Підготовка до вирішального бою
1 І сказав Ахітофел до Авесалома: “Виберу я дванадцять тисяч чоловік, і встану, і поженуся цієї ночі за Давидом.
2 І нападу я на нього, а він змучений та слабосилий, і він затремтить, — і повтікає ввесь народ, що з ним, а я вб’ю й самого царя.
3 І наверну я ввесь народ до тебе; як не буде чоловіка, якого душі ти шукаєш, то ввесь народ буде мати мир”.
4 І була люба ця річ в очах Авесалома та в очах усіх Ізраїлевих старших.
5 І сказав Авесалом: “Поклич теж аркеянина Хушая, та нехай послухаємо, що в устах його, — нехай скаже також він”.
6 І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього, говорячи: “Отак говорив Ахітофел. Чи виконаємо слова його? Якщо ні, говори ти”.
7 І сказав Хушай до Авесалома: “Не добра та рада, яку цього разу радив Ахітофел”.
8 І сказав Хушай: “Ти знаєш батька свого та людей його, що вони лицарі, та розлючені вони, як медведиця, позбавлена на полі дітей. А батько твій вояк, і не буде ночувати з народом.
9 Ось тепер він ховається в одній з ям, або в іншому місці. І коли б сталося, що хтось упаде серед них, нападаючих , напочатку, а хто‑будь почує та скаже: Сталася поразка в народі, який за Авесаломом,
10 а хоча б він і хоробрий, якого серце — як серце лев’яче, то справді ослабне, бо ввесь Ізраїль знає, що батько твій лицар і хоробрі ті, що з ним.
11 Тому раджу я: нехай конче збереться до тебе ввесь Ізраїль від Дана й аж до Беер‑Шеви, многотою, як пісок, що над морем, і ти сам підеш до бою.
12 І прийдемо ми проти нього в одне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса на землю, і не позоставимо ані при нім, ані між усіма людьми, що з ним, ані одного.
13 А якщо він збереться до якого міста, то ввесь Ізраїль занесе на те місто шнури, та й потягнемо його аж до потоку, так, що не залишиться там ані камінчика”.
14 І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві мужі: “Ліпша рада аркеянина Хушая від ради Ахітофелової!” Бо це Господь наказав зламати добру Ахітофелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома.
15 І сказав Хушай до священиків Садока та Евіятара: “Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старшим, а я радив так і так.
16 А тепер швидко пошліть і донесіть Давидові, говорячи: Не ночуй цієї ночі в степах пустині, але конче перейди на той бік , щоб не був поглинутий цар та ввесь народ, що з ним”.
17 А Йонатан та Ахімаац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця, й розповіла їм, а вони пішли й донесли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані ввійти до міста.
18 Та їх побачив один юнак та й доніс Авесаломові. І вони обидвоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своїм подвір’ї, і спустилися туди.
19 А жінка тая взяла й розтягла заслону на верху колодязя, і розложила на ньому зерна, — і нічого не було пізнано.
20 І прийшли Авесаломові раби до тієї жінки до дому та й сказали: “Де Ахімаац та Йонатан?” А жінка та їм сказала: “Перейшли через воду”. І ті шукали й не знайшли, та й вернулися до Єрусалиму.
21 І сталося по їхньому відході, вони вийшли з колодязя, і пішли та донесли Давидові. І сказали вони до Давида: “Уставайте, і переходьте швидко воду, бо отак радив на вас Ахітофел”.
22 І повставали Давид та ввесь народ, що з ним, та до ранішнього світла перейшли Йордан, і не позосталося ані одного, що не перейшов би Йордану.
23 А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гробі свого батька…
24 А Давид прийшов до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, він та всі Ізраїлеві мужі із ним.
25 І Авесалом настановив над військом Амасу замість Йоава. А Амаса був син чоловіка, що ім’я йому Їтра, їзрееліт, який увійшов був до Авіґаїл, дочки Нахашової, сестри Церуї, Йоавиної матері.
26 І таборував Ізраїль та Авесалом у ґілеадському краї.
27 І сталося, коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з аммонітської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло‑Девару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму
28 поприносили постелі, і чаші, і ганчарський посуд, і пшениці, і ячменю, і муки, і праженого зерна,
29 і меду, і масла, і худобу дрібну, і товщу з худоби великої, — для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: “Цей народ голодний і змучений та спрагнений у пустині”.
1 І сказав Ахітофел Авесаломові: Виберу собі дванадцять тисяч мужів, устану й поженуся за Давидом уночі. 2 І нападемо на нього, а він буде змучений і ослаблений руками, налякаю його, і втече весь народ, який з ним, і вб’ю самого царя, 3 поверну весь народ до тебе, — так, як наречена повертається до свого чоловіка. Ти шукаєш тільки душі одного чоловіка, а всьому народові буде мир! 4 І слово було правильне в очах Авесалома і в очах усіх старійшин Ізраїля.
5 І сказав Авесалом: Покличте і Хусія, арахійця, почуємо і його, що на його устах. 6 І ввійшов Хусій до Авесалома, і заговорив Авесалом до нього, мовлячи: Ось таким чином сказав Ахітофел. Чи вчинимо за його словом, чи ні, ти скажи! 7 І промовив Хусій до Авесалома: Недобра ця рада, яку цього разу порадив Ахітофел. 8 І сказав Хусій: Ти знаєш свого батька і його мужів, що вони є дуже сильними, і своєю душею вони — наче бездітна ведмедиця в полі й наче дика свиня на рівнині! Твій батько — військовий муж, і не дасть послаблення народові. 9 Бо ось він тепер сховався на одній з вершин, що в одному з місць. І буде, коли нападе на них на початку, і почує той, хто слухає, скаже: Сталося побиття в народі, який за Авесаломом. 10 І навіть якщо це богатир , в якого серце, — наче серце лева, то він все одно втратить відвагу , бо весь Ізраїль знає, що твій батько дужий, і ті, хто з ним, — богатирі . 11 Тож я таки раджу ось так: Нехай весь Ізраїль неодмінно збереться до тебе, — від Дана і аж до Вирсавії, численністю, наче пісок, що біля моря, і ти особисто йтимеш посеред них, 12 і прийдемо до нього в одне з місць, де там його знайдемо, і отаборимося проти нього, — як спадає роса на землю, — і жодного не залишимо в нього і серед мужів, які з ним! 13 Якщо забереться до міста, то весь Ізраїль візьме шнури проти того міста і затягнемо його аж до потоку, щоб там не залишилось ані каменя! 14 І сказав Авесалом і кожний чоловік Ізраїля: Добра порада Хусія, арахійця, краща, ніж порада Ахітофела. А Господь доручив знищити добру пораду Ахітофела, щоб Господь навів усе зло на Авесалома.
15 І промовив Хусій, син Арахія, до священиків Садока і Авіятара: Так і так порадив Ахітофел Авесаломові та старійшинам Ізраїля, а так і так я порадив. 16 Тепер пошліть швидко і сповістіть Давидові, кажучи: Не залишайся вночі в пустелі в Аравоті й поспіши перейти, аби часом хто не знищив царя і весь народ, який з ним! 17 А Йонатан і Ахімаас стояли біля джерела Роґила, тож служниця пішла і сповістила їм. Вони ж пішли і сповістили цареві Давидові, оскільки вони самі не можуть показатися, ні ввійти в місто. 18 Та їх побачив слуга і сповістив Авесаломові, тож вони обидва швидко пішли і зайшли в дім одного чоловіка у Ваурімі, а в нього — криниця на подвір’ї, і вони спустилися туди. 19 А жінка взяла, поклала кришку на отворі криниці й сушила на ньому зерно, і ніхто не дізнався про справу. 20 І прийшли слуги Авесалома до жінки в дім, і запитали: Де Ахімаас і Йонатан? А жінка відповіла їм: Вони перейшли трохи далізвідси , за воду. Ті пошукали, але не знайшли, і повернулися в Єрусалим.
21 Сталося ж, коли вони пішли, то юнаки вилізли з криниці, пішли і сповістили царю Давидові, говорячи до Давида: Підіймайтеся і швидко перейдіть воду, бо так і так порадив про вас Ахітофел! 22 І піднявся Давид і весь народ, який з ним, і вони перейшли Йордан перш ніж розвиднілося зранку, до одного, не залишилося нікого , хто не перейшов Йордан.
23 Ахітофел побачив, що не сталося за його порадою, засідлав свого осла, піднявся і попрямував до свого дому, у своє місто, зробив заповіт своїй сім’ї і повісився. Він помер, і його поховали в гробниці його батька.
24 А тим часом Давид перейшов до Манаїма, і Авесалом перейшов Йордан, він сам і кожний чоловік Ізраїля з ним. 25 На місце Йоава над військом Авесалом поставив Амессая. Амессай — син чоловіка, ім’я якого Йотор, ізраїльтянин, він увійшов до Авіґеї, дочки Нааса, сестри Саруї, матері Йоава. 26 Авесалом і весь Ізраїль отаборилися в землі Ґалаад.
27 І сталося, коли Давид прийшов до Манаїма, Уесвій, син Нааса з Раввата, із синів Аммона, і Махір, син Аміла з Лодавара, і Верзеллі, ґалаадець, з Роґелліма 28 принесли десять постель і подвійних килимів, десять казанів, глиняний посуд, пшеницю, ячмінь, борошно, ячмінну крупу, квасолю, сочевицю, 29 мед, масло, вівці й буйволиний сир, і винесли Давидові та народові, який з ним, їсти, бо сказали: Народ голодний, ослаблений і спраглий в пустелі.