Давидова втеча
1 А коли Давид пройшов трохи з верхів’я, аж ось Ціва, Мефівошетів слуга назустріч йому, та пара в’ючених ослів, а на них двісті хлібів, і сто в’язок родзинок, і сто літніх плодів, та бурдюк вина.
2 І сказав цар до Ціви: “Що це тобі?” А Ціва відказав: “Ці осли для царського дому на їзду, а хліб та літні плоди — на їду юнакам, а вино — на пиття змученому в пустині”.
3 І сказав цар: “А де син твого пана?” А Ціва відказав цареві: “Он він сидить в Єрусалимі, бо сказав: Сьогодні Ізраїлів дім поверне мені царство мого батька”.
4 І сказав цар до Ціви: “Ось тобі все, що в Мефівошета”. А Ціва відказав, уклонившись: “Нехай я знайду ласку в очах твоїх, пане мій царю”.
5 І прийшов цар Давид до Бахуріму, аж ось виходить ізвідти чоловік з роду Саулового дому, а ім’я йому Шім’ї, син Ґерин. Він ішов і все проклинав.
6 І він кидав камінням на Давида та на всіх рабів царя Давида, хоч увесь народ та всі лицарі були на правиці його та на лівиці його.
7 І отак говорив Шім’ї в прокльоні своїм: “Іди, іди геть, кривавий переступнику та чоловіче негідний!
8 Господь обернув на тебе всю кров Саулового дому, що зацарював ти замість нього. І віддав Господь царство в руку сина твого Авесалома, а ти ось у своєму злі, бо ти кривавий переступник!”…
9 І сказав до царя Авішай, син Церуї: “Нащо проклинає цей мертвий пес мого пана царя? Піду я, і зітну йому голову!”
10 А цар відказав: “Що обходить це мене та вас, сини Церуїні? Що він проклинає, то це Господь йому сказав: Прокляни Давида! А хто скаже: Нащо ти так зробив?”
11 І сказав Давид до Авішая та до всіх своїх слуг: “Ось син мій, що вийшов з утроби моєї, шукає моєї душі, а що вже говорити про цього веніяминівця! Дайте йому спокій, і нехай проклинає, бо так наказав йому зробити Господь!
12 Може, зглянеться Господь над моєю бідою, і поверне мені цього дня добром замість його прокляття”…
13 І йшов Давид та люди його дорогою, а Шім’ї йшов узбіччям гори навпроти нього. І він ішов та все проклинав, і кидав камінням на нього, та порошив порохом.
14 І прийшов цар та ввесь народ, що був із ним, змучені, і відідхнули там.
Бунтівники в Єрусалимі
15 А Авесалом та ввесь ізраїльський народ увійшли до Єрусалиму, а з ними Ахітофел.
16 І сталося, як прийшов аркеянин Хушай, Давидів товариш, до Авесалома, то сказав Хушай до Авесалома: “Нехай живе цар, нехай живе цар!”
17 І сказав Авесалом до Хушая: “Це така ласка твоя з приятелем твоїм? Чому не пішов ти зі своїм приятелем?”
18 І сказав Хушай до Авесалома: “Ні, бо кого вибрав Господь, та цей народ, та кожен Ізраїлів муж, то я буду його, і з ним позостануся.
19 А по‑друге, кому я буду служити? Чи ж не синові його? Як служив я батькові твоєму, так буду й тобі”.
20 І сказав Авесалом до Ахітофела: “Дайте пораду, що маємо робити”.
21 І сказав Ахітофел до Авесалома: “Прийди до наложниць свого батька, яких він позоставив стерегти дім. І коли почує ввесь Ізраїль, що став ти зненавиджений у свого батька, то зміцняться руки всім, хто з тобою”.
22 І розтягли Авесаломові намета на даху, і Авесалом прийшов до наложниць батька свого на очах усього Ізраїля.
23 А Ахітофелова порада, яку він радив тими днями, була така певна , як питати про Боже слово, — така була Ахітофелова порада і для Давида, і для Авесалома!
1 Давид недалеко відійшов від Рооса, і ось Сіва, слуга Мемфівостея, — йому назустріч, і пара навантажених ослів, а на них — двісті хлібів, сто китиць родзинок, міх вина і сто плиток фініків. 2 А цар запитав у Сіви: Що це в тебе? Сіва відповів: Осли для дому царя, щоб сіли, хліби і фініки на їжу слугам, і вино, щоби пили ослабілі в пустелі. 3 Далі цар сказав: Де син твого царя? А Сіва відповів цареві: Ось сидить в Єрусалимі, бо сказав: Сьогодні дім Ізраїля поверне мені царство мого батька! 4 І тоді цар сказав Сіві: Даю тобі все, що є Мемфівостея. А Сіва, поклонившись, сказав: Знайшов я милість у твоїх очах, мій володарю-царю!
5 Коли цар Давид прийшов до Вауріма, то Звідти виходив чоловік з роду дому Саула, його ім’я — Семеї, син Ґири. Він ішов та все проклинав , 6 кидаючи камінням на Давида та на всіх слуг царя Давида, а весь народ, і всі сильні були справа і зліва царя. 7 Семеї говорив так, коли він проклинав: Виходь, виходь, муже крові й муже беззаконний! 8 Господь повернув проти тебе всю кров дому Саула, бо ти замість нього зацарював, тож Господь дав царство в руку Авесалома, твого сина! І ось ти у твоїй злобі, бо ти — муж крові!
9 І промовив Авеста, син Саруї, до царя: Навіщо цей дохлий пес проклинає мого володаря-царя? Пройдусь і зніму його голову! 10 Та цар сказав: Що мені й вам, сини Саруї, залиште його, і нехай так проклинає, бо Господь сказав йому проклинати Давида, і хто скаже: Навіщо ти так учинив? 11 Ось мій син, який вийшов з мого лона й шукає моєї душі, і до того ще тепер цей син Веніаміна! — промовив Давид до Авесси і до всіх своїх слуг, — облиште його, нехай проклинає, бо так йому сказав Господь! 12 Може побачить Господь моє впокорення і поверне мені добро замість його прокльону в цей день. 13 І Давид і його мужі пішли дорогою, а Семеї йшов зі сторони гори поблизу нього та все проклинав , кидаючи камінням з його боку і сиплячи землею. 14 І прийшов цар і весь його народ, який залишився, і там відпочили.
15 Авесалом і кожен ізраїльський чоловік увійшли в Єрусалим, і з ним був Ахітофел. 16 І сталося, коли прийшов Хусій, архієць, друг Давида, до Авесалома, то Хусій сказав Авесаломові: Нехай живе цар! 17 Авесалом же запитав Хусія: Таке твоє милосердя до твого друга? Чому ти не пішов зі своїм другом? 18 А Хусій відповів Авесаломові: Ні, але буду вірний тому, кого вибрав Господь, цей народ і кожний ізраїльський муж, і з ним перебуватиму. 19 І, по-друге, кому я служитиму? Хіба не перед його сином? Як я служив перед твоїм батьком, так буду і перед тобою.
20 І сказав Авесалом Ахітофелові: Зробіть між собою раду про те , що зробимо. 21 І промовив Ахітофел до Авесалома: Увійди до наложниць твого батька, які він залишив, щоб стерегли його дім, і весь Ізраїль почує, що ти засоромив твого батька, і зміцняться руки всіх, хто з тобою. 22 І розбили Авесаломові намет на даху, і Авесалом увійшов до наложниць свого батька перед очима всього Ізраїля. 23 А порада Ахітофела, яку в попередні дні він давав, така, як би хто запитав поради в Бога, такою була кожна рада Ахітофела, як для Давида, так і для Авесалома.