея, і прийшов до свого володаря, який запитав його: Що тобі сказав Елісей? А він промовив: Сказав мені: Ти безсумнівно житимеш ! 15 І сталося на другий день, що той взяв покривало, намочив у воді й поклав на його обличчя, і той помер. А сам Азаїл зацарював замість нього.
16 У п’ятому році Йорама, сина Ахава, царя Ізраїля, зацарював Йорам, син Йосафата, цар Юди. 17 Він був тридцятидволітнього віку, коли зацарював, і вісім років царював у Єрусалимі. 18 І пішов дорогою царів Ізраїля, як чинив дім Ахава, бо дочка Ахава була йому за жінку. І той робив погане перед Господом. 19 Та Господь не бажав знищити Юду через свого раба Давида, як і сказав, щоби дати світильник йому і його синам на всі дні.
20 У його дні Едом відступив з-під руки Юди, і вони поставили над собою царя. 21 І пішов Йорам до Сіора, і всі колісниці з ним, і сталося, як він піднявся і побив Едома, що довкола нього, і володарів колісниць, то народ втік до своїх поселень. 22 І відступив Едом з-під руки Юди аж до цього дня. Тоді відступив і Ловена в той час. 23 А інші слова Йорама, і все, що він зробив, чи ось не записане це в книзі літопису царів Юди? 24 І заснув Йорам зі своїми батьками, і поховали його з його батьками в місті Давида, його батька. І замість нього зацарював його син Охозія.
25 У дванадцятому році Йорама, сина Ахава, царя Ізраїля, зацарював Охозія, син Йорама. 26 Охозія був двадцятидволітнього віку, коли він зацарював, і царював у Єрусалимі один рік. А ім’я його матері — Ґотолія, дочка Амврія, царя Ізраїля. 27 Та він пішов дорогою дому Ахава і чинив зло перед Господом, як і дім Ахава.
28 З Йорамом, сином Ахава, він пішов на війну проти Азаїла, царя филистимців, у Реммоті ґалаадському, та сирійці розгромили Йорама. 29 І цар Йорам повернувся, щоб лікуватися в Єзраелі від ран, які йому завдали в Реммоті, коли він воював з Азаїлом, царем Сирії. А Охозія, син Йорама, спустився, щоби побачитися з Йорамом, сином Ахава в Єзраелі, бо той хворів.